Рішення

від 17.10.2024 по справі 562/1310/22

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1310/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2024 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи : представник позивача адвокат Войналович О.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Михайлов В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив»</a> до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою та недійсним іпотечного договору, -

в с т а н о в и в :

У поданійв судзаяві представникпозивача проситьзвернути стягненняна майно,що перебуваєв іпотеціТОВ «КредіФінанс Актив»відповідно до іпотечного договору від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. та зареєстрований за №2625, і договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.П. та зареєстрованим за №106, а саме, на житловий будинок загальною площею 70,8 м2,сарай літера"Б",огорожа №1,номер записупро правовласності 2561945,по АДРЕСА_1 ,що належитьна правівласності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року в сумі 19565 доларів США, шляхом реалізації його на електронному аукціоні в межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, обґрунтовую чи свої вимоги невиконанням позичальником основного зобов`язання з повернення кредитних коштів, забезпечених іпотекою.

Відзив на позов відповідач ОСОБА_1 та пояснення третя особа ОСОБА_2 не подавали.

Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Креді Фінанс Актив», ПАТ «Акціонерний Банк «Укоопспілка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою та визнання недійсним іпотечного договору прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Креді Фінанс Актив» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зустрічній позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати припиненим договір майнової поруки від 22 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний Банк «Укоопспілка», позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 , а також визнати недійсним іпотечний договір від 29 грудня 2006 року, укладений між ПАТ «Акціонерний Банк «Укоопспілка» та ОСОБА_3 , обґрунтовуючи зміною кредитором строків виконання основного зобов`язання за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року, який є фіктивним правочином, вчиненим без наміру створення правових наслідків, та порушенням порядку відступлення прав за іпотечним договором.

У відзиві на зустрічний позов представник ТОВ «Креді Фінанс Актив» з вимогами позивача не погодився та просить відмовити, мотивуючи тим, що матеріали справи не мітять доказів фіктивності кредитного договору та саме ОСОБА_1 і є тією службовою особою АБ «Укоопспілка», яка неналежно виконувала свої службові обов`язки протягом 2006-2007 років, а іпотечний договір не може бути припиненим поки не погашена заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року провадження в частині позовних вимог до ПАТ «Акціонерний Банк «Укоопспілка» за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою та визнання недійсним іпотечного договору закрито.

10 липня 2024 року представником відповідача за первісним позовом подано заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю та просить задоволити, а за зустрічним позовом не визнав та просить відмовити.

Відповідач та представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги не визнали та просять в задоволені позову відмовити, а позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали повністю та просять задоволити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що 22 грудня 2006 року між АБ «Укоопспілка», правонаступником якого є ПАТ «Аціонерний банк «Укоопспілка» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №207, за яким остання отримала готівкою через касу банку на споживчі цілі кредит в сумі 25000 доларів США зі сплатою 14 відсотків річних за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення кредиту не пізніше 21 грудня 2007 року (пункти 1.1 -1.4, 2.1 договору).

Згідно п.2.3кредитного договорузабезпеченням даногокредиту єдоговір майновоїпоруки ОСОБА_1 та іпотекадомоволодіння житловий будинок загальною площею 70,8 м2,та надвірнібудівлі іспоруди:сарай літера"Б",огорожа №1,по АДРЕСА_1 ,що належитьіпотекодавцю направі приватноївласності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського нотаріального округу Чайковською А.О., зареєстрованим в реєстрі за №1282.

Належність ОСОБА_1 указаного вище домоволодіння підтверджується і витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер 2561945 від 26 грудня 2006 року.

Додатковими угодами №1 від 21 грудня 2007 року, №2 від 20 червня 2008 року, №3 від 19 грудня 2008 року та №4 від 18 грудня 2009 року, укладеними між ПАТ «Акціонерний банк «Укоопспілка» позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 , до договору майнової поруки від 22 грудня 2006 року вносились зміни в частині строків повернення кредиту, відповідно до яких кінцевою датою повернення кредиту визначено до 17 грудня 2015 року, що підтверджується протоколами засідання кредитної комісії АБ «Укоопспілка».

Згідно довідки №116 від 18 червня 2018 року ПАТ «Акціонерний банк «Укоопспілка» про стан заборгованості за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року станом на 18 червня 2018 року заборгованість ОСОБА_2 становить 19565,60 доларів США, що узгоджується з оригіналом виписки з особового валютного рахунку за період з 18 червня 2014 року по 18 червня 2018 рік.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст.546 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення договору іпотеки).

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 598, стаття 599 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, з інших підстав, передбачених цим Законом (ст.17 Закону України «Про іпотеку»).

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 202/3772/19 (провадження № 61-9126св20) зазначено, що зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 187/998/16-ц (провадження № 61-603св19) зазначено, що за загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК, стаття 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601 ЦК України

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Згідно п.4.1 іпотечного договору від 29 грудня 2006 року, укладеного між АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_1 в забезпечення вимог іпотекодержателя по кредитному договору №207 від 22 грудня 2006 року з повернення ОСОБА_2 кредиту в сумі 25000 доларів США, договір іпотеки діє до повного виконання заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором, або при настанні підстав передбачених чинним законодавством.

Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов`язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.

Доказів належного виконання основного зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надала, а відповідач такі обставини заперечує.

А тому, підстави для припинення правовідносин за договором іпотеки, який забезпечує основне зобов`язання, відсутні.

Аналогічні висновки наведені у постанові Рівненського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року в справі №562/471/18 за позовом ОСОБА_1 до АБ «Укоопспілка» про припинення іпотеки, а нових підстав для визнання іпотеки припиненою останньою не наведено.

За укладеним між АБ «Укоопспілка», ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) договором майнової поруки від 22 грудня 2006 року в разу невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором субсидіарно (п.2.1 договору).

Згідно п.5 договору порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання терміну виконання зобов`язань поручителя за цим договором не пред`явить позову до поручителя.

Відповідно доположень ч.4ст.559ЦК Українипорука припиняєтьсяпісля закінченнястроку поруки,встановленого договоромпоруки.Якщо такийстрок невстановлено,порука припиняєтьсяу разівиконання основногозобов`язання уповному обсязіабо якщокредитор протягомтрьох роківз днянастання строку(терміну)виконання основногозобов`язання непред`явить позовудо поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша ст.16 цього кодексу).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (пункт 7 частини другої ст.16 ЦК України).

З викладених у п.31 постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року в справі №462/5368/16-ц правових висновків вбачається, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.

Отже, позовна вимога про визнання договору поруки припиненим (тобто про встановлення факту того, що цей договір припинився) є неналежним способом захисту прав та інтересів поручителя, а тому підстави для задоволення вимог позивача за зустрічним позовом в цій частині відсутні.

Згідно договору про відступлення прав вимоги, укладеного 13 лютого 2019 року між ПАТ «Акціонерний банк «Укоопспілка» та ТОВ «Креді Фінанс Актив» первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув майнові права за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року, укладеним між ПАТ «АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_2

14 лютого 2019 року між ПАТ «АБ «Укоопспілка» та ТОВ «Креді Фінанс Актив» укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. за реєстровим №2625.

Пунктом 1.1 указаного договору від 14 лютого 2019 року передбачено, що первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І. за реєстровим номером №2625, що був укладений між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №207, укладеним між первісним іпотекодержателем та позичальником 22 грудня 2006 року.

Відповідно до іпотечного договору іпотекодавець передав первісному іпотекодержателю в іпотеку житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 70,8 кв.м, житловою площею 46,8 кв.м., що підтверджується відповідним витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 15 лютого 2019 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року в справі №562/2595/23 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Креді Фінанс Актив» про визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором відмовлено та на даний час договір від 14 лютого 2019 року є чинним.

А відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею ст.33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.2ст.39Закону України«Про іпотеку»в разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Взяті насебе зобов`язанняза кредитнимдоговором ОСОБА_2 не виконалата заборгованістьза кредитнимдоговором урозмірі 19565,60 доларів США не сплатила.

А відповідно до п.2.8 іпотечного договору випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору чи по цьому договору іпотекодерждатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин суд вважає, що позивач набув право звернення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

З роз`яснень, які містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9 вбачається, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно доположень ст.80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених вище обставин доводи відповідача ОСОБА_1 про відсутність у позивача оригіналу кредитного договору, вилученого за постановою старшого слідчого прокуратури м.Рівне Горплюка А.М. в кримінальній справі №51/253-09 від 16 червня 2009 року, про фіктивність кредитного договору та встановлені в справі №569/7130/22 обставини пропуску строків давності звернення кредитора з позовом про стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року в цих правовідносинах є помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином строк позовної давності в цих спірних правовідносинах слід обчислюватися з дня укладення позивачем договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №207 від 29 грудня 2006 року, тобто з 13 лютого 2019 року, які закінчуються відповідно 14 лютого 2022 року, а позов поданий 29 червня 2022 року.

Разом зтим згідноп.12«Прикінцевих таперехідних положень»Цивільного кодексуУкраїни підчас діїкарантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюкоронавірусної хвороби(COVID-19),строки,визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 20 травня 2020 року на всій території України був встановлений карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 22 травня до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Далі дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року N 956, від 9 грудня 2020 року № 1236.

В подальшому дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 червня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630 та з 01 липня 2023 року скасований.

Також відповіднодо п.19 «Прикінцевихта перехіднихположень» Цивільногокодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в країні запроваджено воєнний стан, який на даний час триває.

З огляду на викладене доводи відповідача про сплив строку позовної давності є безпідставними, тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити.

При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати 8584 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст.258-273,351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив»</a> задоволити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 29 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Банацькою Л.І. та зареєстрований в реєстрі за №2625, і договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 14 лютого 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.П. та зареєстрованим в реєстрі за №106, а саме, на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 70,8 м2, сарай літера "Б", огорожа №1, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 27 грудня 2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського нотаріального округу Чайковською А.О., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22 грудня 2006 року в сумі 19565 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) доларів США шляхом реалізації предмета іпотеки на електронному аукціоні в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 ,зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив»</a> (29000, м.Хмельницький, вул.Свободи, 22, код ЄДРПОУ 42762030) понесені ним судові витрати в сумі 8584 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 14 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою та недійсним іпотечного договору відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягом30/тридцяти/днів здня йогопроголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення сторони виготовлено 22 жовтня 2024 року.

Суддя: