Постанова

від 05.12.2024 по справі 761/35226/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 761/35226/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/17924/2024Головуючий у суді першої інстанції - Мерзлий Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Ламбуцька Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Білої К.Г. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» (далі - ТОВ «Фреш ЛТД») та з урахуванням збільшених позовних вимог від 12.12.2022 (ухвала Ірпінського міського суду Київської області про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14 грудня 2022 року) просив:

- визнати положення Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 121-Р/2 від 23.08.2018, а саме пункт 4.6., пункт 4.7 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 121-Р/2 від 23.08.2018 в частині утримання ТОВ «Фреш ЛТД» на свою користь 10 % від фактично сплачених ОСОБА_3 коштів, недійсними з моменту укладання Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018;

- стягнути з ТОВ «Фреш ЛТД» 330 493,00 грн. неповернутої своєчасно суми грошових коштів, 91 687,18 грн інфляційних втрат, суму 11 761,93 грн. нарахованих 3 % річних та пеню, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», в розмірі 4 393 653,00 грн.;

- стягнути з ТОВ «Фреш ЛТД» 150 000,00 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.07.2018 між ОСОБА_3 та ТОВ «Фреш ЛТД» був укладений Договір № 121-P/2 купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Як передбачено пунктом 1.1. цього Договору, у відповідності зі статтею 656 Цивільного Кодексу України Продавець (Відповідач) взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця (Позивача) майнові права на квартиру, яка буде збудована в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 , а Покупець взяв на себе зобов`язання прийняти майнові права на цю квартиру та оплатити ціну майнових прав відповідно до умов Договору купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 2.3. Договору купівлі-продажу орієнтовний строк завершення будівництва будинку, вказаного в пункті 1.1. цього Договору, є IV квартал 2018 року. Орієнтовний строк здачі будинку в експлуатацію є ІІ квартал 2019 року.

Цим же пунктом передбачено, що Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва будинку, а також термін прийняття в експлуатацію Об?єкта будівництва (будинку) на строк до чотирьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Договору купівлі-продажу. Таким чином, навіть за умови зміни Відповідачем в односторонньому порядку терміну будівництва, а також прийняття в експлуатацію Об?єкта будівництва (будинку) на строк до чотирьох місяців, кінцевим терміном здачі будинку в експлуатацію мало би бути 31.10.2019.

Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі-продажу ціна майнових прав на квартиру складає 694 100,00 грн. Підпунктом 3.3.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що частина ціни майнових прав на квартиру в сумі 282340,00 грн. має бути сплачена Покупцем на користь Відповідача протягом 10 банківських днів з дати підписання Договору. Решта суми в розмірі 411 760,00 грн. має бути сплачена Покупцем на користь Продавця на його банківський рахунок до 23.07.2021, щомісячно з 20 по 30 число, рівними частинами, але не менш 11 437,78 грн.

Згідно із пунктом 4.3. Договору купівлі-продажу у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань однією із Сторін Договір купівлі-продажу може бути розірваний Сторонами.

Пунктом 4.6. Договору купівлі-продажу встановлено, що Продавець в разі розірвання цього Договору протягом тримісячного терміну має повернути Покупцю всі фактично отримані від нього кошти, стягнувши при цьому із Покупця штраф в розмірі 10 % від суми коштів, фактично отриманих від Покупця на момент розірвання цього Договору.

Пунктом 5.2.4. Договору купівлі-продажу встановлено, що Продавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за цим Договором.

Проте, у встановлений пунктом 2.3. Договору купівлі-продажу термін прийняття цього будинку в експлуатацію не відбулося.

Будь-якої інформації про причини того, з яких будинок не введений в експлуатацію у визначені Договором купівлі-продажу строки, Позивачеві не надано. Про конкретні строки та перспективи введення будинку в експлуатацію не повідомлено.

Будь-яких змін до Договору купівлі-продажу в частині подовження строків будівництва будинку, а так само в частині зміни строків введення будинку в експлуатацію сторонами цього Договору не внесено.

28.05.2020 між позивачем та відповідачем укладено Договір про розірвання Договору № 121-P/2 купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Пунктом 1 цього Договору розірвання сторони досягли згоди про припинення дії Договору купівлі-продажу з 29.05.2020.

Пунктом 2 Договору про розірвання відповідач підтвердив, що Позивачем на умовах Договору купівлі-продажу сплачено загальну суму ціни майнових прав на квартиру в сумі 514 930,00 грн.

Пунктом 3 Договору про розірвання відповідач взяв на себе зобов`язання повернути всі фактично отримані від нього кошти із одночасним стягнення із позивача штрафу в розмірі 10 % від суми коштів, фактично отриманих від Покупця на момент розірвання Договору купівлі-продажу.

Отже, кошти мали би бути повернуті відповідачем на користь позивача 01.09.2020 (29.08.2020 випало на суботу, яка є вихідним днем).

Проте, у встановлений строк відповідачем грошові кошти позивачеві у повному обсязі повернуті не були, що є порушенням взятих на себе відповідачем зобов`язань за укладеними договорами та порушенням прав позивача як споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Станом на день звернення з позовом відповідачем частково погашено зобов`язання із повернення коштів у розмірі 184 437,00 грн. Неповернута сума складає 330 493,00 грн. (514 930,00 грн. (фактично сплачена позивачем сума) - 184 437,00 грн. (повернута відповідачем сума)), що є підставою для її стягнення та для стягнення 91 687,18 грн. інфляційних втрат і 11 761,93 грн. 3 % річних, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, позивач вважав, що з відповідача має бути стягнута в судовому порядку сума сплачених і не повернутих відповідачем коштів без врахування положення пункту 4.6. Договору купівлі-продажу та пункту 3 Договору про розірвання в частині накладення відповідачем штрафу в розмірі 10 % від фактично сплачених на його користь сум коштів в разі розірвання цього Договору з ініціативи Покупця виходячи із наступного. Так, відповідно до пункту 4.6. Договору купівлі-продажу встановлено умову, згідно до якої в разі розірвання цього Договору за ініціативи Покупця (Позивача), повернення коштів Продавцем здійснюється за вирахуванням ним з Покупця штрафу в розмірі 10 % від розміру фактично сплачених коштів Покупцем на користь Продавця. Позивач вважає пункт 4.6. Договору купівлі-продажу в частині права Відповідача повернути Позивачеві сплачені на його користь кошти за вирахуванням 10% від загальної суми сплачених коштів у вигляді штрафу таким, що підлягає визнанню його судом недійсним.

Як випливає із пункту 4.6. Договору купівлі-продажу стягнення ним 10 % від розміру фактично сплачених коштів Покупцем на користь Продавця визначається як «штраф».

Таким чином, вказував про те, що пункт 4.6. Договору купівлі-продажу суперечить статтям 509, 549 Цивільного кодексу України в частині визначення поняття «штраф» та підставам його застосування, а тому в цій частині пункт 4.6. Договору купівлі-продажу є недійсним.

Крім того, позивач звертав увагу суду, що окрім пункту 4.6. Договору купівлі-продажу в частині права відповідача на стягнення ним з позивача 10 % від розміру фактично сплачених позивачем коштів в разі розірвання Договору купівлі-продажу за ініціативою Покупця, подібна за змістом та юридичними наслідками для Покупця як споживача міститься у пункті 4.7. цього Договору.

Так, пунктом 4.7. цього Договору передбачено аналогічне право Відповідача у випадку розірвання в односторонньому порядку Договору купівлі-продажу за ініціативи Відповідача останній також стягує із споживача (покупця) суму в розмірі 10 % від розміру фактично сплачених коштів.

Отже, за будь-яких умов, припинення Договору купівлі-продажу (незалежно за чиєю ініціативою чи незалежно від причин такого припинення дії Договору) дає право відповідачу не повертати споживачеві суму в розмірі 10 % від фактично сплачених таким споживачем коштів. Позивач вважає, що передбачена пунктом 4.6. Договору купівлі-продажу в частині встановлення відповідачем умови про повернення коштів в разі припинення дії Договору купівлі-продажу із стягненням із Позивача 10 % від фактично отриманих коштів несправедливою умовою Договору купівлі-продажу в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Також ОСОБА_3 просив застосувати до відповідача відповідальність, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», стягнувши з нього пеню в розмірі 4 393 653,00 грн.

Крім того, вважав, що протиправними діями ТОВ «Фреш ЛТД» йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінив у 150 000 грн. та просив стягнути з відповідача.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано положення Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 121-Р/2 від 23.08.2018, а саме пункт 4.6., пункт 4.7 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018 в частині утримання ТОВ «Фреш ЛТД» на свою користь 10 % від фактично сплачених ОСОБА_3 коштів, недійсними з моменту укладання Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018. Стягнуто з ТОВ «Фреш ЛТД» на користь ОСОБА_3 330 493,00 грн. неповернутої своєчасно суми грошових коштів та пеню в розмірі 4 393 653,00 грн. В іншій частині позову відмовлено (т. 1, а.с. 198-207).

19.07.2023 до Ірпінського міського суду Київської області від представника ОСОБА_3 - адвоката Коваленка О.Д. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 761/35226/21, в якій заявник просив стягнути з відповідача на користь позивача 91 687,18 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 11 761,93 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1 984,80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Заявник, зокрема, посилався на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 липня 2023 року не вирішені. Крім того, не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем при розгляді цієї справи.

Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено додаткове рішення у справі № 761/35226/21 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Фреш ЛТД» про захист прав споживачів.

Стягнуто з ТОВ «Фреш ЛТД» на користь ОСОБА_3 91 687,18 грн. інфляційних втрат та суму в розмірі 11 761,93 грн. нарахованих 3 % річних. Стягнуто з ТОВ «Фреш ЛТД» на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 23 000,00 грн. та 1 984,80 грн. судового збору.

Постановляючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог від 12.12.2022 та не вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача 91 687,18 грн. інфляційних втрат та суми в розмірі 11761,93 грн. нарахованих 3% річних. Враховуючи наведене, суд першої інстанцій дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 91 687,18 грн. інфляційних втрат та суму в розмірі 11 761,93 грн. нарахованих 3 % річних.

Ухвалюючи судове рішення в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що 10.09.2020 між адвокатом Коваленком О.Д. та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 033/2020. Факт надання правової допомоги підтверджується належними та допустимими доказами.

Також, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 1 984,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 та додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023, ТОВ «Фреш ЛТД» звернулось з апеляційними скаргами на них.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.02.2024 апеляційну скаргу ТОВ «Фреш ЛТД» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 задоволено частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 в частині стягнення з ТОВ «Фреш ЛТД» на користь ОСОБА_3 пені у розмірі 4 393 653,00 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо стягнення пені відмовлено. В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2023 залишено без змін.

Апеляційну скаргу ТОВ «Фреш ЛТД» на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 задоволено частково. Додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та витрат на правову допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в цій частині відмовлено. В частині стягнення з ТОВ «Фреш ЛТД» судового збору в розмірі 1 984,80 грн. додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 залишено без змін. Компенсовано за рахунок держави на користь ТОВ «Фреш ЛТД» судовий збір у розмірі 15 833,25 грн. (т. 3, а.с. 7-13).

Постановою Верховного Суду від 02.10.2024 касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Коваленко О.Д., задоволено частково.Скасовано постанову Київського апеляційного суду від 21.02.2024 в частині скасування додаткового рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 (в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та витрат на правову допомогу), в частині ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та в частині компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» за рахунок держави судового збору у розмірі 15 833,25 грн.Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Фреш ЛТД» про стягнення пені в розмірі 4 393 653,00 грн. постанову Київського апеляційного суду від 21.02.2024 залишено без змін (т. 3, а.с. 98-109).

Отже, під час нового апеляційного розгляду колегія суддів переглядає додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення відповідач,посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує про те, що під час розгляду справи по суті представником позивача не надавалися пояснення щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 91 687 грн. 18 коп. та 3% річних у розмірі 11 761 грн. 93 коп. та не підтримувалися позовні вимоги в цій частині. Представником позивача надавалися лише пояснення з приводу стягнення пені в розмірі 4 393 653 грн. відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів».

Крім того, разом з позовною заявою (першою заявою по суті) позивач повинен був надати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Як зазначає позивач, такий розрахунок ним було надано 12.09.2022, тобто із порушенням ч. 1 ст. 134 ЦПК України, а тому відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України вимоги про відшкодування судових витрат не підлягають задоволенню.

Також, у судовому засіданні 11.07.2023 до закінчення судових дебатів представником позивача не заявлялося про стягнення витрат пов`язаних із розглядом справи, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано із пропуском 5-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Таку заяву представником позивача подано до суду першої інстанції 18.07.2023 року, а строк подання відповідної заяви закінчився 16.07.2023.

Відповідач також вказує про те, що позовні вимоги про визнання недійсними окремих положень договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, не потребують за обсягом та часом значного доказового обґрунтування, судова практика у таких спорах є сталою, а тому вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 23 000 грн. є завищеними (т. 2, а.с. 196-198).

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу на додаткове рішення підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити додаткове рішення без змін, а також відшкодувати витрати на правову допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 12000 грн. 00 коп., про які було заявлено 07.11.2023 (т. 2, а.с. 236, 237).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Із матеріалів справи убачається, що у вересні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фреш ЛТД» та з урахуванням збільшених позовних вимог від 12.12.2022 (ухвала Ірпінського міського суду Київської області про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.12.2022) просив:

- визнати положення Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 121-Р/2 від 23.08.2018, а саме пункт 4.6., пункт 4.7 Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018 в частині утримання ТОВ «Фреш ЛТД» на свою користь 10 % від фактично сплачених ОСОБА_3 коштів, недійсними з моменту укладання Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018;

- стягнути з ТОВ «Фреш ЛТД» 330 493,00 грн. неповернутої своєчасно суми грошових коштів, 91 687,18 грн. інфляційних втрат, суму 11 761,93 грн. нарахованих 3 % річних та пеню, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», в розмірі 4 393 653,00 грн.;

- стягнути з ТОВ «Фреш ЛТД» 150 000,00 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди.

Разом із тим, при ухваленні 11.07.2023 рішення у справі Ірпінський міський суд Київської області позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «Фреш ЛТД» 91 687,18 грн. інфляційних втрат та 11 761,93 грн. нарахованих 3 % річних не вирішив.

Так, про звернення позивача з вказаними вимогами суд не зазначає як у вступній, так і в описовій частинах рішення. При цьому в описовій частині не зазначено стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача щодо зазначених вимог.

Крім того, у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції жодним чином не зазначив своїх міркувань щодо позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «Фреш ЛТД» інфляційних втрат та 3 % річних, а у резолютивній частині рішення не зазначив висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо цих вимог.

Також, судом першої інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи.

У зв`язку з зазначеним, 19.07.2023 до Ірпінського міського суду Київської області від представника ОСОБА_3 - адвоката Коваленка О.Д. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 761/35226/21, в якій заявник просив стягнути з відповідача на користь позивача 91 687,18 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 11 761,93 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1 984,80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Посилання апелянта на те, що заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем з пропуском встановленого пятиденного строку для звернення із відповідною заявою, є безпідставними та такими, що не відповідають положенням ст. 270 ЦПК України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розрахунок судових витрат включно із документально підтвердженими витратами позивача, які він поніс у зв`язку із оплатою правничої допомоги, було надано позивачем ще на стадії підготовчого засідання.

У свою чергу, згідно з розрахунком суми інфляційних втрат за несвоєчасне повернення суми за укладеним між сторонами договором від 23.07.2018 інфляційне збільшення боргу складає 91687,18 грн.

Відповідно до розрахунку суми 3 % річних за несвоєчасне повернення суми за укладеним між сторонами договором зазначена сума за 433 днів невиконання цього зобов'язання складає 11761 грн. 93 коп.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині повернення суми боргу за договором, суд першої дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 330 493 грн. 00 коп. неповернутої своєчасно суми грошових коштів.

Так, як встановлено ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності на неможливість виконання ним грошового зобов`язання від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання із повернення позивачеві сплачених ним коштів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 91687 грн. 18 коп. та трьох процентів річних у розмірі 11761 грн. 93 коп.

Посилання апелянта на ту обставину, що Законом України "Про захист прав споживачів" нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних не передбачено, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки таке право позивача, як кредитора, прямо передбачено ст. 625 ЦК України.

Щодо тверджень апелянта про те, що під час розгляду справи по суті представником позивача не надавалися пояснення щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 91 687 грн. 18 коп. та 3% річних у розмірі 11 761 грн. 93 коп. та не підтримувалися позовні вимоги в цій частині, слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, з приводу заяви про збільшення позовних вимог судом першої інстанції було заслухано пояснення представника позивача.

Щодо вирішення судом першої інстанції питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві, з якою позивач звернувся до суду, було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 23000 грн. 00 коп.

У подальшому, а саме 12.09.2022 представником позивача було надано до суду розрахунок судових витрат, в якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984 грн. 00 коп. та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 23 000 грн. 00 коп.

При цьому, на підтвердження понесених судових витрат стороною позивача було додано до розрахунку судових витрат наступні документи:

- копію договору про надання правничої допомоги № 033/2020 від 10.09.2020, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Коноваленко О.Д., відповідно до умов якого адвокатом надається правнича допомога клієнту у зв`язку із невиконанням ТОВ "Фреш ЛТД" умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 23.08.2018. Згідно із п. 3.1 Договору ціною договору сторони визначають загальну суму понесених клієнтами витрат, які складаються із суми витрат, які необхідно або доцільно понести у зв`язку із наданням правової допомоги клієнту, в тому числі - пов`язані із підготовкою та веденням справи в суді, збиранням доказів тощо та гонорару адвоката. За надання правничої допомоги, передбачену в п. 1.1 Договору клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 23000 грн. 00 коп. Розмір гонорару адвоката є фіксованим;

- меморіальний ордер №@2PL310270 від 11.09.2020 на суму 15000 грн. 00 коп.;

- меморіальний ордер №@2PL519349 від 25.09.2020 на суму 8 000 грн. 00 коп.

Також, в матеріалах справи містяться копії квитанцій від 30.05.2022 про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви у загальному розмірі 1984 грн. 80 коп. (т. 1, а.с. 72, 73).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено ч. 1 ст. 382 ЦПК України, у випадку скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019 року), в яких, серед іншого наголошено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Дослідивши надані стороною позивача докази на понесення ним судових витрат, перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 23 000 грн. 00 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1984 грн. 80 коп.

Посилання апелянта на те, що стороною позивача не надано разом із позовною заявою орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат на правничу допомогу, які може понести позивач, колегія суддів відхиляє, оскільки у матеріалах справи наявні докази того, що розрахунок судових витрат включно із витратами позивача, які він поніс у зв`язку із оплатою правничої допомоги, надані стороною позивача до суду на стадії підготовчого засідання.

З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування додаткового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду без змін.

При цьому, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 12000 грн. 00 коп., понесення яких останнім підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.08.2023 у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" про захист прав споживачів - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш ЛТД" на користь ОСОБА_3 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю"Фреш ЛТД", код ЄДРПОУ 40229265, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 2/1, секція 2, приміщення 123А.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного суду.

Повний текст постанови складений 06 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова