Ухвала

від 18.10.2010 по справі 10-116/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Подковського О.А..

суддів Максимовича Ю.А., Лекан І.Є.

за участю прокурора Савки М.В..

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляцією обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Шпиколоси Кременецького району Тернопільської області, українки, громадянки України, не одруженої, із вищою освітою, працюючої викладачем-консультантом Кременецької ЛЦДН Дубенської філії університету «Україна», жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обраний запобіжний захід тримання під вартою. .

Згідно матеріалів, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В своїй апеляції обвинувачена ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, обрати їй запобіжний захід у вигляді застави будинку в с.Горинка Кременецького району. Апелянт посилається на те, що у суду не було жодних підстав обирати найсуворіший запобіжний захід. Також, у слідства немає даних, які б свідчили про те, що вона буде ухилятися від слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, не в достатній мірі враховано те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, є матірю двох малолітніх дітей, які проживали з нею.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1 та обвинувачену ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, міркування прокурора, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, ознайомившись з матеріалами справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено, судом при винесенні постанови були дотримані в повному обсязі вимоги ст.ст. 148, 155 КПК України, враховані всі обставини, і прийнято вірне рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При цьому враховано, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, конкретні обставини справи і дані щодо особи обвинуваченої, в тому числі і ті, на які вказує апелянт.

Зокрема, враховано той факт, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченої, і те, що вона перебуваючи на волі може ухилятись від органів досудового слідства та перешкодити встановленню істини по справі.

Клопотання апелянта про зміну запобіжного заходу на заставу не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, відповідно до ст.154-1 КПК України розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, обґрунтованого достатніми доказами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вартість будинку, який пропонується у заставу, є меншою від суми заподіяної шкоди, що випливає з пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято вірне рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у вигляді взяття під варту.

Крім того, з матеріалів справи, оглянутих в апеляційній інстанції, встановлено, що обвинуваченою та її захисником не представлено переконливих даних, що з достатньою вірогідністю надають можливість прогнозувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої в разі обрання запобіжного заходу не повязаного з арештом.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Апеляцію обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 12 жовтня 2010 року, відносно неї - без змін.

Головуючий:

Судді