Ухвала

від 04.03.2025 по справі 1/1522/2199/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №1/1522/2199/11

Провадження № 1-в/522/165/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі судді Донцова Д.Ю., за участю секретаря судового засідання Смокової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Троянди О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Троянда Олена Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням, відповідно якого просила зняти арешт з об`єкту обтяження невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою старшого слідчого прокуратури Одеської області Лобода Г.Д. про накладення арешту на майно, без номеру, від 20 травня 2011 року, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 11205989.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 21 листопада 2019 року, справа №1/1522/2199/11, провадження №1/522/39/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції закону №2808-17 від 21.12.2010) та винесено вирок. Згідно вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Всупереч вимогам вказаної норми закону, питання про скасування арешту майна при винесенні вироку, суддею не вирішено, попри те, що в ході досудового розслідування 20 травня 2011 року старшим слідчим прокуратури Одеської області Лобода Г.Д. накладено арешт на майно ОСОБА_1 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у реєстрі міститься запис про обтяження за №11205989 від 24 травня 2011 року нерухомого майна ОСОБА_1 , здійснено на підставі постанови про накладення арешту на все нерухоме майно від 20 травня 2011 року, винесеної старшим слідчим прокуратури Одеської області Лобода Г.Д.

В судове засідання адвокат не з`явилась, надано заяву про розгляд клопотання за її відсутності, додатково надано копії документів щодо обтяження, вимоги клопотання підтримала.

Дослідивши клопотання та долученні матеріали в обґрунтування вимог, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Одеської області радника юстиції Лобода Г.Д. від 20 травня 2011 року, в порядку розгляду матеріалів справи №058201000175, на стадії розслідування стосовно членів тендерного комітету, службових осіб КП «Облінвест-ресурс» за ст. 364 ч. 2 КК України, за фактом скоєння злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5 , і ст. 209 ч. 2 КК України, та по обвинуваченню директора ТОВ «БАЛТОН ЮГ» ОСОБА_1 за ст.ст. 366 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, і директора КП «ОБЛІНВЕСТ-РЕСУРС» ОСОБА_2 за ст.ст. 366 ч. 2, 191 ч. 5 КК України: накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де б таке не знаходилося та в чому б воно не виражалось.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року, справа №1/1522/2199/11, провадження № 1/522/39/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України (в ред. Закону №2808-17 від 21.12.2010 року), та призначено йому покарання за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, на підставі ст. 77 КК України без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ( в ред. Закону № 2341-ІІІ) ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання за ч. 5 ст. 191 КК України з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України (в ред. Закону № 1254-VI від 14.04.2009 року) покладено на ОСОБА_1 обов`язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від покарання за ч. 2 ст. 366 КК України( в ред. Закону №2808-17 від 21.12.2010 року) у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже, під час винесення вироку відносно ОСОБА_1 по справі №1/1522/2199/11 не вирішено питання про скасування арешту з майна яке належить засудженому.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок щодо скасування арешту на майно у кримінальному провадженні відповідно КПК України 1960 року визначено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку частини шостої 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК України 1960 року, або судом в порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року.

Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно з пунктами 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 року, суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна.

Враховуючи ті обставини, що вироком суду не було застосовано покарання у виді конфіскації майна, відсутні відомості про пред`явлення цивільного позову та під час ухвалення вироку не було вирішено питання щодо скасування арешту нерухомого майна, суд дійшов висновку про задоволення вимог клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 411 КПК України (в редакції 1960 року),-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Троянди О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт майна, накладений постановою старшого слідчого відділу прокуратури Одеської області Лобода Г.Д. про накладення арешту на майно від 20 травня 2011 р., якою накладено арешт на все майно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Ухвала оскарженню на підлягає.

Суддя: Д.Ю. Донцов