Ухвала

від 31.01.2025 по справі 910/11121/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11121/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Бакуліна С. В., Краснов Є. В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024,

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024

у справі за первісним позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва"

до фізичної особи - підприємця Орлової Інни Ігорівни

про стягнення заборгованості,

та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця Орлової Інни Ігорівни

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 позивач за первісним позовом звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024, на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно із частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування/порушення цих норм, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України.

У касаційній скарзі не наведено будь-якого обґрунтування, передбаченого частиною другою статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, зміст касаційної скарги містить лише посилання на норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ГПК України без належного обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування вказаних норм.

Самої по собі незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій, без викладення аргументів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, та без зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до статті 287 ГПК України, недостатньо для виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

За змістом пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України у разі, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, вона не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024, на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 у справі № 910/11121/22 повернути скаржнику з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді С. Бакуліна

Є. Краснов