Ухвала

від 03.10.2024 по справі 2-1386/2010

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/57/24

ун. № 2-1386/2010

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

представника заявника Кучерявого Д.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката Кучерявого Дениса Йосиповича в інтерсеах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця щодо скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - Кучерявий Д.Й. звернувся до суду із скаргою в якій просить зобов`язати державного виконавця у зв язку з добровільним виконанням боржником - ОСОБА_2 обов язку по сплаті боргу відповідно до виконавчого листа № 2-1386/2010 виданого Святошинським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу, скасувати всі вжиті в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 заходи у вигляді арешту усього майна боржника та заборони його відчуження.

В обгрунтування посилався на те, що у провадженні Святошинському ВДВС у м. Києві Центрального МУЮ у м. Києві знаходилось виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-1386/2010 виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу у розмірі 27 308,38 грн. постановою виконавця ВДВС Святошинського РУЮ від 07.09.2011р. на все майно боржника було накладено арешт та заборону на відчуження майна. Заявник звернувся до виконавчої служби із заявою про скасування арешту, однак їй було відмовлено. Просить скаргу задовольнити.

Представник заявника скаргу у судовому засіданні підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду скарги, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.

Відповідно до ст. 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 09.10.2010р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» суму заборгованості у розмірі 26 919,19 грн, сплачений судовий збір у розмірі 120.00 грн., а всього стягнути 27 308, 38 грн.

З листа АТ «Універсал Банк» від 08.11.2023р. вбачається, що на підставі договору відступлення права вимоги № UВ-ОР/16-132 від 14.11.2016р. укладеного між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» право вимоги повернення заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , відступленщ ТОВ «КУА «Прімоколект -Капітал».

Відповідно до довідки від 30.09.2019р. у ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект Капітал» відсутні претензії до ОСОБА_2 по договору № СL 35267.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на все майно ОСОБА_2 накладено арешт.

З інформації про виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа від 23.06.2010р. № 2-1386/2010 Святошинським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) 01.03.2016р. відкрито виконавче провадження; 22.06.2016р. накладено арешт на майно боржника; 01.02.2017р. постановою державного виконавця було передано виконавчий документ на виконання до підприємства, установи, організації(ТОВ «АК Об`єднання Укрфарм»).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини першої ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Частиною першою статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено випадки коли виконавче провадження підлягає закінченню.

Згідно з частиною другою ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції № 512/5 у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

З огляду на норми ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Чинний Закон України «Про виконавче провадження» також передбачає право стягувача, у разі повернення йому виконавчого документу, повторно пред`явити виконавчий документ до виконання (частина п`ята статті 37 Закону ).

Судом встановлено, що 18.09.2017 року державний виконавець повернув виконавчий документ відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, 12.10.2023р. постановою головного державного виконавця прийнято до виконання виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1386/2010 виданий 23.06.2010.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази та той факт, що наразі судове рішення боржником не виконано, беручи до уваги норми чинного в їх сукупності законодавства, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст. ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012року № 512/5 , ст. 12, 81, 260, 448, 450, 451ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката Кучерявого Дениса Йосиповича в інтерсеах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця щодо скасування арешту- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко