Рішення

від 20.12.2007 по справі 13/562

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/562

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.07                                                                                 Справа № 13/562

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства “Ровенькиантрацит” м. Ровеньки

до Ровенькивського РВ УМВС України, м. Ровеньки  Луганської області

про стягнення 57944 грн. 99 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – Уразовський В.П. (дов. від 29.12.06 № 1-3/3д-107),

                      Стадник Л.В. (дов. від 30.10.07 № 1-3/5д-94),

від відповідача –Панкуліч Ю.В . (дов. від 26.11.07 № 50/17836) - до перерви,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача               заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 57 944 грн. 99 коп.

Розпорядженням голови суду від 27.09.07 справу 13/562 передано на розгляд судді Доманській М.Л..

Згідно із Положенням відповідача у справі його повною назвою слід вважати: Ровеньківський міський відділ Управління Міністерства  внутрішніх справ України в Луганськиій області.

Відзивом на позовну заяву від 21.09.07 № 50/14865 відповідач визнає позов частково у сумі 6269 грн. 77 коп., проти решти позову заперечує, посилаючись на сплив строку позовної давності щодо боргу у сумі 51675 грн. 22 коп . та списання цієї кредиторської заборгованості.

Ухвалою  заступника голови господарського суду Луганської області від 27.11.07 продовжено строк розгляду даної справи на 1 місяць , до 27.12.07.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 11.12.07 по 18.12.07 та з 18.12.07 по 20.12.07.

          Заявою, зданою судовому засіданні 11.12.07, з якою був ознайомлений представник відповідача та яка оголошена у судовому засіданні 11.12.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України змінює підставу позову та просить підставою позову вважати договори від 01.10.00 № 12 (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475), від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824).

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 18.12.07, визнає позов частково у сумі 6269 грн. 77 коп. за 4-й квартал 2004 року та не визнає позов у сумі боргу –51675 грн. 22 коп., посилаючись на те, що сплинув строк позовної давності. Крім того, відповідач заперечує проти позову посилаючись на наступне:

-          позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог, позивач не мав права і підстав об'єднувати різні вимоги по різним договорам, оскільки це суттєво утруднює вирішення спору;

-          всі договори, на які посилається позивач, укладені з відповідачем від імені УСС ДХК "Ровенькиантрацит" та УСС ДП "Ровенькиантрацит", тобто особою, яка не  була юридичною, не мала відповідної ліцензії, не мала права укладати такі договори, тобто ці договори є нікчемними;

-          УСС не може передавати свої права та обов'язки у правовідносинах іншій особі, до того ж у статуті ДП "Ровенькиантрацит" не вказано, що воно стало правонаступником ДХК  "Ровенькиантрацит";

-          позивач не надав доказів досудового врегулювання спору;

-          відповідь відповідача на претензію позивача від 28.05.04 № 11/535 не може бути доказом продовження строку позовної давності, оскільки строк позовної давності щодо заборгованості, яка визнана у цій відповіді, закінчився 06.06.07, а позов пред'явлений лише у серпні 2007;

-          відповідь відповідача на претензію позивача від 23.09.04 не може вважатися визнанням боргу, оскільки зроблена методом ксерокопіювання, та з тексту відповіді не вбачається, що відповідач визнає суму боргу, який заявлений у позові.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,  суд прийшов до наступного.

Заявою, зданою судовому засіданні 11.12.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України змінює підставу позову. Вказана заява приймається судом як така, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України. Підставою позову слід вважати договори від 01.10.00 № 12 (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475), від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824).

Між Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит"  та відповідачем у справі укладений договір на відпуск теплової енергії № 12, що діяв з 01.10.00 до 01.10.02,  за умовами якого „Теплопостачаюча організація”  (Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію „Споживачеві” (відповідачеві у справі), а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору .

Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює оплату за рахунками „Теплопостачаючої організації” щомісячно за діючими тарифами.

Між Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит"  та відповідачем у справі укладений договір на відпуск теплової енергії від 03.10.02 № 12, за умовами якого „Теплопостачаюча організація”  (Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію „Споживачеві” (відповідачеві у справі), а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору .

Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює передоплату до 1 числа опалювального місяця за розрахунком „Теплопостачаючої організації” щомісячно (протягом 5 днів з моменту одержання рахунку) за діючими тарифами.

Між сторонами  у справі  укладений договір від 15.10.03 № 12 на відпуск теплової енергії,  за умовами якого „Теплопостачаюча організація”  (Управлінням соціальної сфери ДХК "Ровенькиантрацит") зобов'язалась відпускати теплову енергію „Споживачеві” (відповідачеві у справі), а „Споживач”–своєчасно оплачувати  одержану теплову енергію на умовах цього договору .

Відповідно до п.6.1 вказаного договору "Споживач" за отриману теплову енергію здійснює передоплату до 1 числа опалювального місяця за розрахунком з наступною оплатою рахунків за фактично отриману енергію.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР),  якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вищевказаним договором від 15.10.03 № 12 не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов'язку щодо оплати теплової енергії, тому відповідно до ст.530 ЦК України позивачем на адресу відповідача надіслані претензія (вимога) від 28.05.04 № 11/535 щодо оплати боргу у сумі 102195 грн. 62 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695); претензія (вимога) від 20.09.04 щодо оплати боргу у сумі 81195 грн. 53 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695); претензія (вимога) від 03.03.05 № 11/196 щодо оплати боргу у сумі 92684 грн. 83 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824); претензія (вимога) від 24.10.05 № 11/1027 щодо оплати боргу у сумі 83506 грн. 92 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824). Вказані претензії визнані відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі своєчасно не здійснював свої зобов'язання перед позивачем за вказаними договорами щодо оплати поставленої теплової енергії а саме, за договорами від 01.10.00 № 12 (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475), від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824), у зв'язку з чим за  відповідачем утворився борг у сумі 57 944 грн. 99 коп.   по сплаті  за спожиту теплову енергію, який позивач просить стягнути  з відповідача на свою користь.

Відповідач визнає позов частково у сумі 6269 грн. 77 коп. (рахунок від 08.12.04 № 824).

Оцінивши обставини справи, доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що  підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з п.3.3 Статуту позивача, останній  є правонаступником прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття ДХК "Ровенькиантрацит", ДВАТ-ДП ДХК "Ровенькиантрацит" та структурних підрозділів ДХК "Ровенькиантрацит", у тому числі Управління соціальної сфери.

          Зобов»язання сторін, щодо яких заявлений позов, ґрунтуються на умовах вищевказаних договорів на відпуск теплової енергії № 12, що діяв з 01.10.00 до 01.10.02  (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475), від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824).

Заключними та перехідними положеннями ЦК України передбачено, що правила ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ним законної сили. Відносно правовідносин, що виникла до набрання ним законної сили , положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли та продовжують існувати після набрання ним законної сили.

Спірні правовідносини, що виникли з договорів на відпуск теплової енергії № 12, який діяв з 01.10.00 до 01.10.02  (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475) продовжують існувати після набрання законної сили ЦК України.

Спірні правовідносини за договором від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824) виникли після набрання законної сили ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк. Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України,  якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Борг  за спожиту теплову енергію у сумі 57 944 грн. 99 коп. підтверджений матеріалами  справи, у тому числі відповідними розпорядженнями і актами на включення (відключення) опалення за заявлений період, рахунками, виставленими на оплату фактично спожитої теплової енергії, поясненнями представників сторін щодо дати вручення цих рахунків відповідачеві, претензіями позивача з вимогою оплатити у тому числі заявлену до стягнення заборгованість та відповідями відповідача на ці претензії, якими визнаний борг, зазначений у вищевказаних претензіях, розрахунками позивача щодо заявленої до стягнення заборгованості, а також щодо зазначених у відповідних претензіях сум заборгованості, листуванням сторін у справі. Спір щодо суми, на яку позивачем відповідачеві відпущена теплова енергія за заявлений у позові період, між сторонами відсутній.

Визнана відповідачем за відзивами на позовну заяву заборгованість лише у сумі 62692 грн. 77 коп..

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

            Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заперечення відповідача за відзивом щодо спливу строку позовної давності відносно решти заборгованості, що виникла за заявлений період  (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513, від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475, від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695) відхиляються господарським судом з огляду на наступне.

Заключними та перехідними положеннями ЦК України передбачено, що правила ЦК України щодо позовної давності застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до вступу в силу ЦК України (до 01.01.04).

Так, ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг строку позовної давності щодо заборгованості за поставлену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії № 12, що діяв з 01.10.00 до 01.10.02  (рахунки від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513), розпочався  з останнього числа кожного з заявлених звітних місяців відповідно до умов вказаного договору, що підтверджено представниками сторін у судових засіданнях по справі; за договором від 03.10.02 № 12 (рахунки від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475) - щомісячно (протягом 5 днів з моменту одержання вказаних рахунків), і як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін у поясненнях, зданих у судовому засіданні 27.11.07, вказані рахунки були вручені відповідачеві у  дату, якою датовані ці рахунки. Перебіг строку позовної давності щодо заборгованості за поставлену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії від 15.10.03 № 12 (рахунки від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695, від 08.12.04 № 824) розпочався  зі спливом 7-денного строку зі дня пред'явлення вимоги про сплату заборгованості, яка зазначена у вказаних рахунках, тобто вищевказаної претензії від 28.05.04 № 11/535 щодо оплати боргу у сумі 102195 грн. 62 коп. (у тому числі заборгованості за рахунками від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695.

Взагалі проти настання зобов'язання з оплати заборгованості, визначеної у вказаних рахунках, відповідач не заперечує, але вважає цю заборгованість правомірно ним списаною за спливом строку позовної давності..

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність в три роки та ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається здійсненням особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого зобов'язання; після переривання перебіг позовної давності починається спочатку, та час, який пройшов до  переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, та позивач зазначив у своїх поясненнях, зданих до суду, відповідач визнавши претензії позивача від 28.05.04 № 11/535 щодо оплати боргу у сумі 102195 грн. 62 коп. та  від 20.09.04 щодо оплати боргу у сумі 81195 грн. 53 коп. ( у тому числі за рахунками від 19.11.01 № 698, від 14.12.01 № 741, від 20.03.02 № 300, від 22.04.02 № 619, від 15.05.02 № 513, від 20.02.03 № 151, від 25.04.03 № 336, від 13.05.03 № 475, від 17.11.03 № 623, від 12.12.03 № 695), здійснив дії, які свідчать про визнання ним вказаного боргу та відповідного зобов'язання з його оплати. Перебіг позовної давності щодо цієї заборгованості переривається та починається спочатку. Так, позовна давність щодо заборгованості, яка зазначена у визнаній відповідачем претензії позивача від 28.05.04 № 11/535,  перервалась та почалась спочатку з 04.06.04, з дати, якою відповідачем надана відповідь № 50/8213 на вказану претензію. При цьому позовна давність щодо заборгованості, яка зазначена у визнаній відповідачем претензії позивача від 20.09.04, знов перервалась та почалась спочатку з 23.09.04, тобто  з дати, якою відповідачем надана відповідь № 50/14049 на цю претензію. У вказаних листах відповідача від 04.06.04 № 50/8213 та від 23.09.04 № 50/14049 чітко зазначено, що вони надаються у відповідь на вищевказані претензії позивача від 28.05.04 № 11/535 та від 20.09.04. Вищевказані листи відповідача від 04.06.04 № 50/8213 та від 23.09.04 № 50/14049 надані позивачем до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях, відповідно до ст.36 ГПК України. З наданих позивачем до суду 18.12.07 розрахунків сум заборгованості, щодо яких заявлялись вищевказані претензії, чітко вбачається, що заявлений у цих претензіях борг включає до себе й суму заборгованості, яка заявлена за позовом, суми у розрахунках та період виникнення заборгованості відповідають сумам, зазначеним у відповідних рахунках, та періодам, коли ці рахунки виставлялись до оплати. У поясненнях, зданих до суду 18.12.07 та 20.12.07, представники сторін зазначили, що сторони не мали між собою інших правовідносин, ніж ті, що виникли між ними за договорами, які є підставою позову. Тобто вищевказані претензії та відповіді на них відповідача стосуються правовідносин, що виникли між сторонами саме з договорів, які є підставою даного позову.

За таких обставин, строк позовної давності щодо стягнення заявленої у позові заборгованості на час пред'явлення позову до суду  не сплинув та заперечення відповідача за відзивом слід відхилити за необґрунтованістю, оскільки відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача відносно того, що позивачем порушено правило об'єднання

позовних вимог, що позивач не мав права і підстав об'єднувати різні вимоги по різним договорам, оскільки це суттєво утруднює вирішення спору, також відхиляються судом, оскільки питання щодо дотримання правил об'єднання позовних вимог було вирішено судом при прийняття даної позовної заяви до розгляду відповідно до ст.63 ГПК України, порушень, які б стали підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду  судом не встановлено. Вказані обставини не вплинули на вирішення спору по суті.

Заперечення відповідача відносно того, що всі договори, на які посилається позивач, як на підставу даного позову, укладені з відповідачем від імені УСС ДХК "Ровенькиантрацит" та УСС ДП "Ровенькиантрацит", тобто особою, яка не  була юридичною, не мала відповідної ліцензії, не мала права укладати такі договори, тобто ці договори є нікчемними, відхиляються судом, оскільки по-перше, на час укладання та дії вказаних договорів діяльність з теплопостачання не була ліцензійною, по-друге, всі ці договори схвалені юридичною особою; позивач є правонаступником прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття ДХК "Ровенькиантрацит", структурних підрозділів ДХК "Ровенькиантрацит", у тому числі Управління соціальної сфери.

За таких обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з п.4 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” державне мито у сумі 580 грн.00 коп., сплачене за платіжним дорученням  від   11.04.07   № 296, підлягає поверненню позивачу частково, у сумі 00 грн. 56 коп., у зв'язку з внесенням мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі викладеного,   керуючись ст.ст. 44, 49,  ч. 5 ст. 78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Ровеньківського міського відділу Управління Міністерства  внутрішніх справ України в Луганськиій області., Луганська област, м. Ровеньки, вул.К.Маркса,136, код 08670697  на користь Державного підприємства «Ровенькиантрацит», Луганська область,                                              м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, борг по сплаті  за спожиту теплову енергію у сумі 57944 грн. 99 коп.,     579 грн. 44 коп. –витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу,  видати наказ.

3. Повернути з державного бюджету України на користь Державного підприємства «Ровенькиантрацит», Луганська область,    м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 56 коп. за платіжним дорученням від   11.04.07   № 296.

Повернення державного мита здійснити на підставі даного рішення, засвідченого гербовою печаткою господарського суду, оскільки вказане платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи.

          Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення :  24.12.07

Суддя                                                                                                                      М.Л. Доманська