У х в а л а
14 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 146/680/24
Провадження № 61-12327ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року
у справі за заявою скаржниці про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та
в с т а н о в и в :
1. 21 серпня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції та скерувати справу до цього суду для вирішення питання про відкриття провадження.
2. 18 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржниця мала: зазначити про наявність або відсутність у неї електронного кабінету; уточнити перелік доданих матеріалів до касаційної скарги та надати суду відповідно до кількості учасників справи такі матеріали у вигляді копій, що відповідають оригіналу, зокрема, за розміром; надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи; додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження; надати документ про сплату 484,48 грн судового збору або належно засвідчені копії документів, що підтверджують підставу для звільнення від сплати судового збору.
3. 14 жовтня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків. До заяви додала два примірники уточненої касаційної скарги, у якій зазначила про відсутність у неї електронного кабінету. У переліку доданих матеріалів зазначила документ із назвою «копія посвідчення МСЕК», а до заяви про усунення недоліків додала в одному примірнику документ із назвою «довідка до акту огляду МСЕК». У цій заяві зазначила, що копію оскарженої ухвали від 24 червня 2024 року отримала 2 серпня 2024 року, що підтверджує поштове повідомлення про вручення, яке є у матеріалах справи.
4. Верховний Суд вважає, що строк на усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити.
4.1. В ухвалі від 18 вересня 2024 року Верховний Суд вказав про необхідність додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки твердження скаржниці про те, що вона отримала копію оскарженої ухвали 2 серпня 2024 року, нічим не підтверджене. Верховний Суд звернув увагу скаржниці на те, що відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає.
На виконання цієї вимоги суду скаржниця не навела додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та не надала відповідні докази. Зазначила, що Верховний Суд повинен витребувати матеріали справи в цій частині для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
4.2. Верховний Суд повторно звертає увагу скаржниці на те, що інформація, яка підтверджує дату отримання вказаної ухвали апеляційного суду, може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи суд вирішує в ухвалі про відкриття касаційного провадження за умови, що касаційна скарга відповідає всім вимогам, зокрема щодо строку на касаційне оскарження.
4.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що скаржниця має надавати суду виключно достовірну інформацію.
4.4. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
4.5. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
4.6. За змістом пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
4.7. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).
4.8. Верховний Суд застерігає скаржницю від дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами. Скаржниця не може ігнорувати вимоги пунктів 1, 4 - 7, частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, зокрема не може надавати суду недостовірну або неповну інформацію, стверджувати про відсутність у неї необхідної інформації, яка є у матеріалах відповідної справи, та перекладати на Верховний Суд обов`язок зі збирання доказів для поновлення скаржниці строку на касаційне оскарження.
4.9. З огляду на викладене скаржниця має звернутися до суду касаційної інстанції та навести у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовані підстави для такого поновлення.
4.10. У касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги (пункт 7 частини другої статті 392 ЦПК України). До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.11. Скаржниця надала заяву про усунення недоліків касаційної скарги виключно для суду (не надала копій цієї заяви відповідно до кількості учасників справи). Крім того, у переліку доданих матеріалів зазначила «копію посвідчення МСЕК», а до заяви про усунення недоліків касаційної скарги додала в одному примірнику «довідку до акту огляду МСЕК», не надавши копії такого документа іншим учасникам справи. ЦПК України не передбачає для скаржниці можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такі кабінети, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідною заявою та доданими до неї матеріалами.
5. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
6. Верховний Суд вважає, що встановлений ним процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на п`ять днів із дня вручення скаржниці цієї ухвали для надання скаржницею додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та копії заяви про усунення недоліків і доданої до неї довідки до акта огляду МСЕК відповідно до кількості учасників справи.
7. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України).
8. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
9. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скаргина ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 19.11.2024 |
Номер документу | 123081863 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні