Ухвала

від 04.09.2024 по справі 2-2961/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 2-2961/10

провадження № 61-11279ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мальованою Інессою Юріївною, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «НОТЕХС», Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквелд Маркетинг» до ОСОБА_7 про визнання права власності та права спільної власності на окремі об`єкти нерухомого майна

та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «НОТЕХС», Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквелд Маркетинг» про визнання права власності на окремі об`єкти нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Мальовану І. Ю. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Сумський апеляційний судприйняв ухвалу 25 червня 2024 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 25 липня 2024 року, а заявник звернувся до суду із касаційною скаргою 02 серпня 2024 року.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року отримала через систему «Електронний суд» 03 липня 2024 року.

Враховуючи те, що зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження підтверджуються належними та допустимими доказами, суд касаційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому заява ОСОБА_1 про поновлення строку підлягає задоволенню.

Касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки за її подання не сплачений судовий збір.

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.

Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 605,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору, оскільки дохід заявниці у 2023 року склав 80 400,00 грн, що перевищує 5 відсотків розміру річного її доходу.

На підтвердження вказаних обставин надала копію довідок Пенсійного фонду України ОК-5 та ОК-7.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).

Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Для відстрочення сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для відстрочення від сплати судового збору.

Верховний Суд вважає, що надані копії довідок Пенсійного фонду України ОК-5 та ОК-7 не є доказом на підтвердження скрутного майнового стану заявника.

Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження скрутного майнового становища до матеріалів касаційної скарги заявниця не додала. Таким чином, наведені у заяві доводи не дають достатніх підстав для відстрочення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Враховуючи викладене, заявниці необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні норми права, щодо яких відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо таких норм для правильного вирішення справи та сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн або надати документи, що підтверджують підстави для звільнення/розстрочення/відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.

Враховуючи наведене, касаційну каргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мальованою Інессою Юріївною, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «НОТЕХС», Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквелд Маркетинг» до ОСОБА_7 про визнання права власності та права спільної власності на окремі об`єкти нерухомого майна

та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «НОТЕХС», Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквелд Маркетинг» про визнання права власності на окремі об`єкти нерухомого майна залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 25 вересня 2024 року, але який не може перевищувати двадцять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник