Постанова

від 24.09.2024 по справі 755/4049/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року місто Київ

справа № 755/4049/23

апеляційне провадження № 22-ц/824/9343/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Слободянюк А.В. від 19 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем-Україна" про стягнення інфляційних втрат,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Сістем-Україна" про стягнення інфляційних втрат.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Jeep Cherokee KL, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі ДТП № J9200034860/1 від 29 лютого 2020 року вказаний автомобіль було передано для проведення ремонтних робіт на станцію технічного обслуговування ТОВ "Сістем-Україна", про що оформлено два попередні наряди-замовлення на роботу по даному автомобілю № J9200034860, на підставі яких було встановлено номенклатуру ремонтних робіт, які необхідно провести.

Після передачі автомобіля на СТО було проведено ремонтні заходи. 7 березня 2020 року співробітники відповідача покинули територію СТО на вказаному автомобілі та виїхали у місто, під час чого відбулася пожежа автомобіля на вул. Павла Усенка, 4/9 у м. Києві .

Згідно з актом про пожежу від 7 березня 2020 року та звіту про причини виникнення пожежі, загорання автомобіля було спричинено аварійними режимами роботи в електромережі автомобіля.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 1 квітня 2020 року № 13-3/182 встановлено вартість матеріального збитку на день пожежі в сумі 431 621 грн 87 коп.

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває справа № 755/6649/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сістем-Україна" про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі автомобіля.

Посилаючись на те, що справа № 755/6649/20 повторно розглядається судом першої інстанції, після її перегляду Верховним Судом, і позивач позбавлений збільшити позовні вимоги у вказаній справі, просила суд стягнути з відповідача інфляційне збільшення вартості майнової шкоди за період з 7 березня 2020 року до 7 березня 2023 року в сумі 205 256 грн 41 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямДніпровського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що остаточно спір щодо обов`язку відповідача відшкодувати позивачу шкоду вирішено постановою Київського апеляційного суду від 4 жовтня 2023 року у справі № 755/6649/20. Отже, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення інфляційного збільшення за прострочення сплати боргу, за період часу, за який не було вирішено спір між сторонами, у зв`язку з чим не було встановлено особу боржника у деліктному зобов`язанні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скаржник зазначає, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, обов`язок відповідача з відшкодування шкоди виник не з дня ухвалення постанови Київським апеляційним судом від 4 жовтня 2023 року, а з дня завдання ОСОБА_1 майнової шкоди - 7 березня 2020 року. Саме з вказаної дати має розраховуватися розмір інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

ТОВ "Сістем-Україна" в судове засідання не з`явилося, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому содовому процесі.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки представником скаржника не надано доказів на підтвердження участі у іншому судовому процесі. З метою дотримання розумних строків розгляду даної справи, відсутністю об`єктивних обставин для відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність нез`явившихся осіб.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою Київського апеляційного суду від 4 жовтня 2023 року скасовано рішення Дніпровського районного суду від 20 липня 2023 року у справі № 755/6649/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сістем-Україна"відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача, та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ "Сістем-Україна" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 431 621 грн 87 коп.; моральну шкоду в розмірі 10 000 грн; витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 015 грн 20 коп.; витрати на проведення експертного пожежно-технічного дослідження в розмірі 4 219 грн 20 коп.; витрати на евакуацію автомобіля в розмірі 2 100 грн. Стягнуто з ТОВ "Сістем-Україна" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. Стягнуто з ТОВ "Сістем-Україна" на користь держави судовий збір в розмірі 4 489 грн 56 коп.

Київським апеляційним судом у справі № 755/6649/20 було встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 станом на 29 лютого 2020 року була власником транспортного засобу Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 , який в подальшому (2 червня 2020 року) відчужила на користь ОСОБА_4 за 49 000 грн.

29 лютого 2020 року ОСОБА_1 передала вказаний транспортний засіб для проведення ремонтних робіт на СТО відповідача ТОВ "Сістем-Україна" за актом прийому-передачі дорожньо-транспортного засобу.

Відповідно до акту про пожежу від 7 березня 2020 року, 07 березня 2020 року о 14 годині 40 хвилин, в м. Києві на вулиці Павла Усенка, 4/9, сталася пожежа легкового автомобіля Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Встановлено, що сторонами визнані обставини, що пожежа сталася за межами СТО, в момент коли працівники СТО проводили випробувальний виїзд автомобіля.

Згідно зі звітом про причину виникнення пожежі, яка виникла у легковому автомобілі Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 , 7 березня 2020 року, за адресою: м. Київ, вул. П.Усенка, 4/9, складеного головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві 10 березня 2020 року, ймовірною причиною пожежі є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі автомобіля.

За висновком експертного дослідження від 1 квітня 2020 № 13-3/182, матеріальний збиток власнику колісного транспортного засобу автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при пожежі, котра сталася 7 березня 2020 року дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ в непошкодженому стані з урахуванням

технічного стану та складає 431 621 грн 87 коп. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. Ринкова вартість автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 7 березня 2020 складає 431 621 грн 87 коп.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 7 березня 2020 року по 7 березня 2023 року інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 ЦК України від суми вартості автомобіля (431 621 грн 87 коп.) складають 205 256 грн 41 коп.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц).

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена у статті 625 ЦК України.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з деліктного зобов'язання та рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, яке може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

По своїй суті зобов'язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала шкоди, може бути:

1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; 2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди.

Тільки після конкретизації змісту зобов'язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов'язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання (постанови Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 463/389/14-ц, від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

Отже, підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди між сторонами є факт її завдання позивачу, а постановою Київського апеляційного суду у від 4 жовтня 2023 року у справі № 755/6649/20 лише конкретизовано її розмір та визначено спосіб відшкодування (грошові кошти).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що шкода майну позивача завдана 7 березня 2020 року, у зв`язку з чим саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок щодо її відшкодування, та як наслідок обов`язок сплатити інфляційні втрати.

Проте, на вказане суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо дати виникнення зобов`язань відповідача перед позивачем і як наслідок незаконної відмови у задоволенні позову.

Так, станом на 7 березня 2020 року сума збитків, завданих позивачу, становила 431 621 грн 87 коп., а відповідно до наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати з 7 березня 2020 року по 7 березня 2023 року складають 205 256 грн 41 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів вважає його правильно обчисленим.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_5 .

Відповідно до частин 1, 2, 6, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що позов задоволено в повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", судові витрати стягуються з відповідача в дохід держави.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 5 131 грн 40 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем-Україна" про стягнення інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем-Україна" (місто Київ, Харківське шосе, 18; код ЄДРПОУ 37047491) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) інфляційні втрати в сумі 205 256 грн 41 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем-Україна" (місто Київ, Харківське шосе, 18; код ЄДРПОУ 37047491) на користь держави судовий збір в сумі 5 131 грн 40 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: