Рішення

від 23.11.2010 по справі 11/144-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.10

Справа № 11/144-10.

За позовом:          Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

до відповідачів:   1. Спільне Українсько - Російське підприємство «Технополіс»                                                  

у формі  ТОВ

2. ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського управління по експлуатації

газового господарства

про зобов’язання вчинити дії

СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача:        ОСОБА_2

Від відповідачів : 1.  ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

При секретарі судового засідання  Чижик С.Ю.

 Суть спору: позивач просить суд зобов'язати  першого відповідача виконувати договір № 714 купівлі-продажу природного газу на комунально-побутові потреби шляхом постачання природного газу позивачу; зобов'язати другого відповідача здійснити перерахування суми виробничо-технологічних витрат пропорційно долі газу спожитого позивачем  за весь період їх нарахування та зобов'язати другого відповідача виконувати договір № 39Ак/Т-2008; зобов'язати  другого відповідача виконувати договір № 39Ак/Т- 2008 про надання послуг з транспортування природного газу шляхом транспортування природного газу позивачу.

Перший відповідач позовних вимог не визнає, у відзиві на позовну заяву зазначив, що газопостачання позивачу ним припинено правомірно.

Другий відповідач вважає  позовні вимоги необґрунтовані та такими, що не підлягають задоволенню; у відзиві на  позовну заяву пояснив суду  наступне: позивач відповідно до договору зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу та оплатити поставлені обсяги газу, виконати інші обов'язки, передбачені умовами договору. Після неодноразових попереджень позивача про заборгованість за газ відповідач  припинив газопостачання у зв’язку з заборгованістю позивача  в розмірі 9 489,68 грн.; газопостачання може бути відновлене після повного розрахунку за спожитий природний газ .

Розглянувши  матеріали справи,  дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Перший відповідач - ТОВ СП „Технополіс" є суб'єктом господарювання, видом діяльності якого є постачання природного газу за нерегульованим тарифом, які проводяться згідно статуту товариства та норм чинного законодавства на підставі виданої ліцензії. Відповідно до „Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р № 10, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15.01.2010р за № 27/17322 та Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу", постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 №1729 „Про забезпечення споживачів природним газом", „Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затверджених Наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 р № 355 постачання природного газу для потреб підприємств, установ та організацій, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, здійснюється лише на договірній основі.

Другий відповідач - ПАТ «Сумигаз» є суб'єктом господарювання, основними видами діяльності якого є постачання та транспортування природного газу за регульованим тарифом, які проводяться згідно Статуту товариства та норм чинного законодавства на підставі виданих ліцензій. Відповідно до «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 року № 11, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 за № 29/17323, «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 року № 12, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 за № 29/17324, «Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України», затверджених Наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 року № 355, Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення споживачів природним газом» постачання та транспортування природного газу для потреб підприємств, установ та організацій, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, здійснюється лише на договірній основі.

На виконання даних нормативних актів та з метою забезпечення позивача природним газом 01 жовтня 2007 р. між позивачем - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та першим відповідачем - Спільним Українсько-Російським підприємством «Технополіс» у формі ТОВ укладено договір № 714 купівлі - продажу природного газу на комунально-побутові потреби. По всіх істотних умовах зазначеного договору сторонами досягнуто згоди, що підтверджується підписами сторін, які скріплені їх печатками.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до абзацу 3 преамбули договору № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008р. сторони за договором керуються Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом» (з наступними змінами та доповненнями), Законом України від 12.07.2001 року № 2665-ІП «Про нафту і газ», «Порядком пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006р. №1687, «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України», затверджених наказом Держнафтогазпрому України від 01.11.1994р. № 355, «Порядком доступу до газотранспортної системи», затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» від 26.03.2001р.№ 79, ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», «Правилами обліку природного газу під час його постачання і транспортування газорозподільними мережами та споживання», затвердженими наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006р. за № 67/11941.

Предметом вищезазначеного договору є продаж першим відповідачем позивачу обсягу природного газу, визначених в п.1.2. договору на вхідній запірній арматурі газопроводів позивача (покупця), який зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу та оплатити поставлені обсяги газу, виконати інші обов'язки, передбачені умовами договору.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України .

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.4 цього договору фактична кількість газу, протранспортованого газорозподільною організацією, визначається комерційним вузлом обліку газу замовника. Показники вузла обліку є обов'язковими для сторін за договором і є відправними для складання двосторонніх актів прийому-передачі газу (п.2.6. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору купівлі - продажу природного газу від 01.10.2007р. № 714 фактична кількість газу визначається комерційним вузлом обліку газу позивача (покупця). Показники вузла обліку є обов'язковими для сторін за договором і є відправними для складання актів прийому - передачі газу. Крім того, позивач (покупець) зобов'язаний укласти угоду з газотранспортним та газорозподільним підприємством на транспортування обсягів газу замовленому у договорі № 714. Згідно технологічних умов транспортування, газ до комерційного вузла обліку газу позивача подається в загальному потоці і розрахунки витрат та втрат газу, які виникають при транспортуванні природного газу відповідно до „Правил обліку природного газу під час його постачання і транспортування газорозподільними мережами та споживання", затвердженими наказом Мін палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 р. за №67/11941, здійснює ПАТ „Сумигаз" та несе відповідальність за достовірність нарахованих витрат.

01 лютого 2008 р. між позивачем та другим відповідачем ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Охтирського управління по експлуатації газового господарства укладено договір № 39Ак/Т - 2008 про надання послуг з транспортування природного газу.

Документальним підтвердженням згідно  п.3.2. договору № 714 постачання газу є акт прийому - передачі газу, який підписується позивачем (покупцем) та газорозподільною організацією – другим відповідачем. Перший відповідач згідно підписаного указаними сторонами акта прийому - передачі газу виписує позивачу (покупцю) рахунок – фактуру. Згідно п.6.1. та 6.2. договору № 714 позивач по рахунку - фактурі  проводить розрахунок за фактично поставлений обсяг газу.

Відповідно до п.5.17 «Правил обліку природного газу під час його постачання і транспортування газорозподільними мережами та споживання», у разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, витрати і втрати газу, які виникають на газопроводі та на його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу, відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованого комерційним вузлом обліку газу. Розрахунки цих втрат і витрат проводяться відповідно до Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Мінпаливенерго від 30.05.2003 № 264 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 09.07.2003 за  №№  570/7891, 571/7892.

Відповідно п. 5.10 Методики № 264 під час розрахунку виробничо-технологічних втрат газу враховуються всі елементи систем газопостачання, через яку протранспортовано газ. У разі розташування комерційного вузла обліку газу на території споживача, втрати газу, які виникають на газопроводі та його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу, розраховуються відповідно до методики, відносяться на рахунок споживача і додаються до об'єму газу, облікованого комерційним вузлом обліку газу.

Пунктом 3.1. договору № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року передбачено, що технологічні витрати природного газу, не враховані приладами обліку, донараховуються замовнику газорозподільною організацією.

Комерційний вузол обліку газу (лічильник), за яким здійснювався облік кількості газу, спожитого позивачем, був розташований після блоку редукування (шкафної розподільної дільниці - ШРД), обладнання якого знаходиться у власності позивача.

Тому, відповідно до п. 3.1. договору № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року, п. 5.17. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, п. 5.10 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу, до обсягів місячного споживання природного газу, додається обсяг виробничо-технологічних втрат газу з розрахунку, встановленого додатком № 2 до пункту 6.5. методики «Граничні обсяги виробничо-технологічних втрат природного газу за умови нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП, БК ГРП, ШРП, ДКРТ».

Відповідно до розділу 4 Методики № 264 «Основні визначення», виробничо-технологічні втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо-технологічних втрат належить об'єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з'єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами.

Відповідно до умов зазначених договорів з листопада 2009р. другим відповідачем розпочато нараховування позивачу до сум фактично спожитого природного газу суми виробничо-технологічних втрат.

Як зазначає позивач, оплата за поставлений та отриманий газ здійснювалась ним постійно в повному обсязі, крім виробничо - технологічних втрат, що не передбачено договором № 714 купівлі - продажу природного газу (на комунально - побутові потреби). Другим відповідачем 28.04.2010р. без попередження відключено газопостачання позивачу, що підтверджується актом № б/н від 28.04.2010 р. (АС 31).

З огляду на викладене,  нарахування позивачу  другим  відповідачем виробничо-технологічних втрат газу на ШРД, що перебуває у його власності, в обсягах, визначених Методикою № 264 та договором № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року, є правомірним

Згідно умов договору № 39Ак/Т – 2008 (п. 6.1.)  відключення газу здійснюється згідно з Положенням «Про порядок пооб'єктного припинення газопостачання споживачам, крім населення, які не здійснюють оплату за спожитий природний газ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 22.04.1998р. Як  пояснює  позивач, його не було письмово  попереджено про припинення газопостачання. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Положення «Про порядок пооб'єктного припинення газопостачання споживачам, крім населення, які не здійснюють оплату за спожитий природний газ» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 2219 від 08.12.1999р., відповідно до якого постачальник природного газу не менш як за п'ять діб повинен надіслати повідомлення, в якому зазначає підстави, дату і час, з якого споживач повинен припинити споживання природного газу.

Як пояснює перший відповідач відповідно до п.2.1.6. «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом» між ним та другим відповідачем  укладено договір від 04.01.2010р № 03/11 про припинення (обмеження) газу у разі порушення споживачем строку розрахунку за спожитий природний газ. Станом на 26.03.2010 р. позивач (покупець)  має заборгованість за спожитий природний газ в сумі 10 428,61 грн. і був неодноразово повідомлений щодо погашення боргу. 26.03.2010р. перший відповідач звернувся до другого відповідача  з дорученням № 3 від на відключення від газопостачання позивача. Після неодноразових попереджень позивача про заборгованість за газ другий відповідач  у відповідності до вимог „Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення" припинило газопостачання .

Як підтверджується матеріалами справи, станом на 19.10.2010р. заборгованість позивача  за спожитий в 2010 р. природний газ позивача складає 9 489,68 грн.  та газопостачання не може бути відновлене до повного розрахунку за спожитий природний газ .

Відповідно до «Порядку пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006р. № 1687, газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу.

Згідно пункту 2.13. договору № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року при виникненні заборгованості в оплаті за газ (за дорученням постачальника) та надані послуги з його транспортування, газорозподільна організація має право після попередження обмежити або припинити подачу газу.

На підставі вищезазначених умов договору № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року, 30.03.2010 р. позивач  телефонограмою № 10 був повідомлений про наявність у нього заборгованості за переданий природний газ та термін припинення йому газопостачання відповідно до «Порядку пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення».

27.04.2010 року позивач телефонограмою № 16 був повторно повідомлений про наявність у нього заборгованості за переданий природний газ та термін припинення йому газопостачання до 28.04.2010 р.

Як пояснює другий відповідач, вказані повідомлення позивачем проігноровані, в зв'язку з чим 28.04.2010 року йому було припинено газопостачання шляхом пломбування засувки на вводі газопроводу, про що складений відповідний акт.

Отже, газопостачання ФОП ОСОБА_1 припинено правомірно у відповідності до вимог «Порядку пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення» та умов договору про надання послуг з транспортування природного газу № 39Ак/Т-2008 від 01.02.2008 року.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов‘язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, дослідивши наявні докази по справі суд дійшов висновку, що відповідачі: Спільне Українсько - Російське підприємство «Технополіс» у формі  ТОВ та  ПАТ «Сумигаз», в особі Охтирського управління по експлуатації газового господарства діяли в межах та у спосіб, передбачені діючим законодавством України та згідно умов укладених між сторонами договорів.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання першого відповідача виконувати договір № 714 купівлі-продажу природного газу на комунально-побутові потреби шляхом постачання природного газу позивачу; зобов'язання другого відповідача здійснити перерахування суми виробничо-технологічних втрат пропорційно долі газу спожитого позивачем  за весь період їх нарахування та зобов'язати другого відповідача виконувати договір № 39Ак/Т-2008; зобов'язання другого відповідача виконувати договір № 39Ак/Т- 2008 від 01.02.2008 року про надання послуг з транспортування природного газу шляхом транспортування природного газу позивачу є необґрунтованими, не правомірними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43,  82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України суд

ВИРІШИВ:

 В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.

 СУДДЯ                                (підпис)                                     Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

 Повне рішення складено 26.11.2010 р.

  Суддя