Ухвала

від 14.08.2024 по справі 940/968/24

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.08.2024 Справа № 940/968/24

Провадження по справі № 2-з/940/11/24

У Х В А Л А

14 серпня 2024 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пахолок Т.П. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у сумі 425307,80 грн.

Разом з позовною заявою представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,881 га, що знаходиться на території Горошківської сільської ради Тетіївського району Київської області, кадастровий номер 3224682000:03:002:0016, та на інше належне майно, грошові кошти ОСОБА_2 у межах загальної суми 425307,80 грн.

Заява мотивована тим, що між сторонами у справі виникли договірні зобов`язання, за якими позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 35000,00 грн., а відповідач взяв на себе певні зобов`язання, які порушив, що є наслідком повернення позивачу отриманої суми та виплати штрафу в десятикратному обсязі. Невжиття заходів забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому (наявний ризик відчуження земельної ділянки), а вжиття заходів забезпечення позову у справі сприятиме ефективному захисту порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частина 3 статті 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Верховним Судом у постанові від 04.06.2020 року у справі № 200/12227/17 зазначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак,саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, що існують об`єктивні припущення щодо обставин, які несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не вбачається і те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому з урахуванням предмета спору. Доказів того, що відповідач має намір здійснитивідчуження земельної ділянки або чинити перешкоди у виконанні рішення суду матеріали заяви не містять.

Отже, позивачем не доведено будь-якими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову за зазначеним позивачем способом у виді накладення арешту на майно відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18 зазначено, що суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову відсутні відомості про наявність у відповідача рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 149-153, 353-354 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пахолок Тараса Павловича про забезпечення позову у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненнягрошових коштів- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.В.Мандзюк