ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 56/276
29.10.10
Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом
Приватного підприємства «Торговий дім «ОСОБА_1»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»
про
стягнення 1 092,06грн.
Представники сторін:
від позивача
Ілєва Л.П. –представник за дов. 165 від 07.06.2010р.;
від відповідача
не з‘явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім «ОСОБА_1» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»заборгованості на загальну суму 1 092,06грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 1 092,06грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу, згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на18.10.10р.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвали суду, що надсилалась за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 44 були отримані відповідачем.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва
В С Т А Н О В И В:
14.05.2010року між Приватним підприємством «Торговий дім «ОСОБА_1» як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма», як покупцем (відповідач) укладено договір № 1687, відповідно до умов якого постачальник зобов‘язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.(п. 1.1 Договору)
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару згідно накладних № УФ-0196848 від 17.07.2010року на суму 392,75грн, № КФ-0196766 від 17.07.2010р. на загальну суму 309,62грн., № КФ –0193239 від 10.07.2010р. на загальну суму 389,69грн. Всього було поставлено товар на загальну суму 1 092,06грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору, покупець здійснює оплату розрахунки за отриману кожну поставку товару , окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок Постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі та у строки, передбачені договором не оплатив. Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно вказаних накладних, не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача на загальну суму 1 092,06грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, до матеріалів справи долучено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2010р по 12.08.2010р ., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств на суму 1 092,06грн.
З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви акти-розрахунки, які підтверджують суму заборгованості.
Відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1092, 06грн. за липень 2010року, яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, зокрема актом звірки і підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, 25, код 23738278 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «ОСОБА_1»(18030, м. Черкаси, вул. Берегова, 4а, код ЄДРПОУ 32268131) суму основного боргу у розмірі 1 092 (одна тисяча дев’яносто дві) грн.06 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
В.В. Джарти
Дата підписання 03/11/10
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2010 |
Оприлюднено | 17.11.2010 |
Номер документу | 12212137 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні