Ухвала

від 19.10.2010 по справі 10-462

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=========================================================

Справа № 10- 462/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції

Категорія : постанова Андрущенко-Луценко С.В.

Доповідач : Томилко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року жовтня місяця 19 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді Куліша В.М.

суддів Тараненка Ю.П., Томилка В.П.

з участю прокурора Пластуна С.В.

та засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією Миргородського міжрайонного прокурора на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року.

Даною постановою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Кибинці Миргородського району Полтавської області, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

відмовлено в задоволенні подання слідчого, погодженого з відповідним прокурором, в обранні запобіжного заходу взяття під варту.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в скоєні злочинів передбачених ч.1 ст. 296; ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185; ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 152; та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 153 КК України.

Слідчий посилаючись на те, що після скоєних тяжких злочинів ОСОБА_2 тривалий час переховувався від слідства, звернувся до суду з поданням про обрання стосовно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу.

Суд посилаючись на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, визнає свою вину, на утриманні має неповнолітню дитину, його відсутність за місцем проживання була повязана з виконанням трудових обовязків, відмовив у задоволенні подання слідчого.

В апеляції міжрайонного прокурора ставиться питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд посилаючись на те, що суд при розгляді справи не врахував, що злочин ОСОБА_2 вчинено в стані алкогольного спяніння проти статевої свободи та статевої недоторканості стосовно особи похилого віку.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора, який підтримав апеляцію, вислухавши думку обвинуваченого про законність постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія судді вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 150 КПК України при вирішення питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Ці вимоги кримінально-процесуального закону суд при розгляді подання слідчого не врахував та не в повній мірі дослідив наявні в матеріалах справи дані про особу обвинуваченого.

Так, посилання суду на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та на те, що він на утриманні має дитину не відповідають фактичним даним, так як згідно довідок Кибинського сільського голови ОСОБА_2 за місцем реєстрації в с. Кибинці Миргородського району не проживає півроку, дитина, син ОСОБА_3, 2008 року народження, з обвинуваченим спільно не проживає.

Посилання суду на поважність причини відсутності ОСОБА_2 за місцем проживання не ґрунтується на чинному кримінально-процесуальному законодавству, а тому не може бути взяте до уваги.

Так, відповідно до ст. 151 КПК України підписка про невиїзд полягає у відібранні від обвинуваченого письмового зобовязання не відлучатись із зареєстрованого місця проживання чи перебування без дозволу слідчого.

Як вбачається з матеріалів справи слідчий своєю постановою від 29 січня 2010 року обрав стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід підписку

про невиїзд та зобовязав ОСОБА_2 під час досудового слідства не відлучатись з місця проживання в с. Кибинці Миргородського району.

ОСОБА_2 порушив дане зобовязання та виїхав з місця реєстрації без дозволу слідчого, у звязку з чим постановою слідчого від 10 серпня 2010 року стосовно ОСОБА_2 був застосований примусовий привід, а в подальшому у звязку з відсутністю обвинуваченого постановою слідчого був оголошений його розшук.

Дані обставини судом були досліджені не в повній мірі, а тому колегія суддів вважає, що суд допустив неповноту судового розгляду подання слідчого та при прийнятті рішення не врахував всі обставини, які можуть свідчити про наявність наміру обвинуваченого на ухилення від слідства та суду, у звязку з чим постанову неможливо вважати обґрунтованою та законною.

За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а апеляція прокурора до часткового задоволення, так як рішення суду скасовується з інших підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію Миргородського міжрайонного прокурора частково задовольнити.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року про відмову у задоволенні подання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту - скасувати та справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

С У Д Д І :

В.М. Куліш. Ю.П. Тараненко. В.П. Томилко.