Ухвала

від 18.09.2024 по справі 146/680/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

18 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 146/680/24

Провадження № 61-12327ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року

у справі за заявою скаржниці про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та

в с т а н о в и в :

1. 21 серпня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції та скерувати справу до цього суду для вирішення питання про відкриття провадження.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте у касаційній скарзі таких відомостей щодо скаржниці немає.

4.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

4.2. Скаржниця у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у неї електронного кабінету не зазначила. Від обов`язку зазначити такі відомості не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.

5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Скаржниця у касаційній скарзі у переліку додатків вказала документ з назвою «посвідчення», однак не додала його до касаційної скарги, натомість наприкінці тексту касаційної скарги розмістила зменшену копію документа з назвою «Довідка до акта огляду МСЕК». У разі, якщо скаржниця бажає додати до касаційної скарги певні матеріали, вона зобов`язана вказати у тексті цієї скарги перелік таких матеріалів (додатків), а також додати ці матеріали у вигляді копій, що відповідають оригіналу, зокрема за розміром.

(2) Щодо дотримання принципу рівності

6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

6.1. Скаржниця у переліку додатків до касаційної скарги зазначила документи з назвами «Конверт» та «Посвідчення» та копії касаційної скарги в двох примірниках. Однак не додала ні документів з такими назвами, ні, як засвідчує акт № 871, складений 6 вересня 2024 року начальником відділу опрацювання документів (канцелярії) управління забезпечення автоматизованого документообігу суду, головним і провідним спеціалістами цього відділу, двох копій касаційної скарги. ЦПК України встановив загальний обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу не через електронний кабінет, надавати Верховному Суду копії цієї скарги та всіх доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи і не передбачає можливостей ні самостійно надсилати такі документи іншим учасникам справи, ні визначати, які додані до цієї скарги матеріали їм не надавати. Тому скаржниця має відповідний обов`язок виконати.

(3) Щодо строку на касаційне оскарження

7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

7.1. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

7.2. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

7.3. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

7.4. 24 червня 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржниці. Скаржниця подала касаційну скаргу 21 серпня 2024 року. Тобто пропустила передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження (останнім днем такого строку була середа 24 липня 2024 року). Скаржниця просила поновити строк на касаційне оскарження, однак належного обґрунтування поважності причин пропуску цього строку не навела.

7.5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.6. Скаржниця на початку касаційної скарги зазначила, що отримала копію оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції 2 серпня 2024 року, а в прохальній частині зазначила, що отримала таку копію 1 серпня 2024 року, що нібито підтверджує додаток № 1 з назвою «Конверт». Однак до касаційної скарги жодного додатку не додала. Суперечливу інформацію не пояснила. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження немає.

7.7. З огляду на вказане скаржниця має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду від 24 червня 2024 року.

(4) Щодо сплати судового збору

8. Скаржниця просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак належного підтвердження відповідної підстави для звільнення від сплати судового збору не надала. Вказала, що підтвердження є у додатку № 2 із назвою «Посвідчення». Однак такого додатку до касаційної скарги немає.

8.1. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

8.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

8.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

8.4. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

8.5. Отже, ставка судового збору за подання скаржницею касаційної скарги становить: 3 028 грн х 0,2 х 0,8 = 484,48 грн.

Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2341717785; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 146/680/24).

8.6. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

8.7. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (речення перше частини другої статті 95 ЦПК України). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 95 ЦПК України). Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята статті 95 ЦПК України).

8.8. З огляду на вказані приписи скаржниця має надати суду з такою кількістю копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України):

- документ про сплату судового зборуу вказаному вище розмірі або

- належно засвідчені копії документів, що підтверджують підставу для звільнення від сплати судового збору(паспорта громадянина України, а також довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та/або відповідного пенсійного посвідчення).

(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці або відмовить у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима