Постанова

від 12.09.2006 по справі 2/304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/304

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12.09.06 р.                                                                             Справа № 2/304

14 год. 00 хв. – 14 год. 30 хв. Зала судових засідань - кабінет № 232

                                                                                           місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області  у складі судді Ханової Раїси Федорівни

при  секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою   

Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шахтарськ

до Селянського (фермерського) господарства “Марія” м. Шахтарськ

про стягнення податкового боргу у розмірі 31391 грн. 35 коп.  

За участю

представників сторін:

від позивача: Романіка О.О. – за дов. від 11 вересня 2006 року.

                      Блохін О.Є. – за дов. від  7 вересня 2006 року.

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ:

       До господарського суду Донецької області заявлено позов з урахуванням його зміни Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Шахтарськ до Селянського (фермерського) господарства “Марія” м. Шахтарськ про стягнення податкового боргу у розмірі 31391 грн. 35 коп. на користь Державного бюджету України шляхом звернення стягнення на активи.

     Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не надав, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

       Правовою підставою стягнення позивач та його представник позивача під час розгляду справи вважають норми статті 67 Конституції України, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, статей 4, 9, 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, пункту 11 статті 10, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-12, пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України.

      Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

     Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.  

     Селянське (фермерське) господарство “Марія” м. Шахтарськ зареєстроване як юридична особа Шахтарською районною державною адміністрацією 14 лютого 1997 року, включене до ЄДРПОУ за номером 24656987. Перебуває на податковому обліку Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції з 17 лютого 1997 року.

    Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

     Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

      28  січня 2003 року до податкового органу відповідачем був поданий зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік, яким відповідач визначив податкове зобов'язання з земельного податку у розмірі 13344 грн.

      21  січня 2004 року до податкового органу відповідачем був поданий податковий розрахунок земельного податку за 2004 рік, яким відповідач визначив податкове зобов'язання з земельного податку у розмірі 13344 грн.

      27  січня 2005 року до податкового органу відповідачем був поданий податковий розрахунок земельного податку за 2005 рік, яким відповідач визначив податкове зобов'язання з земельного податку у розмірі 11375 грн. 35 коп.       

     Відповідач має податковий борг перед бюджетом з земельного податку за даними розрахунками у розмірі 31391 грн. 35 коп., що посвідчується зворотнім боком облікової картки по земельному податку, розрахунками податкового боргу, довідкою про наявність податкового боргу. Наведена сума податкового боргу увійшла до складу позовних вимог.       

      Позивачем направлені на адресу відповідача перша та друга податкова вимога                          № 1/87 від 29 жовтня 2001 року та № 2/179 від 29 січня 2002 року щодо погашення податкового боргу, який підпадає під поняття податкових зобов'язань відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

      За правилами пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

      Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду. Згідно з пунктом 1.7 статті 1 цього Закону активи  платника  податків  - це кошти,  матеріальні  та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній  особі за правом власності або повного господарського відання.

      Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення -  податкові,  митні  та  інші  державні органи,  яким  відповідно  до  закону  надано  право  стягнення до бюджету  податків,  зборів  (обов'язкових   платежів)  та  інших надходжень.   

     Виходячи з правил статті 124 Конституції України, враховуючи приписи статті 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року  № 3235-ІV суд вважає, що податковий орган правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

      Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59,         69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

     Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції м. Шахтарськ до Селянського (фермерського) господарства “Марія” м. Шахтарськ про стягнення податкового боргу у розмірі 31391 грн. 35 коп. на користь Державного бюджету України шляхом звернення стягнення на активи задовольнити повністю.

     Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Марія” м. Шахтарськ (86220,             м. Шахтарськ, вул. Леніна,67, ЄДРПОУ 24655987, відомості щодо банківських рахунків у справі відсутні) на користь Державного бюджету України (рахунок № 33213811600093, одержувач: ВДК у м. Шахтарську та Шахтарському районі, банк – УДК у Донецькій області, код платежу 53130101, МФО 834016) податковий борг у розмірі 31391 грн. 35 коп. шляхом звернення стягнення на активи.

     Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 12 вересня 2006 року в присутності представника позивача.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                              Ханова Р.Ф.           

вик. Бахар

3056723             

Надруковано 3 примірники:

1.          До справи – 1

2.          Позивачу – 1

3.          Відповідачу -1