Постанова

від 25.09.2024 по справі 178/1653/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8076/24 Справа № 178/1653/24 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дніпріцивільну справуза апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТПЛЮС» на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Криничанської селищної ради про визнання недійсною та розірвання додаткової угоди оренди землі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У проваджені Криничанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Криничанської селищної ради про визнання недійсною та розірвання додаткової угоди оренди землі.

27 червня 2024 року заявник подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити з боку будь-яких осіб використання у будь-який спосіб земельну ділянку загальною площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 до набрання законної сили рішення суду у справі № 178/1653/24.

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2024 року в задоволенні заяви ТОВ «АГРОСВІТПЛЮС» про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «АГРОСВІТПЛЮС», просить ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28.06.2024 у справі № 178/1653/24 про відмову у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову скасувати та постановити нову про задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони з боку будь-яких осіб використання у будь-який спосіб земельну ділянку загальною площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 до набрання законної сили рішення суду у справі № 178/1653/24.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що станом на 27.06.2024 є відомості про те, що земельна ділянка загальною площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 передана ТОВ "АГРОСВІТПЛЮС" за договором оренди № 12 від 13.01.2020 використовується третіми особами під сільськогосподарські потреби, що є не припустимим і порушує права позивача, оскільки ТОВ "АГРОСВІТПЛЮС" є належним землекористувачем зазначеної земельної ділянки.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду вказаним положенням закону не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю.

Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення або ефективний захист її прав.

Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою цього ж суду від 25.06.2024 року вже накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії. Заборонено вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно земельну ділянку площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003, а тому заборона використання земельної ділянки на висновки суду, щодо предмету позову та повернення земельної ділянки, вплинути не може, вони є неспівмірними, а рішення суду має бути виконаним незалежно від того оброблялась земельна ділянка чи ні.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з обставин справи, в рамках даної цивільної справи апелянт вже звертався із заявою про забезпечення позову та ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2024 року клопотання ТОВ «АГРОСВІТПЛЮС» в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено та:

- Накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії.

- Заборонено вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно земельну ділянку площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003.

Звернувшись вдруге до суду із заявою про забезпечення позову від 27 червня 2024 року позивач просив заборонити з боку будь-яких осіб використання у будь-який спосіб земельну ділянку загальною площею 6,1175га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 до набрання законної сили рішення суду у даній цивільній справі посилаючись на те,що станом на 27.06.2024 є відомості про те, що земельна ділянка загальною площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 передана ТОВ "АГРОСВІТПЛЮС" за договором оренди № 12 від 13.01.2020 використовується третіми особами під сільськогосподарські потреби, що є не припустимим і порушує права позивача, оскільки позивач є належним землекористувачем зазначеної земельної ділянки.

Крім того, позивач звертався до Криничанського селищного голови з зверненням № 30/05/24-1 від 30.05.2024 з проханням здійснити контроль за використанням землі, додержання землевласником, землекористувачем земельного законодавства при занятті і використанні зазначеної земельної ділянки, встановленого режиму використання земельної ділянки, відповідно до цільового призначення та умов надання. Криничанська селищна рада листом від 04.06.2024 про здійснення контролю за використанням земельної ділянки площею позивача повідомила, що громадянка ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку (земельний пай) та уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «АГРОСВІТПЛЮС» на вищезазначену земельну ділянку, а Договір - це домовленість двох і більше сторін, яка характеризується їх вільним волевиявленням шляхом узгодження умов подальшої співпраці таких сторін, а також наслідків невиконання своїх зобов`язань в рамках такої співпраці. Тому, Криничанська селищна рада не може втручатися в договірні відносини між громадянином - орендодавцем та ТОВ «АГРОСВІТПЛЮС» - орендарем, забезпечити виконання будь-якої сторони зобов`язань, які суперечать законодавству, та рекомендує вирішувати питання у судовому порядку.

Також, в ході розгляду апеляційної скарги апелянтом надано Акт від 18 вересня 2024 року, який складено комісією у складі посадових осіб Промінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області про проведення обстеження земельної ділянки загальною площею 6,1175 га (кадастровий номер 1222088600:01:024:0003), розташованої на території Промінської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. В якому зазначено, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на праві власності, а також встановлено що вона обробляється ОСОБА_1 та невідомими особами самостійно. На теперішній час зазначена земельна ділянка засіяна кукурудзою.

Предметом позову в цій справі - є визнання недійсною та розірвання додаткової угоди від 23 березня 2020 року про припинення договору оренди №12 від 13 січня 2020 року земельної ділянки загальною площею 6, 1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003, скасування державної реєстрації припинення права ТОВ АГРОСВІТПЛЮС оренди вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову колегія суддів враховує, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову та ефективність способу забезпечення позову для упередження порушення та відновлення порушених прав та інтересів позивача, а в даній справі інтересів держави.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, за яким зареєстровано право власності, що оскаржується позивачем, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Колегія суддів враховує наявність спору між сторонами, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зазначаючи, що саме такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання можливого судового рішення в разі задоволення позову та забезпечить збалансованість інтересів сторін, як і враховує наявності імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якшщо, зокрема, суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на те, що апеляційним судом вирішувалося питання про забезпечення позову у даній цивільній справі, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«АГРОСВІТПЛЮС» - задовольнити.

Ухвалу Криничанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від28червня 2024року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТПЛЮС» про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити з боку будь-яких осіб використання у будь-який спосіб земельну ділянку загальною площею 6,1175 га, кадастровий номер 1222088600:01:024:0003 до набрання законної сили рішення суду у справі № 178/1653/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Криничанської селищної ради про визнання недійсною та розірвання додаткової угоди оренди землі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: