Рішення

від 04.12.2007 по справі 38/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/370

04.12.07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс»

ДоКиївського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна

Прозобов'язання вчинити дії

      Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачаСеребряник О.О.

Від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про зобов'язання зареєструвати за Позивачем право приватної власності на об'єкти нерухомого майна, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»у справі №10/55 від 15.10.07р., нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1, загальною площею 45,1 кв.м. та присвоїти відповідну літеру даному об'єкту.  

Заявлений позов Позивач обґрунтовує наступним. Третейським судом було прийнято рішення, відповідно до якого за Позивачем було визнано право власності на нерухоме майно –нежиле приміщення по вул. Б. Грінченка, 2/1. Позивач звернувся до Відповідача з заявою про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості. Однак, Відповідачем в листі, направленому Позивачу, відмовив у реєстрації права власності на нежилу споруду.         

Відповідач є комунальним підприємством, на яке тимчасово покладена функція здійснення державної реєстрації об'єктів нерухомості, Відповідач не є органом державної влади та місцевого самоврядування, а тому він не може застосовувати до рішення третейських судів вимоги ст.55 Закону України “Про третейські суди”. В судовому рішенні третейського суду встановлюється факт наявності чи відсутності права власності для заінтересованої особи, і не встановлюється обов'язок Відповідача вчиняти певні дії, а тому таке рішення не передбачає примусового виконання.

Судові рішення третейських судів є підставою для здійснення Відповідачем державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5.

Отже, Відповідач неправомірно, в порушення вказаних нормативних актів відмовив Позивачу у реєстрації права власності на вказане майно, тому права Позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Відповідача вчинити спірні дії.  

Відповідач письмових заперечень з приводу заявленого Позивачем позову або будь-яких інших документів суду не подав, в судові засідання своїх представників взагалі не направляв.

          Ухвалою від 05.11.2007р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 21.11.07р.

          Ухвалою від 21.11.07р. розгляд справи був відкладений на 04.12.07р., у зв'язку з неявкою представника Відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів.  

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомив. Заявлені вимоги по суті не заперечив.

          За цих обставин, згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Судом заслухані пояснення Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд

ВСТАНОВИВ:

          15.10.2007р. постійно діючим Третейським судом при Асоціації “Український правовий альянс” було прийнято рішення у справі №10/55, яким за Позивачем було визнано право приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1, загальною площею 45,1 кв.м.  

          17.10.2007р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про реєстрацію за ним права приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1, загальною площею 45,1 кв.м. та присвоєння відповідної літери.

          До вказаної заяви Позивачем було додане рішення від 15.10.2007р. постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Український правовий альянс” у справі №10/55.

          26.10.07р. Відповідачем в листі №32004 було відмовлено Позивачу у реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Б. Грінченка, 2/1 з наступних підстав.

          Відповідно до п.4 ст.24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України “Про третейські суди” виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Таким документом, відповідно до ст.2 цього ж закону є рішення компетентного господарського або загальної юрисдикції суду.

          Первинна державна реєстрація права власності на відповідне нерухоме майно в Бюро відсутня. Крім того, Позивачем не подано для розгляду питання технічний паспорт на відповідне нерухоме майно.

Спір по справі виник з причин того, що Позивач вважає, що Відповідач неправомірно відмовив йому у реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Б Грінченка, 2/1.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Господарський суд міста Києва вважає, що позов Позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.2 рішення Київської міської ради від 20.06.02р. №74/74 «Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві»державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

З наведених норм права вбачається, що право власності на нерухому річ підлягає обов'язковій державній реєстрації, така державна реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване у місті Києві, здійснюється Відповідачем, відмова Відповідача у її здійсненні може бути оскаржена до суду.

Згідно з ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця за яким виникло речове право або уповноважених ним осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

          Згідно з ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.  

          Відповідно до п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із завою про реєстрацію прав власності подають правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

          Згідно з п.10 додатку 1 «Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна»до п.2.1. вказаного Тимчасового положення правовстановлюючими документами є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

          З наведених правових норм вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється Відповідачем на підставі заяви власника та правовстановлюючого документа, яким серед інших, є рішення третейського суду.

          Як встановлено судом, 17.10.07р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про реєстрацію за ним права приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, загальною площею 45,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1 та присвоєння даному об'єкту відповідної літери.

          До вказаної заяви Позивач додав правовстановлюючий документ - рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Український правовий альянс” у справі №10/55 від 15.10.2007р., яким було визнано за Позивачем право приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, загальною площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1.

          Як вбачається з матеріалів справи дане рішення набрало чинності, не оскаржувалось, не скасовувалось та не визнавалось недійсним. На підтвердження іншого сторонами не подано суду жодних доказів. Відповідачем також не подано суду доказів оскарження даного рішення до суду загальної юрисдикції, хоча він приймав участь у даній справі у якості третьої особи.   

Таким чином, Позивач правомірно звернувся до Відповідача з заявою про проведення державної реєстрації права власності на належне йому нерухоме майно з доданням належного правовстановлюючого документу.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»у державній реєстрації права може бути відмовлено, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Вказані норми визначають, що Відповідач на протязі 14 днів має здійснити державну реєстрацію, або відмовити у її проведенні за наявності підстав, вказаних у ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».  

          Як встановлено судом, Відповідач листом від 26.10.07р. відмовив Позивачу у державній реєстрації права власності на нежиле приміщення по вул. Б. Грінченка, 2/1 на тій підставі, що подані Позивачем документи не відповідають вимогам Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та іншим нормативно-правовим актам. Така невідповідність на думку Відповідача полягала у тому, що Позивачем не було подано виконавчого документу відповідно до вимог ч.3 ст.55 Закону України “Про третейські суди”, та технічного паспорту на нерухоме майно.

          Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України “Про третейські суди” виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

          З наведеної норми  вбачається, що виконавчий документ видається компетентним судом лише у випадку, коли виконання рішення третейського суду неможливо без вчинення органами державної влади, місцевого самоврядування, їх службовими особами певних дій, наприклад дій з примусового виконання даного рішення органами державної виконавчої служби тощо.

          Як встановлено судом рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Український правовий альянс” у справі №10/55 від 15.10.2007р. було визнано за Позивачем право приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, загальною площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1.

          Дане рішення лише встановлює право власності Позивача на певне майно, та само по собі не потребує і не передбачає вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх службовими особами та будь-якими іншими суб'єктами будь-яких дій, тому дане рішення третейського суду взагалі не має стадії виконання та не передбачає видачі компетентним судом виконавчого документа.

          При цьому, обов'язок Відповідача здійснити державну реєстрацію права власності Позивача на вказане нерухоме майно виникає не на підставі вказаного рішення третейського суду, а на підставі вказаних вище норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5 та заяви Позивача, а вказане рішення третейського суду є лише правовстановлюючим документом, яке підтверджує виникнення у Позивача права власності.      

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності даних технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз.7 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»технічна інвентаризація - довідка-характеристика технічного стану об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку.

Отже, технічна інвентаризація нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1, у разі необхідності її проведення при державній реєстрації права власності на нерухоме майно, повинна проводитись не Позивачем, а самим Відповідачем.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач протиправно відмовив Позивачу у державній реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомості –нежиле приміщення, загальною площею 45,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1 з підстав не відповідності поданих документів вимогам Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та іншим нормативно-правовим актам в частині відсутності виконавчого документу та технічного паспорту, оскільки вказане рішення третейського суду взагалі не передбачає видання виконавчого документу, а технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації повинен виготовити сам Відповідач.

За цих обставин Господарський суд міста Києва вважає, що позов Позивача підлягає задоволенню, а Відповідач зобов'язанню в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, здійснити державну реєстрацію права власності Позивача на нерухоме майно –нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код 03359836) в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, здійснити державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс»(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1; код 21567828) на нерухоме майно –нежиле приміщення загальною площею 45,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1.

          3. Стягнути з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код 03359836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісервіс»(01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 2/1; код 21567828) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Суддя                                                                                                Ю.Л.Власов

Рішення підписане 11.12.2007р.