Ухвала

від 20.09.2024 по справі 486/827/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/827/21

Провадження № 1-кс/484/866/24

Ухвала

іменем України

20.09.2024 року м. Первомайськ

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, розглянувши клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України про визначення порядку зберігання речових доказів

встановив

до суду надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речових доказів, а саме: щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3; щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3; щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3; гірську породу загальним об`ємом 57 773,49 м3, що зберігається на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» 55340, Миколаївська область, Вознесенський район, сел. Костянтинівка, вулиця Володимирська, 1.

На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що у провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України за фактом здійснення службовими особами ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83» незаконного видобутку та реалізацію корисних копалин (граніт) на території Костянтинівського родовища гранітів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83», вступивши в злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», здійснюють незаконний видобуток та реалізацію корисних копалин на території Костянтинівського родовища гранітів.

В ході досудового розслідування 27.05.2021 на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, сел Костянтинівка, вулиця Володимирська, 1, проведено обшук. За результатами вказаної слідчої дії встановлено, що на вказаній території знаходиться гранітний кар`єр, де проводиться видобування граніту та подальша переробка вказаного граніту на щебінь різних фракцій, а також здійснюється зберігання вказаної готової щебеневої продукції.

Так, в забої даного кар`єру виявлено гірничу масу та склад готової щебеневої продукції. В ході обшуку гірничу масу, та готову щебеневу продукцію описано, однак у зв`язку із відсутністю технічної можливості, слідчому та учасникам обшуку не представилось можливим визначити їх кількість.

Також, виявлено електронні вантажні ваги та вантажні автомобілі, в кузовах яких виявлено щебінь, який шляхом віднімання ваги самих вантажівок зважено та вивантажено на вказаній території. В протоколі обшуку зазначено кількість вивантаженого щебеню 212 тон 400 кг, однак не зазначено його фракцію.

Крім того, 27.05.2021 слідчим проведено обшук чотирьох вантажних автомобілів, навантажених щебнем, виявлених на трасі Н-24 «Благовіщенськ-Миколаїв», неподалік м. Южноукраїнськ, що належать ОСОБА_3 . В подальшому, вказані автомобілі переміщено на територію ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, смт Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, де за допомогою встановлених там вагів шляхом віднімання ваги самих вантажівок зважено та вивантажено щебінь на вказаній території. В протоколі зазначено кількість вивантаженого щебеню 143 тон 800 кг, однак не зазначено його фракцію.

Відповідно ухвали слідчого судді ОСОБА_4 від 30.05.2021 про накладення арешту на майно на щебінь вагою 212 т 400 кг та вагою 143 т 800 кг (загальна вага 356,2 т), що зберігається на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, смт Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, накладено арешт.

Крім того, відповідно протоколу огляду місця події від 17.06.2021 - території ДП «Підприємство ДКВС (№83)», розташованого за вказаною адресою встановлено, що на зазначеній території знаходиться гранітний кар`єр.

Для участі у даній слідчій дії залучено спеціаліста інженера-геодезиста ОСОБА_5 , який використовував під час огляду спеціальне обладнання Sokkia GCX3, заводський номер НОМЕР_1 , із застосуванням якого оглянуто та виміряно геометричні розміри насипів готової продукції щебеню різних фракцій та із застосуванням вказаного обладнання визначено об`єм та кінцеві точки масиву гірничої маси, яка зберігалась в забої даного кар`єру.

Відповідно Звіту № 1 ФОП ОСОБА_6 з розрахунку об`єму розробки корисних копалин на кар`єрі АДРЕСА_1 , співвиконавцем якого є інженер-геодезист ОСОБА_5 , який 17.06.2021 був учасником огляду на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» та проводив відповідні виміри, зазначено наступне:

Мета роботи: визначення об`єму розробленої гранітної маси, розташованої на двох різних об?єктах (кар`єр, територія складування) одного підприємства в сел. Константинівка Миколаївської області.

Методика роботи: визначення об`єму гранітних насипів проводилося шляхом GNSS вимірювань за допомогою GPS приймача Sokkia GCX3.

За даними вимірювань в програмному забезпеченні AutoCAD Civil 3d побудовані 3D моделі насипів та рельєфу місцевості та визначений їх об`єм в кубічних метрах. Результати досліджень представлені на виконавчих схемах.

В описах до виконавчих схем замірів гірничої маси наводяться результати розрахунку загального об`єму гірничої маси 57 773,49 м3.

Відповідно до гірничих норм, гірнича маса - це сукупність корисної копалини, що отримується безпосередньо після вибухових робіт та є результатом вибухових робіт, а тому містить в собі суміш всіх можливих фракцій і її фракцію прийнято позначати як 0-900 мм.

В описах до виконавчих схем замірів насипів готової продукції (щебеню, відсіву та ЩПС - щебенево-піщаної суміші) наводяться результати розрахунку об?ємів насипів:

1. Насип № 1 - щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3;

2. Насип № 2 - ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3;

3. Насип № 3 - щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;

4. Насип № 4 - ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;

5. Насип № 5 - ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3;

6. Насип № 6 - відсів фракція 0-5 мм 638,23 м3;

7. Насип № 7 - щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;

8. Насип № 8 - ЩПС фракція 0-10 мм 99,86 м3.

Відповідно постанови слідчого від 26.08.2021 про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів встановлено, що виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 17.06.2021 речі визнано речовими доказами, а саме:

1. щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3;

2. ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3;

3. щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3;

4. ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3;

5. ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3;

6. відсів фракція 0-5 мм 638,23 м3;

7. щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3;

8. ЩПС фракція 0-10 мм 99,86 м3;

9. гірська порода загальним об`ємом 57 773,49 м3.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міськрайонного суду від 27.08.2021 на виявлені та вилучені 17.06.2021 в ході огляду зазначені речові докази накладено арешт.

В рамках даного кримінального провадження нікому підозру не повідомлено, тому виникла нагальна потреба у визначенні порядку зберігання вказаних речових доказів шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна та передачі для реалізації перераховане майно, на яке накладено арешт, з метою необхідності виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на арештоване майно, збереження його економічної вартості, запобігти можливості знищення, відчуження майна та з метою досягнення завдань кримінального провадження, зважаючи на наступне.

Так, основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.

Згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Крім того, відповідно до вимог ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Слідчий вважає, що зазначені щебінь різної фракції та щебенево-піщана суміш (ЩПС), на які під час досудового розслідування накладено арешт, можуть підлягати спеціальній конфіскації.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

Враховуючи, що Законом України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 2 920 гривень, то, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», вартість активів, що передаються АРМА починаючи з 01.01.2024 має перевищувати 605 000 гривень.

Відповідно судово-товарної експертизи від 16.08.2021 № СЕ-19/115-21/9701-ТВ станом на 27.05.2021:

вартість 1 (однієї) тони ЩПС (щебенево-піщаної суміші), фракції 0-20 мм, могла становити - 130,00 грн.

вартість 1 (однієї) тони гранітного щебню, фракції 20-40 мм, могла становити - 192,00 грн.вартість 1 (однієї) тони гірничої маси граніту фракції 0-900 мм могла становити - 225,00 грн.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 03.09.2024 слідчим СВ Первомайського ОВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 із залученням спеціаліста - гірничого інженера (маркшейдера) ОСОБА_8 (диплом НОМЕР_2 від 13.06.1986 Діпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора гірничого інституту ім. Артема) проведено огляд матеріалів кримінального провадження № 42021152040000003 від 23.03.2021 з метою проведення розрахунку обсягу взірваної гірничої маси в забої та готової продукції (щебінь фракції), виявленої на території ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83», на яку накладено арешт, визначення їх ринкової вартості відповідно до цін, встановлених судовою товарознавчою експертизою.

За результатами вказаної слідчої дії встановлено, що загальна вартість переліченого в п.п. 1-5, 7, 9 майна становить 24 940865,00 (двадцять чотири мільйони дев?ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят п?ять) грн.

А отже, виявлене та арештоване майно (щебінь різної фракції та щебенево-піщана суміш (ЩПС), вартість яких станом 17.09.2024, може становити 24 940865,00 (двадцять чотири мільйони дев?ятсот сорок тисяч вісімсот шістдесят п?ять) грн, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та є більшою за 605000 грн, відповідають критеріям визначеним законодавством для передачі в управління АРМА.

Відповідно до видаткової накладної від 19.08.2019 № 66 встановлено, що вказана накладна видана щодо передачі ТОВ «Костянтинівський гранітний кар?єр» гірничої маси вагою 40 470,65 т на виконання зобов`язань в рамках тристороннього договору від 30.07.2019 № 30/07 про проведення вибухових робіт між ТОВ «Костянтинівський гранітний кар?єр», ПП «Украгровибухпром» та ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83».

У вказаній накладній зазначена вага гірничої маси 40 470,65 т, що розрахована від об?єму граніту 19 700 м3 (в щільному тілі), обчисленого при проведені вибухових робіт зазначеного від 07.08.2019 в акті № 122 до договору про проведення вибухових робіт від 30.07.2019 № 30/07. Решта об?ємів корисної копалини - граніту належить державі в особі ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83», на підставі дозволу на користування надрами .

Таким чином власниками корисних копалин граніту у вигляді гірничої маси та готової продукції - щебеню фракції 20-40 мм та ЩПС фракції 0-20 мм, отриманої в результаті переробки гірничої маси, що зберігаються на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» за адресою: 55340, Миколаївська область, Вознесенський район, смт Костянтинівка, вул. Володимирська, 1, є держава в особі ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83» (код юридичної особи 08680537) та ТОВ «Костянтинівський гранітний кар?єр» (код юридичної особи 38963868).

Ідентифікаційні ознаки вказаних підприємств відповідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України:

- ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», ідентифікаційний код юридичної особи 38963868, місцезнаходження юридичної особи: 54003, Україна, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Столярна, буд. 13, директор та кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_9 , ( АДРЕСА_2 ).

- ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 83», ідентифікаційний код юридичної особи 08680537, місцезнаходження юридичної особи: 55340, Україна, Миколаївська обл., Первомайський (колишній Арбузинський) район, сел. Костянтинівка, вул. Володимирська, буд. 1, директор ОСОБА_10 , засновник - Міністерство юстиції України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Створення і забезпечення належного функціонування Національного агентства є заходом з виконання положень Закону України «Про засади державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія)» на 2014 2017 роки та Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 2017 роки, імплементації в законодавство України Директиви ЄС від 03.04.2014 № 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС, Рішення Ради ЄС № 2007/845/JHA від 06.12.2007 про співробітництво між агентствами держав-членів з повернення активів у сфері виявлення і розшуку доходів, отриманих злочинним шляхом, або іншого майна, пов`язаного зі злочинною діяльністю, а також одним із основних критеріїв виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.

Національне агентство утворено з метою виконання міжнародних договорів стороною яких є Україна, зокрема, Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією і Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму.

Зазначає, що Національне агентство створено на виконання 38 рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), згідно з якими, державам-учасницям рекомендовано утворити органи які могли б оперативно реагувати на запити аналогічних іноземних органів щодо виявлення, заморожування, арешту та конфіскації майна отриманого незаконним шляхом.

Крім того, однією з умов виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 800 мільйонів євро (ратифіковано Законом № 538-VIII від 18.06.2015) є зобов`язання визначити установу, яка буде діяти як управління по поверненню активів (пункт 7 (i) розділу «Урядування та прозорість»). Необхідність створення агентства із повернення активів було одним із основних критеріїв виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.

Директива ЄС № 2014/42/EU передбачає необхідність вжиття заходів з ефективного розпорядження активами, на які накладено арешт, а також створення спеціальних інституцій, відповідальних за менеджмент такими активами з метою їх збереження або збереження їх вартості. В Директиві зазначається, що з метою ефективного управління передбачається можливість здійснення реалізації активів.

«Великою вісімкою» (G8) в межах підгрупи з кримінально-правових питань 27.04.2005 схвалено Кращі практики щодо адміністрування арештованих активів (G8 Best Practices for the Administration of Seized Assets). Як зазначається у відповідних рекомендаціях, вони спрямовані, зокрема, на допомогу державам у збереженні вартості арештованих активів. При цьому, однією з ключових рекомендацій є те, що в судовому провадженні, відповідно до національного законодавства, має бути дозволено продаж активів до винесення остаточного рішення суду по справі та застосування заходів конфіскації або стягнення активів в дохід держави стосовно тих активів, які швидко псуються або швидко знижуються у вартості, наприклад, судна, літаки, автомобілі, тварини, ферми з вирощуванням сільськогосподарських культур тощо. Держава має забезпечити розгляд питання про надання дозволу на продаж до винесення остаточного рішення суду по справі активів, які є надто обтяжливими для управління. В свою чергу, отримані від реалізації доходи повинні бути збережені відповідно до національного законодавства до винесення остаточного рішення суду та застосування заходів конфіскації або стягнення активів в дохід держави.

Арештоване майно у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021152040000003 від 23.03.2021 не містить слідів кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначених статтею 100 Кримінального процесуального Кодексу України та може без шкоди для кримінального провадження передане в управління Національному агентству.

У зв`язку з чим, згідно з правовою позицією, висловленою у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Враховуючи викладене, вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агентству відповідних активів передбачено вимогами статті 100 КПК України та ст.ст. 19, 20 Закону.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.

Заслухавши слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Вирішуючи питання щодо передачі майна в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов`язковою умовою передачі майна в управління Національного агентства є наявність мети забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов`язку на слідчого, прокурора щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на речові докази, у тому числі і ті, що вказані в клопотанні, а саме: щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3; щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3; щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3; гірську породу загальним об`ємом 57 773,49 м3 які знаходяться на території ДП «Підприємство ДКВС України №83» за адресою Миколаївська область Вознесенський район, смт.Костянтинівка вул.Володимирівська,1. Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований у зв`язку з тим, що вказане майно визнане речовим доказом у даному кримінальному проваджені, а також оскільки на переконання органу досудового розслідування були підстави вважати, що майно може бути втрачено, пошкоджено. Крім того, відносно нього можуть бути проведені відповідні експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У силу ч.7 ст. 100 КПК клопотання сторони обвинувачення про передачу речового доказу на відповідальне зберігання розглядається згідно із ст. 171-173 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК клопотання про визначення порядку зберігання речового доказу має містити підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності передачі майна відповідній особі на зберігання.

Таким чином, під час розгляду питання про порядок визначення зберігання речових доказів у виді рухомого майна, ініціатор клопотання має довести, що існує реальна загроза відчуження, пошкодження чи знищення майна, про передачу якого клопоче слідчий, запобігти настання якої можливо лише шляхом передання майна на АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором.

Як зазначено вище, на вказане майно відповідно до ухвали слідчого судді, накладений арешт та воно знаходиться на території ДП «Підприємство ДКВС України №83».

Матеріалами кримінального провадження не встановлено власника майна, лише встановлено що майно було вилучено під час обшуку на території розташування Костянтинівського родовища гранітів, яке перебуває у власності ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83).

Слід зазначити, що власник арештованого майна, відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України має право володіти та користуватися майном, тобто панувати над таким майном, експлуатувати його, отримувати від нього корисні властивості.

Даних про те, що ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83) здійснює незаконну діяльність, яка надавала би підстави для продажу майна - слідчому судді не надано.

При цьому однією підставою передачі майна для реалізації є досягнення цілей кримінального провадження, однак не зазначено, яких саме.

При розгляді клопотання, суд також ураховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка регулює втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, в п. 195 рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зробив висновок, що, для того, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: 1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, 2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, 3) має забезпечувати справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами. Крім того, в п. 203 цього рішення, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Аналізуючи наведене, уважаю, що слідчим у своєму клопотанні не доведено існування ризиків щодо можливості пошкодження, перетворення зміни чи відчуження арештованого майна, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись вимогами ст. 98, 100, 117, 132, 170, 172, 173, 175 КПК України, ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

постановив

відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні № 42021152040000003 від 23.03.2021 за ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» речові докази у кримінальному провадженні а саме: щебінь фракція 20-40 мм 2660,03 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1393,40 м3; щебінь фракція 20-40 мм 339,65 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 235,71 м3; ЩПС фракція 0-20 мм 1264,44 м3; щебінь фракція 20-40 мм 147,75 м3; гірську породу загальним об`ємом 57 773,49 м3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2024 року.

Слідчий суддя: