Ухвала

від 04.12.2024 по справі 296/7282/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 296/7282/23

провадження № 61-14873 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РТС ПЛЮС» до господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТЕСЕЙ ЛТД» та ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «РТС ПЛЮС» (далі- ТзОВ «РТС ПЛЮС») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу 8041/2023/3634120 транспортного засобу від 01 лютого 2023 року, автомобіля HYUNDAI І30, 2020 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , що укладений між господарським товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ТЕСЕЙ ЛТД» (далі - ГТОВФ «Тесей ЛТД») та ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу: HYUNDAI І30, 2020 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , яка здійснена на ім`я ОСОБА_1 ) на підставі договору купівлі-продажу 8045/2022/3243114 транспортного засобу від 01 лютого 2023 року.

2. Корольовський районний суд м. Житомира ухвалою від 08 січня 2024 року залучив до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича.

3. Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від 11 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 01 лютого 2023 року № 8041/2023/3634120 - автомобіля HYUNDAI І30, 2020 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , що укладений між ГТзОВФ «ТЕСЕЙ ЛТД» та ОСОБА_1 . У задоволенні решти вимог відмовив. Вирішив питання судових витрат.

4. Житомирський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 11 квітня 2024 року в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним та ухвалив у цій частині нове рішення, яким визнав недійсним договір купівлі-продажу 8041/2023/3634120 транспортного засобу від 01 лютого 2023 року, автомобіля HYUNDAI І30, 2020 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , що укладений між ГТзОВФ «ТЕСЕЙ ЛТД» та ОСОБА_1 .

5. У листопаді 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження, зокрема, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

11. Частинами першою та другою статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

12. Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, щодо спадкування, щодо приватизації державного житлового фонду, щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

13. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

14. Предметом позову у справі № 296/7282/23 є вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

15. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

16. Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, отже Верховний Суд дійшов до висновку про малозначність цієї справи.

17. Також касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

18. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

19. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

20. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

21. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

22. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

23. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

24. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

25. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).

26. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

27. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

28. Враховуючи наведене, оскільки скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

29. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

30. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РТС ПЛЮС» до господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТЕСЕЙ ЛТД» та ОСОБА_1 , третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ І. В. Литвиненко

/підпис/ Є. В. Петров