Ухвала

від 18.11.2024 по справі 487/9515/14-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.11.24

22-ц/812/1759/24

Справа №487/9515/14-ц

Провадження №22-ц/812/1759/24

У Х В А Л А

18 листопада 2024року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Кушнірової Т.Б., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2015 року частково задоволено позов ПАТ КБ «Надра».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, 24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 оскаржила його, шляхом подачі, засобами поштового зв`язку, апеляційної скарги, безпосередньо на адресу Миколаївського апеляційного суду. Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на її подання, заявниця в апеляційній скарзі звернулася до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Як на поважність причин пропуску строку посилалася на те, що рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2015 року ухвалене без її участі, про що також зазначено судом у його тексті. Копію цього рішення суду ОСОБА_1 не отримувала, про що також свідчать матеріали справи. Про вказане рішення суду дізналася лише 15 жовтня 2024 року після ознайомлення її представником зі справою.

З посиланням на те, що право заявниці на апеляційний перегляд справи захищено основоположними гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просила визнати вказані причини пропуску процесуального строку поважними та його поновити.

28 жовтня 2024 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та витребувано з районного суду матеріали цивільної справи №487/9515/14-ц з метою перевірки доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

На виконання вищевказаної ухвали дана цивільна справа надійшла на адресу суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до апеляційного розгляду враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п.13 п.1 Перехідних положеньЦПКУкраїни в редакції Закону №2147-VIIIвід03жовтня2017року судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 294 ЦПК України (діючої на час ухвалення оскаржуваного рішення суду) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Судочинство у цивільних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції на час подачі апеляційної скарги).

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України (діючої на час подачі апеляційної скарги) передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст. 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними визнаютьсялише тіобставини,які єоб`єктивно непереборнимиі пов`язаніз дійснимиістотними труднощамидля вчиненнявідповідних процесуальнихдій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом апеляційного суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Як видно із матеріалів справи, 07 лютого 2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалене заочне рішення, яким задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

26 вересня 2014 року ОСОБА_1 отримано копію вказаного вище заочного рішення суду, відповідно до поданої останньою заяви (Том 1 а.с.38).

Не погодившись з зазначеним судовим рішення, 29 вересня 2014 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про його перегляд (Том 1 а.с.40-45)

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, 09 жовтня 2014 року Заводським районним судом м. Миколаєва постановлена ухвала, якою задоволено дану заяву, скасовано заочне рішення суду від 07 лютого 2014 року та призначено справу до судового розгляду (Том 1 а.с.65).

Під час розгляду справи судом, а саме 07 листопада 2014 року, ОСОБА_1 особисто приймала участь в судовому засіданні (Том 1 а.с.71).

Також, від імені ОСОБА_1 приймав участь у судових засіданнях з розгляду даної справи 07 листопада 2014 року, 02 грудня 2014 року, 26 грудня 2014 року і її представник - ОСОБА_3 , будучи наділений процесуальними правами та обов`язками учасника справи, якого він представляв (ч.1 ст.44 ЦПК України діючої на час розгляду справи районним судом) (Том 1 а.с.60, 71, Том 2 а.с.38,40).

26 листопада 2014 року, згідно з повідомленням Укрпошти про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 особисто отримано заяву про уточнення позовних вимог Банку(Том 1 а.с.79).

20 квітня 2015 року Заводським районним судом м. Миколаєві, у відсутність учасників справи, ухвалене оскаржуване рішення суду.

28 квітня 2015 року копія цього судового рішення надіслана районним судом на поштову адресу заявника (Том 2 а.с.85). Проте, відомості про отримання в справі відсутні.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи районним судом) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип добросовісності поведінки учасників справи закріплений і в положенні ч.1 ст. 44 ЦПК України (чинної на час вирішення питання про прийняття скарги до розгляду).

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 дійсно хоча й не була присутня під час ухвалення судом рішення від 20 квітня 2015 року, проте була обізнана про розгляд даної справи районним судом. При цьому, не проявила будь-якого інтересу щодо руху справи та результатів її розгляду.

Наведені заявницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є непереконливими, не можуть бути визнані поважними, оскільки ОСОБА_1 , будучи обізнаною про розгляд справи в суді першої інстанції, як сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, не надала доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили з 2014 року вжити заходи задля отримання копії оскаржуваного рішення суду та вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на зазначене рішення суду першої інстанції.

Представник відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 також не був позбавлений можливості, у встановлений законом процесуальний строк, оскаржити вказане судове рішення.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Зазначене перешкоджаєвідкриттю апеляційногопровадження тає підставоюдля залишенняапеляційної скаргибез руху,а заявнику відповідно до ст. 357 ЦПК України запропонувати вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням відповідного строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Заводськогорайонного суду м.Миколаєва від20квітня 2015року - залишити без руху.

Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, запропонувавши вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Роз`яснити, що у випадку не зазначення іншихпідстав дляпоновлення строку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою сторінки Миколаївського апеляційного суду: https://mka.court.gov.ua.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Т.Б. Кушнірова