Рішення

від 06.10.2010 по справі 36/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/384 06.10.10

За позовом Заступника прокурора міс та Севастополя в інтересах д ержави в особі

Головного управління Дерк омзему в м. Севастополі та Се вастопольської міської ради

До 1. Севастопольської місь кої державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Кримська за хідна будівельна компанія»

3. Товариства з обмеженою ві дповідальністю «СЛК -07»

Про визнання недійсним дого вору від 17.08.2007р. на право забудо ви

земельної ділянки та догов ору купівлі - породажу обмеж еного речового права від 22.02.2008р .

Суддя ?Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача -1 не з»явив ся

Від позивача -2 Чир кова О.М. - по дов. №03-15/1993 від 14.05. 2001р.

Від відповідачів не з 'явилися

Від прокуратури не з» явився

Обставини справи:

На розгляд Господар ського суду міста Києва пере дані позовні вимоги Заступни ка прокурора міста Севастопо ля в інтересах держави в особ і Севастопольської міської р ади до Севастопольської місь кої державної адміністрації Товариства з обмеженою відп овідальністю «Кримська захі дна будівельна компанія»та Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «СЛК -07»про:

визнання недійсним договору від 17.08.2007р. на право за будови земельної ділянки (с уперфіції), розташованої за а дресою: Україна, м. Севастопол ь, Орлинівське лісництво, ква ртал 16, виділ №30, №31, №45, укладеног о між Севастопольською міськ ою державною адміністрацією та Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Кримська за хідна будівельна компанія»;

визнання договору ку півлі - продажу обмеженого р ечового права (права користу вання земельною ділянкою для забудови) (суперфіцій) від 22.08.200 8р., розташованої за адресою: У країна, м. Севастополь, Орлині вське лісництво, квартал 16, ви діл №30,3№1,45, укладеного між Сева стопольською міською держав ною адміністрацією та Товар иством з обмеженою відповіда льністю «СЛК -07»недійсним.

В обґрунтування заявлени х позовних вимог прокуратур а стверджує, що спірні догові р не відповідають вимогам чи нного законодавства та поруш ують права та законні інтере си позивача, а тому позивач пр осить визнати договори недій сними.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 17.092010р. поруш ено провадження у справі №36/384, розгляд справи призначено на 06.10.2010р.

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і.

Від відповідача -1 до суду на дійшла заява про визнання по зовних вимог в повному обсяз і.

Відповідач -2 та 3 в судове за сідання повноважних предста вників не направив, не викона ли вимог суду, що викладені в у хвалі про порушення провадже ння у справі. Заяв, клопотань в ід відповідача -2 та 3 на адресу суду не надходило.

Відповідач -2 та 3 нал ежним чином повідомлені про призначення справи до розгля ду в засіданні господарськог о суду, про час і місце його пр оведення, оскільки ухвала с уду направлялась не адресу в ідповідача -2 та 3 що зазначена в позовні заяві до довідках з ЄДРПОУ . Таким чином відпові дач -2 та 3 не реалізували своє процесуальне право на участ ь в судовому засіданні госпо дарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомл еними про час і місце її розгл яду судом, якщо ухвалу про пор ушення провадження у справі надіслано за поштовою адресо ю, зазначеною в позовній заяв і. (роз'яснення Президії Вищ ого Арбітражного суду Україн и від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про д еякі питання практики застос ування Господарського проце суального кодексу України»).

Крім того, в інформаційно му листі Вищого господарсько го суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 « Про деякі питання практики з астосування норм Господарсь кого процесуального кодексу України, порушені у доповідн их записках про роботу госпо дарських судів у першому пів річчі 2007 року» (пункт 15) зазначе но, що відповідно до пункту 2 ч астини другої статті 54 Господ арського процесуального код ексу України позовна заява п овинна містити, зокрема, місц езнаходження сторін (для юри дичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені .

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році»зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно із згадан ою статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Відповідно до вимог с т. 75 Господарського процесуал ьного Кодексу України, якщо в ідзив на позовну заяву і витр ебувані господарським судом документи не подано, справу м оже бути розглянуто за наявн ими в ній матеріалами. Проана лізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку п ро достатність матеріалів сп рави для її розгляду по суті з а відсутності представника в ідповідача -2 та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представника позивача, Го сподарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2007р. між Севастопо льською міською державною ад міністрацією (далі відповіда ч -1) та Товариством з обмежен ою відповідальністю «Кримсь ка західна будівельна корпор ація»(даді відповідач -2) було укладено договір про право з абудови земельної ділянки (с уперфіцій).

Відповідно до умов вказано го договору відповідач - 1 н адає право забудови (суперфі цій) земельної ділянки розмі ром 6,6 га, яка розташована за а дресою: Україна, м. Севастопол ь, Орлинівське лісництво, ква ртал 16, виділ №30, №31, №45, в районі м иса Сарич відповідачу -2.

Правом власності є право ос оби на річ (майно), яке вона зді йснює відповідно до закону з а своєю волею, незалежно від в олі інших осіб (ст. 316 Цивільног о кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цив ільного кодексу України влас никові належать права володі ння, користування та розпоря джання своїм майном.

Право володіння означає юр идично забезпечену можливіс ть власника мати майно у своє му безпосередньому фізичном у чи юридичному віданні, у сфе рі свого фактичного господар ського чи іншого впливу.

Право користування - це юр идично закріплена можливіст ь власника щодо господарсько го, підприємницького, культу рно-побутового використання майна та вилучення з нього ко рисних властивостей.

Право розпорядження - це ю ридично закріплена можливіс ть власника самостійно виріш увати юридичну і фактичну до лю майна шляхом його відчуже ння іншим особам, зміни його с тану чи призначення тощо.

Власник володіє, користуєт ься, розпоряджається своїм м айном на власний розсуд. Влас ник має право вчиняти щодо св ого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійс ненні своїх прав та виконанн і обов'язків власник зобов'яз аний додержуватися моральни х засад суспільства. Усім вла сникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав . Власність зобов'язує. Власни к не може використовувати пр аво власності на шкоду права м, свободам та гідності грома дян, інтересам суспільства, п огіршувати екологічну ситуа цію та природні якості землі . Держава не втручається у зді йснення власником права влас ності. Діяльність власника м оже бути обмежена чи припине на, або власника може бути зоб ов'язано допустити до корист ування його майном інших осі б лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особли вості здійснення права власн ості на національні, культур ні та історичні цінності вст ановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земел ьного кодексу України до осо би, яка придбала житловий буд инок, будівлю або споруду, пер еходить право власності на з емельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільо вого призначення, у розмірах , встановлених договором. Якщ о договором про відчуження ж итлового будинку, будівлі аб о споруди розмір земельної д ілянки не визначено, до набув ача переходить право власнос ті на ту частину земельної ді лянки, яка зайнята житловим б удинком, будівлею або споруд ою, та на частину земельної ді лянки, яка необхідна для їх об слуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній діля нці, наданій у користування, т о у разі їх відчуження до набу вача переходить право корист ування тією частиною земельн ої ділянки, на якій вони розмі щені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговув ання.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного к одексу України передача в ор енду земельних ділянок, що пе ребувають у державній або ко мунальній власності, здійсню ється на підставі рішення ві дповідного органу виконавчо ї влади або органу місцевого самоврядування шляхом уклад ення договору оренди земельн ої ділянки.

Прокурор в позовній заяві та представник позивача в су довому засіданні стверджую ть, що спірний договір не відп овідає вимогам чинного закон одавства та порушує права та законні інтереси позивача, а тому просить визнати догові р на право забудови земельно ї ділянки (суперфіції) від 17.08.2007 р. недійсним.

Оцінюючи подані прокурату рою та позивачем докази за св оїм внутрішнім переконанням , що ґрунтуються на всебічном у, повному і об'єктивному ро згляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сук упності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задовол енню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господа рського процесуального коде ксу України доказами у справ і є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільн ого кодексу України цивільні права та обов'язки виникаю ть із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодав ства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цив ільні права та обов'язки. У в ипадках, встановлених актами цивільного законодавства, ц ивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з ак тів органів державної влади, органів влади Автономної Ре спубліки Крим або органів мі сцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 202 Цивільно го кодексу України визначено , що правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ча стинами першою-третьою, п'я тою та шостою статті 203 цього К одексу.

Під недійсним правочином р озуміють дії фізичних і юрид ичних осіб, які хоч і спрямова ні на встановлення, зміну чи п рипинення цивільних прав та обов'язків, але не створюют ь цих наслідків внаслідок не відповідності вчинених дій в имогам закону.

Як передбачено частиною 1 ст атті 203 Цивільного кодексу Укр аїни, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін шим актам цивільного законод авства, а також моральним зас адам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу Укра їни).

В частині 3 статті 203 Цивільно го кодексу України зазначено , що волевиявлення учасника м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі. Части ною 5 статті 203 Цивільного коде ксу України закріплено, що пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Частиною 5 статті 203 Цивільно го кодексу України закріплен о, що правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивіл ьного кодексу України, якщо н едійсність правочину прямо н е встановлена законом, але од на із сторін або інша заінтер есована особа заперечує його дійсність на підставах, вста новлених законом, такий прав очин може бути визнаний судо м недійсним (оспорюваний пра вочин).

В ході розгляду справи, судо м встановлено, що земельна ді лянка, на якій відповідач-1 над ав відповідачу-2 право забудо ви, знаходиться в межах м. Сева стополя.

Пунктом 12 Перехідних поло жень Земельного кодексу Укра їни визначено, що до розмежув ання земель державної і кому нальної власності повноваже ння щодо розпорядження земля ми в межах населених пунктів , крім земель, переданих у прив атну власність, та земель, на я ких розташовані державні, в т ому числі казенні, підприємс тва, господарські товариства , у статутних фондах яких держ аві належать частки (акції, па ї), об'єкти незавершеного буді вництва та законсервовані об 'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські рад и, а за межами населених пункт ів - відповідні органи викона вчої влади.

Відповідно до частини 1 стат ті 60 Закону України “Про місце ве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл , селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухо ме майно, доходи місцевих бюд жетів, інші кошти, землю, приро дні ресурси, підприємства, ус танови та організації, в тому числі банки, страхові товари ства, а також пенсійні фонди, ч астку в майні підприємств, жи тловий фонд, нежитлові примі щення, заклади культури, осві ти, спорту, охорони здоров'я, н ауки, соціального обслуговув ання та інше майно і майнові п рава, рухомі та нерухомі об'єк ти, визначені відповідно до з акону як об'єкти права комуна льної власності, а також кошт и, отримані від їх відчуження .

Згідно з частиною 5 статті 16 З акону України “Про місцеве с амоврядування в Україні”від імені та в інтересах територ іальних громад права суб'єкт а комунальної власності здій снюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповн оваженим державою розпорядж атися землями в межах м. Севас тополя до розмежування, є Сев астопольська міська рада.

Відповідно до ч. 1 ст. 1021 Земе льного кодексу України право користування чужою земельно ю ділянкою для забудови (супе рфіцій) виникає на підставі д оговору між власником земель ної ділянки та особою, яка вия вила бажання користуватися ц ією земельною ділянкою для т аких потреб, відповідно до Ци вільного кодексу України.

Тобто, з зазначеної норми чі тко вбачається, що право кори стування чужою земельною діл янкою для забудови (суперфіц ій) виникає на підставі догов ору, який укладається з власн иком земельної ділянки. Як бу ло зазначено вище, єдиним орг аном, уповноваженим державою розпоряджатися землями в ме жах м. Севастополя до розмежу вання, є Севастопольська міс ька рада, а не Севастопольськ а міська державна адміністра ція.

Крім того, земельна ділянка , яка надана відповідачу-2 під забудову, відноситься до зем ель лісного фонду.

Згідно зі ст. 57 Земельного ко дексу України земельні ділян ки лісогосподарського призн ачення за рішенням органів в иконавчої влади або органів місцевого самоврядування на даються в постійне користува ння спеціалізованим державн им або комунальним лісогоспо дарським підприємствам, інши м державним і комунальним пі дприємствам, установам та ор ганізаціям, у яких створено с пеціалізовані підрозділи, дл я ведення лісового господарс тва. Порядок використання зе мель лісогосподарського при значення визначається закон ом.

Як вбачається зі змі сту спірного договору, відпо відачу-2 надано право забудов и зазначеної земельної ділян ки комплексом об'єктів рекр еаційного призначення, тобто вбачається, що відповідачам и фактично було змінено ціль ове призначення земельної ді лянки, однак рішення відносн о зміни цільового призначенн я земельної ділянки відповід ачами до суду не надано.

Зміна цільового призначе ння земель провадиться орган ами виконавчої влади або орг анами місцевого самоврядува ння, які приймають рішення пр о передачу цих земель у власн ість або надання у користува ння, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеу строю або приймають рішення про створення об'єктів приро доохоронного та історико-кул ьтурного призначення (ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України).

Порушення порядку встанов лення та зміни цільового при значення земель є підставою, серед іншого, для визнання не дійсними угод щодо земельних ділянок (ст. 21 Земельного коде ксу України).

Таким чином, суд доходить до висновку, що договір про прав о забудови земельної ділянки (суперфіції) від 17.08.2007, укладени й між Севастопольською міськ ою державною адміністрацією та Товариством з обмеженою в ідповідальнісью «Кримська з ахіджна будівельна компанія », суперечить чинному законо давству, та порушує закон ні права та інтереси позивач а, а тому визнається судом нед ійсним.

Судом встанолено, що в пер іод дії договору про право за будови земельної діляник (су перфіцію) 22.08.2008р. між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Кримська західна будівел ьна компанія»та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «СКЛ -07» (далі відповідач -3) б ув укладений договір купівл і - продажу обмеженого речов ого права (права користуванн я земельною ділянкою для заб удови) (суперфіцій) на вищевка зану земельну ділянку.

Оскільки договір про право забудови земельної ділянки (суперфіції) від 17.08.2007, укладени й між Севастопольською міськ ою державною адміністрацією та Товариством з обмеженою в ідповідальнісью «Кримська з ахіджна будівельна компанія »визнаний недійсним, тому су д приходить до висновку, що д оговір від 22.08.2008р. купівлі - пр одажу обмеженого речового пр ава (права користування земе льною ділянкою для забудови) (суперфіцій) на вищевказану з емельну ділянку, укладений Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Кримська захід на будівельна компанія»та Т овариством з обмеженою відпо відальністю «СКЛ -07» також під лягає визнанню недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Відповідач -2 та 3, а ні відзи вів на позовну заяву, а ні нале жних доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин до суду не надали.

З огляду на вищевикладене , суд прийшов до висновку, що п озовні вимоги про визнання н едійсним договору на право з абудови земельної ділянки (с уперфіції), укладеного 17.08.2007 між Севастопольською міською де ржавною адміністрацією та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Кримська західн а будівельна компанія»та дог овору від 22.08.2008р. купівлі - пр одажу обмеженого речового пр ава (права користування земе льною ділянкою для забудови) (суперфіцій) на вищевказану з емельну ділянку, укладений Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Кримська захід на будівельна компанія»та Т овариством з обмеженою відпо відальністю «СКЛ -07» визнанн я недійсним є законними, обґ рунтованими, доведеними нале жними доказами, та такими, що п ідлягають задоволенню.

Державне мито, судов і витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу відповідно до ст. 49 Г осподарського процесуально го кодексу України покладают ься на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити по вністю.

Визнати недійсним догові р на право забудови земельно ї ділянки (суперфіції) розмір ом 6,6 га, яка розташована за ад ресою: Україна, м. Севастополь , Орлинівське лісництво, квар тал 16, виділ №30, №31, №45, в районі ми са Сарич, укладений 17.08.2007р. між С евастопольською міською дер жавною адміністрацією (99011, м. С евастополь, вул. Леніна, 2) та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Кримська західн а будівельна компанія»(95000, АР К рим, м. Сімферополь, вул. Генер ала Васильєва, 34, код ЄДРПОУ 3479790 7).

Визнати недійсним договір від 22.08.2008р. купівлі - продажу обмеженого речового права (п рава користування земельною ділянкою для забудови) (супер фіцій) на земельну ділянку ро зміром 6,6 га, яка розташована з а адресою: Україна, м. Севастоп оль, Орлинівське лісництво, к вартал 16, виділ №30, №31, №45, в районі миса Сарич, укладений Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Кримська західна буд івельна компанія»(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала В асильєва, 34, код ЄДРПОУ 34797907) та Т овариством з обмеженою відпо відальністю «СКЛ -07»(м. Київ, ву л Драгоманова, 31-б, код ЄДРПОУ 35 307120)

Стягнути з Севастопольськ ої міської державної адмініс трації (99011, м . Севастополь, вул. Леніна, 2) в д оход Державного бюджету Укра їни 56 грн. 66 коп. грн. державного мита та 78 грн. 66 коп. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю «Кр имська західна будівельна ко мпанія»(95000, АР Крим, м. Сімфероп оль, вул. Генерала Васильєва, 3 4, код ЄДРПОУ 34797907) в доход Держав ного бюджету України 56 грн. 66 ко п. грн. державного мита та 78 гр н. 66 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю «СК Л -07»(м. Київ, вул Драгоманова, 31-б , код ЄДРПОУ 35307120) в доход Держав ного бюджету України 56 грн. 66 ко п. грн. державного мита та 78 гр н. 66 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Видати накази після набра ння рішенням законної сили.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення ск ладено

08.10.2010р.