Вирок

від 11.10.2010 по справі 1-102-10

ЗАМОСТЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 1-102/2010 рік

В И Р О К

Іменем України

11 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці в складі : головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі Мамошук І.В.,

за участю прокурора Калитко В.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки станції Кара-Гуга, Конюхівського району, Північно - Казахстанської області, республіки Казахстан, росіянки, громадянки України, одружену, з вищою освітою, не працюючу, проживаючу за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч. 4, 369 ч. 1, 190 ч. 1 КК України,

Встановив:

Підсудна ОСОБА_2, працюючи на посаді завідувача Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна», схилила ОСОБА_3. до давання хабара і незаконно заволоділа коштами останньої.

Так, згідно наказу №384-сд від 24.11.2008 р. ОСОБА_3. була відрахована зі складу студентів 3-го курсу дистанційної форми навчання Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» як така, що не з'явилась для здачі державних іспитів. Після цього, з метою з'ясування підстави відрахування 15 червня 2009 р. ОСОБА_3. зустрілась з завідувачем Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» ОСОБА_2, яка працювала на посаді згідно контракту №1105 від 01.09.2008 р. В ході розмови між ОСОБА_3. та ОСОБА_2, остання, з метою заволодіти чужими коштами, повідомила ОСОБА_3. неправдиві відомості про порядок поновлення до складу студентів та, усвідомлюючи відсутність реальних повноважень щодо поновлення ОСОБА_3. у складі студентів і визначення порядку ліквідації її академічної заборгованості, зловживаючи довірою ОСОБА_3. внаслідок перебування ОСОБА_2 на посаді завідувача Вінницьким ЛЦЗДН ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» ОСОБА_2 запевнила ОСОБА_3., що у разі передачі ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 2755 грн. вся академічна заборгованість за три курси навчання ОСОБА_3. буде ліквідована без реального оцінювання її знань. Після чого, знаходячись в приміщенні ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» 15.06.2009 р. ОСОБА_3. передала ОСОБА_2 600 грн. в якості хабара за ліквідацію академічної заборгованості та поновлення її у складі студентів ВСЕІ ВМУРЛ «Україна».

Крім того, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_3., під приводом організації ліквідації академічної заборгованості ОСОБА_3. та поновлення її у складі студентів без реального оцінювання знань останньої, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3. 18.06.2009 р. 800 грн., таким чином незаконно заволодівши коштами ОСОБА_3. на загальну суму 1400 грн. Крім того, ОСОБА_2 під вищевказаним приводом, шляхом обману та зловживання довірою 24.06.2009 р. отримала від ОСОБА_3. ще 1355 грн., при цьому остання передача грошових коштів була задокументована співробітниками МВС України та грошові кошти були вилучені.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у скоєних злочинах не визнала, пояснивши, що з 1 вересня 2005 року вона працює на посаді завідувача Вінницького локального центру дистанційного навчання у Вінницькому соціально-економічному інституті ВМУРЛ «Україна».

В 2008-2009 роках центр почав носити назву Вінницький локальний центр заочно-дистанційного навчання.

Впродовж 2008-2009 року у Вінницькій області на рівні з Вінницьким локальним центром заочно-дистанційного навчання існували ще Жмеринський і Ямпільський центри заочно-дистанційного навчання. Дані локальні центри входили до Вінницького регіонального центру заочно-дистанційного навчання, директором якого впродовж 2008-2009 року був ОСОБА_4.

Вона пам'ятає, що в 2005 році до ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» на дистанційну форму навчання за спеціальністю «правознавство» поступила ОСОБА_3.

До якого із локальних центрів вона поступила, вона не пам'ятаю, можливо до Літинського локального центру. Пізніше вона була переведена до Вінницького локального центру, оскільки Літинський був ліквідований. Ті студенти, які навчались в певному локальному центрі, мали можливість прослухати лекції і скористатись комп'ютерною апаратурою, яка розташовувалась в приміщеннях локального центру.

Однак, так само, вони могли скористатись своєю власною комп'ютерною технікою і через мережу Інтернет отримати відповідний лекційний матеріал і здати заліки і модулі.

В продовж І півріччя 2005-2006 навчального року заліки і модулі здавались усно у зв'язку з відсутністю комп'ютерної програми.

Крім того, навіть після розроблення комп'ютерної програми і можливості доступу до неї через мережу Інтернет, де проходила визначення освітнього рівня знань студентів та облік отриманих ними балів, існував облік, який був поширений по всіх інших навчальних закладах в Україні. Тобто після здачі заліку чи іспиту викладачами, або лаборантами складались письмові відомості, які давались на підпис декану. Після цього, оцінки дублювались в паперовій заліковій книжці, яку мав кожний студент дистанційної форми навчання.

В електронній програмі переведення на наступний курс відбувалось таким чином: вона або методисти телефонували заступнику декана (директора) ОСОБА_5 і називали прізвища осіб, яких необхідно було перевести на наступний курс. При цьому в його обов'язки не входило перевірка оцінок названих нами студентів.

Вартість навчання ОСОБА_3. складала 3090 грн. на три роки.

Впродовж 2008-2009 р. студенти, які навчались на дистанційній формі навчання, здавали дві сесії впродовж навчального року. Перша сесія в грудні-січні, друга - травень-червень. Крім того, студенти впродовж навчального року здають дві курсові роботи. Минулих навчальних років сесії були модульні, тобто по закінченню вивчення предмета відразу проводилась перевірка знань студента.

В продовж 2007-2008 навчального року, коли в ОСОБА_3. проходив останній навчальний рік остання лекції не відвідувала і заліки по комп'ютеру не здавала. В кінці навчального року вона не з'явилась на державні іспити, які проходили здається в червні 2008 року. При цьому причину свєї відсутності студентка не повідомила. У зв'язку з цим, ОСОБА_3. була відрахована з університету «Україна» в жовтні 2008 року наказами ректора ВСЕІ університету «Україна», а також наказом ректора Київського університету «Україна».

Стосунків вона з нею не підтримувала, і не бачила її приблизно впродовж останніх півтора роки.

Впродовж 2009 року ОСОБА_3. заходила кілька разів до університету і навіть до її кабінету, однак з нею про навчання вона не говорила. Наскільки вона пам'ятає, то вона шукала викладача ОСОБА_6.

Приблизно в середині червня, приблизно 15-16 червня 2009 року до її кабінету зайшла ОСОБА_3. і сказала, що хоче далі навчатись в нашому університеті. Після цього вона показала ОСОБА_3. наказ про її відрахування. Тоді вона сказала, що хоче поновитись у складі студентів. Вона відповіла їй, що для цього їй потрібно здати хвости, тобто академічну заборгованість по предметах.

Тому, і в цьому випадку підсудна сказала ОСОБА_3. що останній спочатку потрібно здати академічну заборгованість, а потім написати заяву на ім'я директора.

В ході розмови з ОСОБА_3. вона попросила ОСОБА_7 і остання роздрукувала електронну залікову книжку ОСОБА_3. Відповідно до цієї електронної залікової книжки ОСОБА_3. навчалась на І курсі і мала заборгованість по деяких предметах, тобто в електронній книжці не містилось даних про оцінки з деяких предметів. Крім того, відповідно до журналу реєстрації курсових робіт, ОСОБА_3. здала одну з курсових робіт за II курс. ОСОБА_2 пояснила їй, що вона має здати заборгованості, а саме одну курсову роботу за II курс, дві курсові роботи за III курс, приблизно 20 дисциплін за II курс та 20 дисциплін за III курс, тобто всі дисципліни за II та за III курс. Після того, коли вона все здасть, то вона буде допущена до державних іспитів, і тільки після здачі державних іспитів, вона отримає диплом молодшого спеціаліста. Для отримання вказаного диплому студенти повинні здати державні іспити по трьох дисциплінах.

В ході розмови ОСОБА_3. намагалась заперечити, що вона уже здала деякі предмети, які рахувались незданими на І курс, але ОСОБА_2 їй пояснила, що відповідно до електронної залікової книжки ці предмети рахуються незданими.

Тоді, ОСОБА_3. попросила ОСОБА_2 здати за неї «хвости» за І, за II і за III курси, і попросила виготовити і здати за неї курсові роботи.

Вона запитала скільки це буде коштувати. ОСОБА_2 сказала, що безкоштовно це не буде, оскільки потрібний час, тому хоча б 10 грн. потрібно заплатити за модуль. Після цього, відповідно до навчального плану та роздруківки з електронної залікової книжки ОСОБА_3., ОСОБА_2 визначила мінімальну вартість модуля - 10 грн.

Також, визначила, що 50 грн. коштує залік і екзамен на 50 питань, а один екзамен на 75 питань - 70 грн. Виконання курсової роботи - 150 грн.

Всього академічні борги ОСОБА_3. за II та III курс ОСОБА_2 оцінила в 2 355 грн.

ОСОБА_3. погодилась на такі умови, хоча ОСОБА_2 не дуже хотіла цього робити, але остання просто благала їй допомогти. При цьому ОСОБА_3. відразу дала ОСОБА_2 600 чи 800 грн., знаходячись в її робочому кабінеті. При їхній розмові були присутні ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. При передачі коштів вони не були присутні, бо це вже сталось коли вони пішли додому, таким чином ОСОБА_2 погодилась допомогти ОСОБА_3.

ОСОБА_2 планувала особисто здавати заліки і екзамени в комп'ютерній програмі від імені ОСОБА_3., також вона особисто мала зняти курсові роботи з Інтернету і здати їх викладачам.

Після цього ОСОБА_2 мала підійти до викладачів з роздрукованою електронною заліковою книжкою і попросити, щоб вони поставили оцінки «бігунки».

Коли вона пішла, то ОСОБА_2 на роботі зайшла до мережі Інтернет і закачала дві курсові з цивільного права і кримінального процесу. Ці курсові вона зареєструвала в журналі реєстрації курсових і передала на вивчення викладачам, а саме з цивільного права - ОСОБА_10, з кримінального процесу - ОСОБА_11. Цим викладачам ОСОБА_2 нічого про допомогу ОСОБА_3. не казала, і їм не було нічого відомо. Курсові роботи вони перевіряли в загальному порядку. ОСОБА_10 перевіряла приблизно 3 дні, а ОСОБА_11 - один день. Після проведення перевірки ОСОБА_10 поставила оцінку - 4, а ОСОБА_11 - 5. Ці оцінки викладачі поставили в завданні до курсової роботи, а також в журналах реєстрації курсових робіт.

Ще до передачі на вивчення курсових робіт ОСОБА_2 зустрілась в своєму робочому кабінеті з ОСОБА_3. і вона передала ще частину грошей, здається то було 600 чи 800 грн. Точно може сказати, що за два рази вона передала їй 1400 грн. Кошти передавались в її службовому кабінеті. Гроші передавались в той час, коли нікого не було в кабінеті, це відбувалось два рази після 18 год.

При цьому, після отримання оцінки по роботі, ОСОБА_2 ще раз зустрілась з ОСОБА_3. і за її проханням надала курсові роботи, для ознайомлення та копіювання. Оскільки зі слів ОСОБА_3. остання мала бажання вивчити теми цих курсових робіт, для загального розвитку.

Крім того, ОСОБА_2 зкопіювала з Інтернету курсову роботу з трудового права. Зареєструвала її в журналі реєстрації курсових робіт, але не встигла дати викладачу на вивчення.

При попередній зустрічі, 23.06.2009 p., коли ОСОБА_3. отримала курсові роботи на вивчення, ОСОБА_2 домовилась про наступну зустріч з ОСОБА_3. 24.06.2009 p., коли вона мала передати наприкінці 2007-2008 навчального року. Оскільки ОСОБА_2 не підходила до жодного викладача з проханням про те, щоб вони поставили оцінки до залікової книжки на ім'я ОСОБА_3. чи до залікових відомостей. А залікова книжка ОСОБА_3. зберігалась в шафі разом з іншими заліковими книжками відрахованих студентів. Впродовж 2009 р. ОСОБА_2 цю залікову книжку не доставала, а вона була вилучена працівниками міліції під час огляду.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 своєї вини не визнає, її вина в інкримінованому їй злочині повністю доводиться наступними зібраними по справі доказами, а саме: показами потерпілої та свідків:

Потерпіла ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 вона ніяких стосунків не підтримувала, познайомилась з нею уже після вступу до ВСЕІ ВМУРЛ «Україна».

Зустрічалась з нею і спілкувалась лише з приводу навчання. 15 червня 2009 року, коли вона прийшла до інституту, щоб дізнатися за іспити, їй стало відомо, що ОСОБА_8, яка працює в одному кабінеті з ОСОБА_2, являється її дочкою.

В 2005 році вона поступила до університету «Україна» на факультет «Правознавство» на дистанційну форму навчання. Вона подала документи до університету і іспитів не здавала. При вступі до університету вона написала заяву і уклала угоду про оплату навчальних послуг.

Перших два курси, вона відвідувала заняття і здавала тести по заліках і іспитах. Заняття відбувались в приміщенні університету по суботах і неділях. В ході цих занять, викладачі начитували лекції та спільно зі студентами обговорювали спірні питання. В ході начитування навчального матеріалу з певного предмету, вона писали контрольні, а також курсові роботи. Трохи пізніше, були введені комп'ютери і вона здавали контрольні та тести на комп'ютерах. А саме: кожному студенту був наданий свій пароль і код, і вони заходили під цими даними до системи і відповідали на поставлені запитання. Після чого, комп'ютер виставляв оцінку. В ході навчання, вона проводила тренування по комп'ютерах.

Після закінчення начитування навчального матеріалу з певного предмету вона здавали заліки або тести на комп'ютерах, оцінка за які вносилась до електронної бази. Потерпіла могла в будь-який момент перевірити отриману раніше оцінку в електронній базі, зайшовши під своїм паролем. Заліки і іспити вона здавала на комп'ютерах наданих університетом, однак так само могли це робити на своїх власних комп'ютерах, які мали вихід до Інтернету. Залікова книжка в паперовому вигляді студентам дистанційної форми навчання на руки не надавалась, а зберігалась в деканаті.

За перших два курси потерпіла повністю здала всі заліки, іспити і курсові. Це також може підтвердити ОСОБА_12, яка була її керівником і особисто з нею спілкувалась і слідкувала, вказуючи на наявну заборгованість.

Впродовж 2007-2008 року навчального року потерпіла не відвідувала заняття, хоча здійснила оплату за навчання. Вона не відвідувала університет, і не здавала іспити оскільки лікувалась в лікарні, і в неї не було змоги систематично відвідувати заняття. Офіційно про своє лікування в університет вона не повідомляла, хоча ОСОБА_12 знала про її лікування. Впродовж третього курсу ОСОБА_12 перевели на іншу посаду, а керівником став ОСОБА_13. Він також знав, що потерпіла лікується, бо вона час від часу заходила до університету. Однак, впродовж, третього курсу вона іспитів чи заліків не здавала, а також не написала дві курсові. Оскільки, вона не ходила на заняття і не здавала тестів, в результаті чого не поїхала на державні іспити в 2008 році. Востаннє потерпіла ходила до університету на початку третього курсу, тобто восени 2007 року, тоді вона оплатила за своє навчання.

Впродовж 2008 року вона продовжувала лікуватись від поліостроартрозу і не мала змоги з'явитись до університету. Лише в 2009 році її стан покращився, і після цього 15 червня 2009 року вона приїхала до університету і зайшла до кабінету, де розташовувались працівники дистанційної форми навчання, а саме 4 поверх. Вона зайшла до кабінету приблизно, після обіду, і тоді в кабінеті знаходились ОСОБА_2 і ОСОБА_8. В ході розмови з ОСОБА_2 виявилось, що ОСОБА_8 являється її дочкою.

Вона запитала ОСОБА_2 чи може здавати іспити разом зі всіма цього року, але вона сказала, що цього року уже не можна, от якби хоча б два тижні назад, але зараз уже запізно. Крім того, ОСОБА_2 сказала, що вона відрахована з університету, і має академічну заборгованість за І та II курс. На що потерпіла, їй заперечила, що повністю здала всі заліки, іспити і курсові. Однак, вона сказала, що такого не може бути, бо їхні комп'ютери показують, що вона має заборгованість. При розмові постійно була присутня ОСОБА_8.

Також, потерпіла злякалась, що ж їй доведеться сказати синові та співмешканцю, бо вони подумають, що вона не ходила на навчання, хоча повністю здала всі заліки і іспити. ОСОБА_2 попросила ОСОБА_8, щоб та роздрукувала їй заборгованість з яких саме предметів і ОСОБА_2 почала показувати їй з яких саме предметів. Найбільше її вразило, що вона точно пам'ятала, що здавала іспит з політології, але в роздруківці цей предмет значився, як не зданий. Тоді ОСОБА_2 підморгнула ОСОБА_8 і сказала: «Вот видишь, она все помнит». Тоді, потерпіла зрозуміла, що ОСОБА_2 її обманює можливо з метою отримати від неї якісь гроші. Вона запитала ОСОБА_2 чи можна якось, це все вирішити, щоб не ходити і не здавати ці екзамени і заліки», то ОСОБА_2 відразу сказала, що звичайно це можна. Тоді, вона взяла роздруківки з навчальними планами за I, II та III курси і сказала, що модуль буде коштувати 10 грн., курсова робота 150 грн., а екзамени в залежності від важкості або 50, або 60 або 70 грн. Після цього ОСОБА_2 почала відмічати олівцем на роздруківках вартість кожного екзамену, модулю і заліку.

На одній із роздруківок вона записала олівцем в стовпчик суму грошових коштів, які потерпіла повинна була їй заплатити. Потім, вона дала їй цей листочок і вона на калькуляторі підбивала суму, а потерпіла власноручно написала остаточну суму, яка зі слів ОСОБА_2 склала: 2 755 грн. Як пояснила ОСОБА_2, то якщо вона дасть їй цю суму коштів, то вона підійде до кожного з викладачів, і їй закриють заборгованість по кожній дисципліні і поставлять добрі оцінки. Вона сказала, що трійок у неї не буде. Чи мала вона давати якісь кошти викладачам, чи мала собі залишити всю суму, вона не повідомила. Однак вона запевнила потерпілу і переконала, що заплативши 2 755 грн. їй, вона організує все так, щоб у неї були здані всі іспити, заліки і курсові роботи за всі три курси. З її слів їй необхідно буде прийти лише на державні іспити.

В ході зустрічі потерпілої з ОСОБА_2 15.07.2009 р. в кабінеті знаходилась її дочка, ОСОБА_8, вона сиділа на відстані приблизно 1,5 м., тобто на другому кінці столу. Також, в кабінеті була присутня ще одна дівчина, вона сиділа навпроти потерпілої через кімнату, тобто на відстані приблизно 3 м.

Почувши, яку велику суму вимагає у неї ОСОБА_2, вона зрозуміла, що буду звертатись до правоохоронних органів, оскільки вона не хотіла платати таку велику суму на пустому місці і не зможе доказати ОСОБА_2, що уже здавала більшість з названих нею предметів. Також потерпіла зрозуміла, що вона її обманює і через це, хотіла її покарати. Потерпіла погодилась на суму, яку вказала ОСОБА_2, хоча усвідомлювала, що буде звертатись до правоохоронних органів. У потерпілої з собою були 600 грн. і вона показала їх ОСОБА_2, остання стверджувально помахала головою. Потерпіла сказала, що у неї немає всієї суми з собою і сказала, що підвезе їх через кілька днів. ОСОБА_2 погодилась. Після цього ОСОБА_2 почала ходити по кімнаті. Потерпіла запитала ОСОБА_2, а якщо її не буде, то кому вона можу передати гроші. Вона сказала, що вона можу передати гроші ОСОБА_8. Потерпіла здивовано глянула на ОСОБА_2 і остання сказала їй, щоб вона не переживала, бо ОСОБА_8 це її дочка.

Після цього, вона підсунулась до ОСОБА_8 і дала їй 600 грн., купюрами здається по 50 грн. і по 100 грн. Це були кошти, які вона отримала 15 червня 2009 р. в якості пенсії за віком на ім'я ОСОБА_14. Ці гроші вона отримала в касі Ощадбанку в м. Літин і везла ці гроші до Вінниці, щоб заплатити за кредит. ОСОБА_8 взяла гроші і поклала їх до тумбочки. Потім, вона на листочок переписала зроблені нею і ОСОБА_2 підрахунки, записала повну суму і написала, що вона уже заплатила 600 грн. Крім того, вона записала номер мобільного телефону потерпілої. Також, ОСОБА_8 записала на одній з роздруківки, яку раніше надала ОСОБА_2, свій номер мобільного телефону, щоб вона могла з нею зв'язатись, коли необхідно.

Після цього, ОСОБА_2 сказала, що їй потрібно написати заяву на поновлення. І знову вона наголосила, що якби вона прийшла два тижні назад, то здала б державні іспити ще цього року.

ОСОБА_2 дала їй чистий аркуш паперу і вона під її диктовку написала заяву на ім'я директора Вінницького регіонального центру заочно-дистанційного навчання. Прізвище директора вона не пам'ятає. Я підписала заяву і поставила дату 15 червня 2009 року. Вона не пам'ятаю точно, що написала в заяві, щось типу того, що прошу поновити на III курсі і допустити до складання державних іспитів. Цю заяву вона віддала ОСОБА_2.

Після цього, потерпіла забрала з собою роздруківки, які зробила ОСОБА_8 для ОСОБА_2 і на яких були вказані суми, необхідні для сплати, а також номер телефону ОСОБА_8. Вона домовилась, що зайде до ОСОБА_2 через пару днів.

Після цієї зустрічі 15 червня 2009 року, потерпіла вирішила звернутись до органів внутрішніх справ з приводу вимагання у неї хабара. Вона пішла до обласного управління внутрішніх справ, яке розташоване по вул. Театральній. Там її провели до кабінету, і вона там спілкувалась з працівником міліції на ім'я ОСОБА_15. Вона розповіла йому про цю ситуації і він їй порадив в подальшому при розмовах з ОСОБА_2 застосовувати диктофон, щоб краще можна було запам'ятати розмови. А також він порадив, що коли буде відбуватись передача великої суми коштів, то щоб вона знову звернулась до міліції. Він дав їй свій мобільний номер телефону.

Наступного разу, вона зустрілась з ОСОБА_2, 17 червня 2009 року приблизно після обіду. Вона знову зайшла до її кабінету. В кабінеті сиділа та сама дівчина, що і першого разу, а ОСОБА_8 не було.

Цього разу, вона прийшла зі своїм особистим диктофоном Olympus Pearlcorder S701 синього кольору, поклала його до бюстгальтеру і ввімкнула його перед входом до кабінету.

Коли вона зайшла, то ОСОБА_2 очима вказала їй на цю дівчину і показала, щоб вона йшла за нею. Тоді вона і ОСОБА_2 вийшли до другого кабінету. Оскільки ОСОБА_2 мала сама організувати роботу з приводу отримання нею оцінок за курсові роботи, потерпіла її попросила, щоб вона дала їй зразок курсової роботи, які вона має за неї писати. Бо їй було справді самій дуже цікава тема з курсової роботи по цивільному праву. Цю тему вона вибрала, ще коли навчалась на 2 курсі, але тоді вона не написала курсової і не захистила її. Тема курсової, яку вона вибрала звучала як: «Передача боргу». Вона погодилась і сказала, що візьме в архіві курсові роботи і дасть їй для ознайомлення. Також вона запитала її чи поставиться все в залікову книжку. Вона відповіла що обов'язково поставиться. Крім того, вона сказала, що оцінка поставиться не тільки в паперову книжку, а і всі оцінки будуть стояти в електронній заліковій книжці. Також вона запевнила її, щоб не переживала, бо якщо викладач взяв гроші, то він повинен здати предмет за неї і всі здані предмети будуть відображені в електронній заліковій книжці. ОСОБА_2 сказала, що цього дня, тобто 17 червня 2009 року її мали перевести з першого курсу на другий. Зі слів ОСОБА_2 вона сказала, що уже подзвонила ОСОБА_5 - це той чоловік, що працює на комп'ютерах. Ще вона сказала, що вона уже здала її наказ на поновлення керівнику, але він не підписав, бо у неї є борги. І після цього, вона зробила жест великим і вказівним пальцем, яким вказала, що потрібні гроші, щоб здати всі борги.

Після цього, вона сказала, що прийде наступного дня, і вони домовились про зустріч після 17 год.

Ввечері, цього дня, потерпіла попросила в своєї сестри, щоб вона позичила їй гроші і остання погодилась позичити 800 грн., бо у неї більше не було. Наступного дня, 18 червня 2009 року вранці вона заїхала до своєї сестри ОСОБА_17 і позичила у неї 800 грн. Після цього, вона поїхала до університету і зустрілась з ОСОБА_2 в її кабінеті, уже після 17 год. В кабінеті крім них нікого не було. Перед тим, як зайти до кабінету вона знову ввімкнула диктофон.

Потерпіла сказала, що принесла ще 800 грн., тоді ОСОБА_2 сказала, що був ОСОБА_5 і за II курс поздавали все. Вона порахувала 800 грн. купюрами по 100 грн., і передала їх їй в руки. Потім, вони домовились про остаточну суму, яку потерпіла повинна була їй передати. Вона ручкою зробила запис в своєму блокноті коричневого кольору, де на одній сторінці, вона записала її прізвище, запитала що вона їй уже дала. На що потерпіла відповіла - 600 грн. і вона записала до блокноту «0,6». Потім вона сама записала «0,8» ніби за те, що потерпіла дала їй 800 грн. Потім потерпіла перепитала чи справді вона їй винна 1 355 грн., бо вона в перший день сказала 2 755 грн. Вона сказала, що так, вона справді винна їй ще 1 355 грн.

Потерпіла сказала, що вона прийду наступного понеділка, але вона сказала, щоб потерпіла приходила у вівторок, бо в понеділок будуть екзамени.

Потерпіла знову попросила, щоб вона дала їй копії курсових робіт, які вона мала підготувати і захистити за неї. Вона погодилась. Також ОСОБА_2 сказала, що треба, щоб вона гроші принесла до 25 червня, бо до цього часу всі викладачі будуть на місці, і вона зможе поставити всі оцінки і скласти всі заліки і іспити. Вона сказала, що після того, як потерпіла принесе решту коштів, то їй поставлять всі оцінки за третій курс.

Наступного разу потерпіла прийшла до ОСОБА_2 21 червня 2009 року, щоб запитати ОСОБА_2, скільки буде коштувати поновлення у складі студентів. Бо вона мала позичати гроші в своєї сестри, то щоб не позичати гроші по кілька разів, а позичити всю суму хотіла дізнатися чи поновлення буде платним. ОСОБА_2 їй відповіла, що поновлення буде коштувати приблизно 150 грн., максимум - 200 грн., або і взагалі нічого не буде коштувати. Це в залежності від того, чи треба буде платити кошти в бухгалтерію. В ході цієї зустрічі, яка відбулась в робочому кабінеті ОСОБА_2, потерпіла так само здійснювала запис на диктофон, більше нікого крім нас не було в кабінеті. Під час цієї зустрічі ОСОБА_2 дала потерпілій дві курсових роботи, написані від її імені.

А саме: курсову роботу з Кримінального процесу на тему: «Докази та їх процесуальні джерела в кримінальному процесі України» та курсову роботу з Цивільного та сімейного права на тему: «Спадкування власності громадян». Таким чином, тема курсової роботи з Цивільного і сімейного права відрізнялась від тої теми, яку обрала потерпіла на другому курсі. Курсову з кримінального процесу потерпіла писала особисто на другому курсі і курсова робота була саме з цієї теми. Однак надані їй ОСОБА_2 курсова робота відрізнялась від її, оскільки потім спеціально це перевірила, бо її робота знаходилась у неї дома в електронному варіанті. Надані їй ОСОБА_2 курсові роботи містили уже рецензії з оцінками викладачів. Вона мала зробити копії з цих робіт. Вони домовились про наступну зустріч 24 червня.

Потерпіла постійно зв'язувалась по телефону з працівником міліції ОСОБА_15, і розповідала йому про їх зустрічі. Тому він сказав, щоб 24 червня вранці вона прийшла до нього в міліцію.

24 вранці потерпіла позичила гроші в своєї сестри в сумі 1 355 грн. і поїхала в міліцію.

В міліції вона написала заяву і в неї відібрали пояснення. Потім працівники міліції запросили понятих, і в їхній присутності вони помітили порошком і фломастером надані нею грошові кошти. Також вони переписали номера купюр.

Також, працівники міліції дали потерпілій сумочку чорного кольору і повідомили, що в сумці знаходиться відеокамера. Вони їй роз'яснили, як правильно тримати сумочку, щоб відеокамера здійснювала правильний запис.

Після цього, вона на автомобілі працівників міліції разом з ними під'їхала до інституту «Україна». Приблизно після 14 год. 24.06.2009 р. вона зайшла до робочого кабінету ОСОБА_2. в кабінеті знаходилась та дівчина, яку вона бачила минулих разів.

Потерпіла віддала ОСОБА_2 курсові, які вона їй дала 21.06.2009 р. Потім вони вийшли з її кабінету, який знаходився на 4 поверсі, і пішли по коридору шукати кабінет. Однак всі кабінеті на поверсі виявились закриті, тому ОСОБА_2 повела її до жіночого туалету. Коли вони вийшли з кабінету, то потерпіла ввімкнула свій диктофон, тому що забула це зробити зарання.

В туалеті ОСОБА_2 сказала їй, що вона знайшла її паперову залікову книжку. Також, вона сказала, що ОСОБА_5 все перевірив за І і за II курс і перевів її на III курс. Потерпіла дістала зі свого гаманця гроші, сказала, що тут 1355 грн. і передала їх ОСОБА_2 Остання перерахувала кошти і погодилась, що там справді 1355 грн.

Потерпіла запитала ОСОБА_2 чи поновлять її після цього, на що ОСОБА_2 відповіла, що напевно, для цього треба буде знову писати заяву. Тоді потерпіла запитала, коли і де, треба писати заяву, а ОСОБА_2 сказала, щоб вона зайшла до неї після 17 год. і щоб до того часу десь погуляла. Після цього, ОСОБА_2 пішла до свого кабінету, а вона пішла до автомобілю, на якому її привезли до університету. Потерпіла бачила, як до кабінету зайшли працівники міліції, але вона більше до кабінету ОСОБА_2 не заходила, а знаходилась весь час в автомобілі.

Через кілька годин, вийшли працівники міліції разом з ОСОБА_2 і вони поїхали до управління міліції на вул. Театральній і там у потерпілої відібрали ще одне пояснення».

Свідок ОСОБА_18, в судовому засіданні пояснила, що Приблизно о 15 год. 24 червня 2009 року вона спільно зі своєю подругою ОСОБА_19 проходила по вул. Театральній в м. Вінниці та до них підійшов молодий чоловік, який представився працівником міліції та попросив пройти з ним до службового кабінету та бути присутніми в якості понятої під час помітки грошових коштів та при передачі хабара. Вона та її подруга погодились, оскільки їм цікаво, як працюють працівники міліції і як відбувається документування отримання хабара. Вони зайшли до службового кабінету №11 по вул. Театральній, 10, в якому уже знаходилась жінка, та ще інші працівники міліції. В нашій присутності ця жінка передала працівникам міліції грошові кошти в сумі 1355 гривень купюрами по 100 грн., однією купюрою 50 грн. і однією купюрою - 5 гривень. Ці грошові кошти в їх присутності були помічені аерозолем з рідиною, яка світилась в випромінюванні люмінесцентної лампи яскраво-жовтим кольором. А також працівник міліції спеціальним фломастером, який також світився в випромінюванні яскраво-жовтим кольором, здійснив запис на купюрах слово «ХАБАР». Крім того, були переписані номера купюр.

Після цього, працівники міліції передали ці гроші ОСОБА_3 і вона та її подруга, та ще один працівник міліції на його автомобілі поїхали до університету «Україна», до приміщення, яке знаходиться по вул. Фрунзе, 4. Приїхавши до університету вона і її подруга чекали у вказаному їм працівниками міліції місті на першому поверсі університету. Приблизно через 15 хвилин працівники міліції сказали, щоб вони йшли за ними і ми піднялись на третій поверх будівлі. Там на сходинках, вони почекали приблизно 5 хвилин, потім працівники міліції ввімкнули відеокамеру і вони швидко піднялись на 4 поверх будівлі і швидко зайшли до кабінету з відчиненими дверима.

Зайшовши до кабінету, працівники міліції розпочали проводити огляд місця події з записом на відеокамеру. В кабінеті знаходилось двоє невідомих їм жінок, одна з них була старшою, на вигляд приблизно 50-55 років. В процесі огляду працівники міліції представились і попросили старшу жінку, щоб вона ні до чого не доторкалась. Потім, вони просвітили люмінесцентною лампою її руки і вони відразу побачили, що її руки світяться яскраво жовтим кольором. Після цього працівники міліції достали запаковані ватку, спирт, перчатки і зробили змиви з рук ОСОБА_2, які помістили до шприців і запакували в конверти. Потім працівники міліції запропонували видати гроші, і ця жінка відкрила журнал, який лежав на столі біля цієї жінки. В середині цього журналу, між листками лежали гроші. Ці гроші були розкладені на столі і висвітлені люмінесцентною лампою, після чого вони побачили слово «ХАБАР» на кожній купюрі. На запитання працівників, що це за гроші, ця жінка відповіла, що ці гроші вона отримала від ОСОБА_3 і повинна була передати викладачам, щоб останні поставили оцінки.

В процесі огляду номера купюр були записані в протокол огляду. Після закінчення огляду їм зачитали протокол і вони його підписали.

Свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні надала аналогічні пояснення, що й свідок ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні відмовилась давати будь-які покази, які стосуються її матері.

Свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що приблизно з вересня 2008 року він працює у ВТЕІ КННЕУ. Одночасно на пів ставки він працював протягом 2008-2009 навчального року заступником завідувача регіонального центру заочно-дистанційного навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна». Впродовж останнього навчального року він фактично виконував технічні функції системного адміністратора, а саме слідкував за роботою серверу та усував недоліки.

Взагалі, він працює у ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» приблизно на протязі останніх 5 років. До 2008-2009 року у ВСЕІ ВМУРЛ «України» працював на посаді інженера-програміста та начальника інформаційно-обчислювального відділу.

Так, ним було розроблено програму, яка використовувалась для організації навчання і визначення навчального рівня студентів дистанційної форми навчання. Дана програма була розміщені на сервері ВСЕІ ВМУРЛ «Україна». Для доступу до цієї програми був задіяний сайт http://www.vmuroI.vіnnitsa.com/ . Після впровадження цієї програми у навчальний процес кожному студенту дистанційної форми навчання надавався індивідуальний логін і пароль, за яким вони входили до персональної сторінки на вищевказаному сайті. Створювати сторінки з новими користувачами могли два адміністратори, останніми це були ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також він. Хоча він фактично цим не займався, тому що, для цього потрібно було знати інформацію про студентів, якою він не володів. Крім того, цих дві особи, зайшовши до сайту за своїми логінами і паролями, мали доступ до інформації про будь-якого студента. А саме, вони мали доступ до інформації про здані тести і отримані оцінки, а також про логіни і паролі кожного з студентів. Також у них була можливість обнулити отриману оцінку студентом з будь-якого тесту. Ця функція була введена у зв'язку з тим, що часто студенти складали тести на двійку, і тому з метою перездачі тесту, раніше отримана інформація видалялась.

Програма ним була розроблена таким чином, що вся інформація про кожного студента накопичувалась і не видалялась з бази даних. Однак, так як він уже сказав раніше, вищевказані дві особи могли вносити зміни шляхом обнулення результатів по будь-якому зданому тесту, в тому числі і екзамену. Коли, він створював дану програму, то усвідомлював про можливість службових зловживань, тому розробив журнал, який містить в собі інформацію про всі зміни, внесені зі сторінок студентів, а також зі сторінок адміністраторів. Тому, на даний момент можна перевірити і встановити інформацію про внесені зміни, в тому числі обнулення результатів тестів, з боку адміністраторів, а також час входження студента на свою сторінку.

Функції системного адміністратора лежать лише на ньому, але студенти також мали доступ до журналу, правда лише стосовно перегляду їхніх дій, а так само і адміністратори стосовно перегляду їхній дій. Вносити зміни до журналу можна лише шляхом несанкціонованого програмного доступу, однак тоді буде втрачена хронологія дій і такий доступ можна буде виявити.

Де точно зараз знаходиться жорсткий диск з програмою йому не відомо. Йому не відомо, у зв'язку з переїздом ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» на нове приміщення. До цього часу комп'ютер з жорстким диском, на якому знаходилась розроблена ним програма, знаходився по вул. Фрунзе, 4 на третьому поверсі, здається в кабінеті 330, де була влаштована, так звана серверна.

Перевести студента на наступний курс міг лише він після того, коли до нього звертались працівники регіонального чи локального центру.

Він мав змогу перевести студента на наступний курс навіть в тому випадку, коли по електронній базі він не здав всіх необхідних заліків. Просто контроль за навчальним процесом не входив в його обов'язки, тому він не запитував працівник університету з якою метою він це робить. Оскільки кількість студентів була велика, то він не перевіряв чи здали ці студенти всі іспити, чи ні. Але коли він бачив кілька разів те, що переведені ним студенти на наступний курс не здали якісь іспити, то працівники локального чи регіонального центру йому пояснювали, що ці студенти здали тести усно викладачу.

Без несанкціонованого втручання в роботу програми здати тести можна було лише зі сторінки студента, зайшовши під його логіном і паролем.

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснила, що в ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» вона працювала з 10.10.2008 р. по 31.08.2009 р. на посаді лаборанта регіонального центру заочно дистанційного навчання. Директором цього центру був ОСОБА_4. Її звільнили у зв'язку з тим, що міністерство не надало ліцензію на право зайняття дистанційною формою освітньої діяльності. Тому, наскільки їй відомо, на даний момент ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» не надає послуги з дистанційної форми навчання. Студенти, які до того часу навчались на дистанційній формі навчання, перевели на заочну форму навчання.

ОСОБА_2 працювала на посаді завідувача локального центру заочно-дистанційної освіти. Їх робочий кабінет знаходився на 4 поверсі. В робочому кабінеті працювали вона, ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8.

Вона була присутня, коли влітку до кабінету зайшли працівники міліції і виявили гроші, здається в тумбочці столу, за яким сиділа ОСОБА_2 В ході огляду місця події вона чула, що ці кошти ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3. В ході огляду гроші були освічені люмінесцентною лампою і на них було видно свічення яскраво-зеленим кольором, таке ж свічення було видно на пальцях рук ОСОБА_2

Перед цим, вона бачила, як до кабінету зайшла ОСОБА_3. Вони про щось поговорили з ОСОБА_2 і пішли вдвох, зі слів ОСОБА_2, до кафедри правознавства. Приблизно через 5 хвилин до їхнього робочого кабінету повернулась ОСОБА_2, і ще через кілька хвилин зайшли працівники міліції з відеокамерою.

З ОСОБА_3. вона була знайома, оскільки вона заходила, приблизно в січні 2009 року до її кабінету і хтось з їх працівників повідомив, що вона відрахована у зв'язку з тим, що не з'являлась до університету. Через деякий час, ввечері, коли в кабінеті була лише вона одна ОСОБА_3. спілкувалась з нею особисто. ОСОБА_3. просила її, щоб вона допомогла їй зробити і здати курсові роботи, однак вона сказала, що нічим допомогти не зможу. Ніяких грошей вона їй не пропонувала.

Потім вона була присутня, коли приблизно на початку літа 2009 року ОСОБА_3. зайшла до їхнього робочого кабінету і про щось розмовляла з ОСОБА_2 Про що саме, вона не чула. Однак в ході цієї розмови ОСОБА_2 надала ОСОБА_3. роздруківки навчального плану. В ході їхньої розмови ОСОБА_2 показувала ОСОБА_3., які предмети тій необхідно здавати. Чи передавала ОСОБА_3. гроші ОСОБА_2, чи ОСОБА_7, вона не бачила.

Після тієї розмови вона більше не бачила, чи заходила ОСОБА_3. до їхнього кабінету і з ким спілкувалась, аж до того дня, коли з'явились працівники міліції.

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 знайома з того часу, коли вона почала працювати у ВСЕІ університету «Україна, тобто приблизно з 2005 року. Стосунків з нею не підтримує, лише по роботі.

Вона працює у ВСЕІ університету «Україна» з 2002 року, викладає римське цивільне право, цивільно-процесуальне, державне будівництво та місцеве самоврядування.

Для студентів Вінницького локального центру дистанційної форми навчання університету «Україна» вона викладає приблизно на протязі останніх 3 років. Вона проводе лекційні зайняття, проводе комп'ютерне забезпечення предмету.

По тих предметах, які введені в комп'ютер, заліки і іспити студенти здають на комп'ютері і комп'ютерна програма проводить оцінювання знань студентів на підставі їхніх відповідей на поставлені питання. Після цього, лаборанти чи методисти вносять отримані студентами оцінки до відомостей та залікових книжок, які надаються викладачам, для підпису разом з роздруківками отриманих оцінок студентами. Вона особисто навіть не заходить до комп'ютерної програми, а лише розписуюсь в наданих їй відомостях та залікових книжках. ОСОБА_2 до неї не підходила і за якогось конкретного студента не просила, щоб вона поставила йому оцінку.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснила, що в ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» вона працювала з вересня 2006 р. по 31.08.2009 р. Спочатку, впродовж 2006-2007 навчального року вона працювала на посаді лаборанта Вінницького локального центру заочно дистанційного навчання. Безпосереднім начальником була ОСОБА_2, але вона виконувала більше обов'язки по регіональному центру заочно-дистанційного навчання директором якого була ОСОБА_12. Після цього, впродовж 2007-2008 та 2008-2009 навчальних років вона працювала методистом Регіонального центру заочно-дистанційного навчання. Впродовж 2007-2008 року директором цього центру був ОСОБА_16, а впродовж 2008-2009 року ОСОБА_4. ЇЇ звільнили у зв'язку з закінченням терміну дії контакту, який підписували кожного року.

ОСОБА_2 весь цей час працювала на посаді завідувача Вінницького локального центру заочно-дистанційної освіти. У неї в підпорядкуванні постійно перебувала методист, її дочка ОСОБА_7. Крім того, спочатку також перебувала ще лаборант, але пізніше цю ставку зняли.

Працівники регіонального і Вінницького локального центрів заочно-дистанційного навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» впродовж 2008-2009 р. працювали в робочому кабінеті, який знаходився на 4 поверсі, а саме вона, ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_9.

ОСОБА_3 вона знає, що остання навчалась у Вінницькому локальному центрі ВСЕІ ВМУРЛ «Україна», потім була відрахована.

Бачила її минулого року, тобто 2007-2008 навчального року. Вона приходила до її робочого кабінету і спілкувалась зі нею. Чому саме вона приходила їй не відомо, але вона їй розповідала про особисті проблеми, а не про навчання. Їй відомо, що вона була відрахована, бо у неї зберігались накази по студентах, які навчались в Регіональному центрі.

Тоді, вона вперше і востаннє зустрілась з ОСОБА_3. і запам'ятала її, бо вона здалась їй дивною.

В червні 2009 року ОСОБА_9 розповіла їй, що співробітники правоохоронних органів виявили у ОСОБА_2 гроші, які та отримала від студентки. По слухах вона зрозуміла, що ці гроші були від ОСОБА_3., але за що саме, вона не знає і нічого про це не чула.

Свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснив, що 19.09.2008 р. його призначили деканом Регіонального центру заочно-дистанційного навчання ВСЕІ Університету «Україна». До того часу працював Проректором по роботі з громадськістю та зовнішніх зв'язках у ВСЕІ Університету «Україна».

З ОСОБА_2 він знайомий по роботі. Коли 21 вересня 2004 року він прийшов на роботу у ВСЕІ Університету «Україна» то вона уже працювала завідуючою Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання. Стосунків з нею не підтримував.

За час роботи, коли він був безпосереднім начальником ОСОБА_2, остання зарекомендувала себе як нормальний працівник. Оскільки, вона була завідуючою Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання, то у неї в підпорядкуванні була методист ОСОБА_7

Зі студенткою ОСОБА_3 він не знайомий. Чи навчалась вона у регіональному центрі заочно-дистанційного навчання, йому не відомо.

Порядок поновлення раніше відрахованих студентів загальний, для всіх форм навчання і визначений Положенням Міністерства освіти України. Так, відрахований студент, який має бажання поновитись у складі студентів пише заяву на ім'я ректора і після цього наказом ректора визначається порядок складання ним академічної заборгованості. Так, впродовж 2008-2009 р. у складі студентів поновлювались раніше відраховані студенти зокрема і Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання, вони писали заяви на ім'я ректора і в подальшому визначався порядок складання ними академічної заборгованості.

Поновлення раніше відрахованих студентів не входило в посадові обов'язки ОСОБА_2, а так само і визначення порядку складання академічної заборгованості. Впродовж 2008-2009 року ОСОБА_2 не повідомляла його особисто про бажання якогось раніше відрахованого студента поновитись, а так само не повідомляла про визначення нею порядку складання академічної заборгованості.

Від працівників регіонального центру заочно дистанційного навчання, йому стало відомо, що ОСОБА_2 взяла гроші від ОСОБА_3. за те, що ОСОБА_2 допоможе останній поновитись у складі студентів і здати академічну заборгованість.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні пояснив, що з 1 вересня 2008 року до 31 серпня 2009 р. він працював завідувачем Жмеринського локального центру заочно-дистанційного навчання. Крім того, з 2005 року він працював викладачем на дистанційній формі навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна». Викладав кримінальне право, кримінальний процес, адміністративне право і логіку.

Курсову роботу з «Кримінального процесу» на тему «Докази та їх процесуальні джерела в Кримінальному процесі України» на ім'я ОСОБА_3.),Ю дійсно перевіряв він. Рецензія та його прізвище і ініціали, а також підпис зроблені справді його рукою. ОСОБА_3. памятає, оскільки вона підходила до нього приблизно рік назад і запитувала про форму написання курсових робіт. В Журналі реєстрації курсових робіт запис з прізвищем ОСОБА_3. зроблений ним, тому цю роботу він перевіряв останню з цієї дисципліни. Останні курсові роботи, він перевіряв, приблизно в травні 2009 року. Крім цієї дисципліни, також в 2009 році він перевіряв курсові роботи з адміністративного права. Цю курсову роботу він отримав в загальному порядку, і так само її перевіряв. Тобто за цю курсову роботу до нього ніхто не підходив і ніхто не просив, щоб якось особливо до неї віднестись. Взагалі, впродовж 2009 року до нього ніхто з працівників ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» не підходив та не просив стосовно підвищення оцінок за курсові роботи. Отримуючи курсові роботи на вивчення йому не було відомо, на якій стадії навчання перебуває студент і чи має він академічні заборгованості.

Курсова робота з дисципліни кримінальний процес згідно навчального плану запланована на 3-ому курсі за спеціальністю правознавство.

Свідок ОСОБА_15, в судовому засіданні пояснив, що він працюю в органах внутрішніх справ з 1998 року. Після написання заяви ОСОБА_3. стало відомо, що цього ж дня відбудеться остання передача коштів ОСОБА_2 В своїй заяві ОСОБА_3. вказувала на вимагання у неї хабара, тобто на вчинення тяжкого злочину. Таким чином, часу на звернення до суду про надання дозволу на застосування технічних засобів отримання інформації не було. Тому, ним відповідно до ст.9 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» у зв'язку з існуванням оперативної необхідності застосування оперативно-розшукових заходів з метою запобігання вчиненню та розкриттю тяжкого злочину, з дозволу начальника ГУМВС України у Вінницькій області, були застосовані технічні засоби отримання інформації, а саме відеокамера.

Після застосування технічних засобів на протязі 24 годин ним було повідомлено апеляційний суд Вінницької області та Вінницьку обласну прокуратуру».

Крім, показів самого підсудної, та показів потерпілої та свідків, вина її повністю доводиться також зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даної кримінальної справи:

протоколом огляду місця події від 24.06.2009 р. та додатками до нього. Так, в ході огляду місця події на робочому місці ОСОБА_2 були виявлені грошові кошти в сумі 1355 грн. Як пояснила ОСОБА_2 ці грошові кошти передала їй ОСОБА_3. для того, щоб останній виставили оцінки по всіх необхідних предметах за три навчальних курси. І ці кошти ОСОБА_2 повинна була передати викладачам, щоб ті здали заліки і іспити від імені ОСОБА_3. Дане твердження ОСОБА_2 зафіксовано на 8-9 хвилинах відеозапису до протоколу огляду місця події. Таким чином, подальше твердження ОСОБА_2 про те, що вона не казала ОСОБА_3. про передачу цих коштів викладачам є намаганням ОСОБА_2 ввести в оману слідство та уникнути передбаченої законом відповідальності. (а. с. 16-18 (т.1);

речовим доказом - роздруківками навчального плану, на яких здійснені записи, щодо вартості послуг ОСОБА_2 при складанні ОСОБА_3. академічної заборгованості. (а. с. 5-10 (т.1)

протоколом очної ставки ОСОБА_3. з ОСОБА_2, в ході якої ОСОБА_3. повністю підтвердила свої показання, дані в якості свідка. (а. с. 102-104 (т.2);

протоколом виїмки системного блоку від 19.08.2009 року (а. с. 189-190 (т.1);

висновком експерта №84 від 31.07.2009 року (а. с. 192-199 (т.1);

протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 24.06.2009 року з додатком (відеокасета) (а. с. 29 (т.2);

роздруківкою диктофонного запису розмови ОСОБА_3. та ОСОБА_2 (а. с. 30-37 (т.2);

протоколом огляду речового доказу від 29.09.2009 р. (сервер). (а. с. 39-56 (т.2);

протоколом огляду речового доказу (диктофон) (а. с. 64-65 (та.2);

актом помітки грошових купюр від 24.06.2009 р. (а. с.11 (т.1);

довідкою №30 про те, що ОСОБА_2 станом на 24.06.2009 р. працює у ВСЕІ ВМУРЛ Україна на посаді завідувача Вінницького локального центру заочно-дистанційного навчання, наказом №8к від 01.09.2008 р. та посадовою завідувача локального центру дистанційного навчання, (а. с. 25-26, 54-56 (т.1);

протоколом огляду речових доказів від 30.09.2009 р. (а. с. 75-88 (т.2);

речовими доказами:

грошові кошти в сумі 1355 грн., а саме 13 купюр номіналом 100 грн. - ГЄ 1775431, ВБ 3106575, АВ 3565108, ВВ 7261392, ГЗ 2058107, ВЦ 3509682, ВИ 6606447, ГЗ 2309140, БА 1647862, ГИ 9321420, АЕ 2223103, ВВ 1532503, ВМ9290066, одна купюра номіналом 50 грн. - АГ 8237829 та одна купюра номіналом 5 грн. - ВЕ6161202, на які попередньо була нанесена спеціальна фарбуючи речовина;

аркуші паперу зі зразками речовини «Промінь-1» та люмінесцентного фломастера;

журнал «Робочі навчальні плани» (а. с. 38 (т.2);

диктофон ?lympus" Pearlcorder S701 (а. с. 66 (т.2);

відеокасета Sony MiniDV інв.№130 (а. с. 108 (т.2);

заліково-екзаменаційні відомості, які серед студентів місять студентку ОСОБА_3., та два заліково-екзаменаційні листки з прізвищем «ОСОБА_3.» (а. с 60 (т.1);

системний блок комп'ютера, який слугує сервером для доступу через мережу Інтернет студентів дистанційної форми навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» та на якому встановлена спеціальна програма для обліку оцінок та оцінювання знань студентів (а. с. 58 (т.2);

2 курсові роботи;

журнал реєстрації контрольних робіт;

журнал реєстрації курсових робіт;

залікова книжка на ім'я ОСОБА_3. (а. с. 89 (т.2);

роздруківки навчального плану, на яких здійснені записи, щодо вартості послуг ОСОБА_2 при складанні ОСОБА_3. академічної заборгованості (а. с. 109 (т.2);

наказом від 24.11.2008 р. про відрахування ОСОБА_3. (а. с. 32-35 (т.1);

положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти. (а. с. 29-31 (т.1);

Відповідно до характеристики за місцем проживання ОСОБА_2 позитивно характеризується, скарг від сусідів не надходило. Раніше не судима, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває. (а. с. 27 (т.2), 183, 184, 185 (т.1).

Дії підсудної слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України - підбурювання особи до давання хабара, та ч. 1 ст. 190 КК України шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, наявність обставин, що помякшують чи обтяжують її покарання.

Підсудна за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Обставинами, що помякшують покарання підсудної судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудної, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудної, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, так як підсудна раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, позитивно характеризується по місцю свого проживання.

На користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 357 гривень 60 копійки, слід стягнути з ОСОБА_2.

Речові докази грошові кошти в сумі 1355 грн., а саме 13 купюр номіналом 100 грн. - ГЄ 1775431, ВБ 3106575, АВ 3565108, ВВ 7261392, ГЗ 2058107, ВЦ 3509682, ВИ 6606447, ГЗ 2309140, БА 1647862, ГИ 9321420, АЕ 2223103, ВВ 1532503, ВМ9290066, одна купюра номіналом 50 грн. - АГ 8237829 та одна купюра номіналом 5 грн. - ВЕ6161202, на які попередньо була нанесена спеціальна фарбуючи речовина підлягають поверненню потерпілій. Аркуші паперу зі зразками речовини «Промінь-1» та люмінесцентного фломастера; журнал «Робочі навчальні плани» (а. с. 38 (т.2); відеокасета Sony MiniDV інв.№130 (а. с. 108 (т.2); заліково-екзаменаційні відомості, які серед студентів місять студентку ОСОБА_3., та два заліково-екзаменаційні листки з прізвищем «ОСОБА_3.» (а. с 60 (т.1); 2 курсові роботи; журнал реєстрації контрольних робіт; журнал реєстрації курсових робіт; залікова книжка на ім'я ОСОБА_3. (а. с. 89 (т.2); роздруківки навчального плану, на яких здійснені записи, щодо вартості послуг ОСОБА_2 при складанні ОСОБА_3. академічної заборгованості (а. с. 109 (т.2)- залишити при справі;

Диктофон „0lympus" Pearlcorder S701 повернути власнику ОСОБА_3;

Системний блок комп'ютера, який слугує сервером для доступу через мережу Інтернет студентів дистанційної форми навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» та на якому встановлена спеціальна програма, для обліку оцінок та оцінювання знань студентів повернути ВСЕІ ВМУРЛ «Україна»;

Арешт з грошових коштів в сумі 500 грн., слід скасувати та повернути їх ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

Засудив:

Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч. 4 ст. 27, ч. 1ст. 369, 190 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання, згідно чинного законодавства:

? за ст.ст. ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 369 КК України у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 3500 грн.

? за ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 800 грн.;

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , визначити міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 3 500 грн. на користь держави.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити без змін підписка про невиїзд.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 357 гривень 60 копійки.

Речові докази грошові кошти в сумі 1355 грн., а саме 13 купюр номіналом 100 грн. - ГЄ 1775431, ВБ 3106575, АВ 3565108, ВВ 7261392, ГЗ 2058107, ВЦ 3509682, ВИ 6606447, ГЗ 2309140, БА 1647862, ГИ 9321420, АЕ 2223103, ВВ 1532503, ВМ9290066, одна купюра номіналом 50 грн. - АГ 8237829 та одна купюра номіналом 5 грн. - ВЕ6161202, на які попередньо була нанесена спеціальна фарбуючи речовина повернути потерпілій ОСОБА_3. Аркуші паперу зі зразками речовини «Промінь-1» та люмінесцентного фломастера; журнал «Робочі навчальні плани» (а. с. 38 (т.2); відеокасета Sony MiniDV інв.№130 (а. с. 108 (т.2); заліково-екзаменаційні відомості, які серед студентів місять студентку ОСОБА_3., та два заліково-екзаменаційні листки з прізвищем «ОСОБА_3.» (а. с 60 (т.1); 2 курсові роботи; журнал реєстрації контрольних робіт; журнал реєстрації курсових робіт; залікова книжка на ім'я ОСОБА_3. (а. с. 89 (т.2); роздруківки навчального плану, на яких здійснені записи, щодо вартості послуг ОСОБА_2 при складанні ОСОБА_3. академічної заборгованості (а. с. 109 (т.2)- залишити при справі;

Д иктофон „0lympus" Pearlcorder S701 повернути власнику ОСОБА_3;

Системний блок комп'ютера, який слугує сервером для доступу через мережу Інтернет студентів дистанційної форми навчання ВСЕІ ВМУРЛ «Україна» та на якому встановлена спеціальна програма для обліку оцінок та оцінювання знань студентів повернути ВСЕІ ВМУРЛ «Україна»;

Арешт з грошових коштів в сумі 500 грн., слід скасувати та повернути їх ОСОБА_2

На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя :