Рішення

від 13.10.2010 по справі 14/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/377

13.10.10

За позовом  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До                  Приватного підприємства "Сінтек-Про"

Про               стягнення 11390,27 грн.

                                                                                           Суддя Бондаренко Г.П.    

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_2 (дов. б/н від 19.08.2010р.)

Від відповідача    не з’явились

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Сінтек-Про" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 11390,27 грн. заборгованості згідно з рахунком-фактурою №СФ-0003302 від 15.10.2009 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням зобов’язань згідно рахунку-фактури в частині оплати поставленої продукції, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 було порушено провадження у справі №14/377 та призначено розгляд справи на 08.09.2010.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Іванової Л.Б. №5 від 22.09.2010 року справу №14/377 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П. у зв'язку із перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року справу №14/377 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 13.10.2010 року.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи (про що свідчать повідомлення про врученян поштової кореспонденції отримані відповідачем за юридичною адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, яка зазначена в ЄДРПОУ, про що долучено   розпечатку з сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" та може бути визнано загально-відомою інформацією), проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направив. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р.N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем  було укладено правочин в усній формі щодо поставки продукції.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0003302 від 15.10.2009 року, податкових накладних №0003653 від 19.10.2009 року та №0003644 від 16.10.2009 року,  позивач сплатив гроші за поставку продукції  на загальну суму 11390,27 грн., що підтверджується також платіжним дорученням №105 від 16.10.2009 року та №107 від 19.10.2009 року.

За таких обставин, відповідно до ст. 11 ЦК України, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договори та інші правочини, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли права та обов'язки з  правочину, укладеного в усній формі.

14.06.2010 року позивач направив відповідачу вимогу, в якій просить виконати свої зобов’язання та  поставити товар, що підтверджується також доказами направлення такої вимоги (копія в матеріалах справи).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і недотриманні письмового договору.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (п.2 ст.530 ЦК України).

Оскільки сторонами строки оплати не обумовлені, письмовий договір відсутній, такою вимогою у розумінні ст.530 ЦК України можна вважати вимогу про сплату заборгованості в розмірі 11390,27 грн. від 10.06.2010 року.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 11390,27 грн. суми попередної оплати, сплаченою за  рахунком-фактурою №СФ-0003302 від 15.10.2009 року платіжними дорученням № 105 та  № 107.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Сінтек-Про»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 32594680) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)     11390 (одинадцять тисяч триста дев’яносто) грн. 27 коп. попередньої оплати,  113 (сто тринадцять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                                             Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 14.10.2010 року