Ухвала

від 16.11.2010 по справі 3/100/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"16" листопада 2010 р.

Справа № 3/100/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Л.В. Поліщук,

суддів  Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

  розглянувши апеляційну скаргу  Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

на ухвалу від 17.08.2010 р. та рішення від 21.10.2010 р. господарського суду Миколаївської області

у справі  № 3/100/10

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

до відповідачів:  

1)Миколаївського об’єднання оздоровчих підприємств „Миколаївсільгоспздравниця”;

2) Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача:  Публічне акціонерне товариство „Кредитпромбанк”

про  визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,

  встановив:

  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, звертаючись з позовною заявою до Миколаївського об’єднання оздоровчих підприємств „Миколаївсільгоспздравниця” та Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, одночасно просило в порядку статті 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 111, с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області.

Ухвалою  господарського суду Миколаївської області від 17.08.2010 р.  заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про забезпечення позову задоволено, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту і заборони вчинення відповідачами та іншими особами дій щодо відчуження вищевказаного майнового комплексу.

Рішенням  господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 р. позов задоволено та визнано недійсним з моменту укладення договір від 03.02.2006 р. купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 111, с. Лимани Жовтневого району Миколаївської області, укладений між Миколаївським об’єднанням оздоровчих підприємств „Миколаївсільгоспздравниця” та СПД ОСОБА_1

Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, не погодившись з прийнятими ухвалою   та рішенням , 08.11.2010 р. звернулася з апеляційною скаргою.

Згідно з вимогами статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу протягом 5 днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду була прийнята 17.08.2010 р., а рішення у справі прийнято 21.10.2010 р., оформлено відповідно до статті 84 ГПК України і підписано 26.10.2010 р. Таким чином, апеляційну скаргу згідно із статтею 93 ГПК України на ухвалу суду слід було подати до 22.08.2010 р., а на рішення - до 05.11.2010 р. включно.

СПД ОСОБА_1 апеляційну скаргу від 08.11.2010 р. № 2-3-100/10 направила до місцевого господарського суду 08.11.2010 р., що вбачається з поштового штемпелю на конверті. В той же час, в апеляційній скарзі скаржник не просив відновити пропущений строк подання скарги, оскільки, на його думку, останнім днем подачі апеляційної скарги є 08.11.2010 р., так як відповідно до частини 3 статті 51 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Проте, вищевказані доводи скаржника є помилковими, тому що 05.11.2010 р. є робочим днем, а саме п’ятницею, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати 08.11.2010 р. (понеділок) останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 не приймається до розгляду і повертається на підставі пункту 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно апеляційна інстанція зазначає, що відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу. Серед таких ухвал в пункті 5 частини 1 статті 106 ГПК України вказана ухвала про забезпечення позову. Отже, ухвала про забезпечення позову від 17.08.2010 р. повинна оскаржуватися окремо від рішення, у зв’язку з чим одночасне оскарження зазначеної ухвали і рішення від 21.10.2010 р. суперечить вищенаведеним нормам ГПК України.

  Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

  1. Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути без розгляду.

2. Видати довідку на повернення державного мита за подання апеляційної скарги, сплаченого квитанцією № 92117937/96310111/262697370/713 від 05.11.2010р.

  Головуючий суддя                                                                              Л. В. Поліщук

 Суддя                                                                                          Л. І. Бандура

 Суддя                                                                                          В.Б. Туренко