Рішення

від 18.12.2007 по справі 12/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/378

18.12.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю

«РЕСТ- БЕЗПЕКА»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»

Про                              стягнення 2406,72 грн.

Суддя          Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                     Приймак О.В. - предст. (дов. б/н від 22.10.07 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Алекс Буд” про стягнення 2406,72 грн. (536,00 грн. –основний борг, 1213,94 грн. –інфляційне збільшення заборгованості, 495,98 грн. –3% річних від простроченої суми основного боргу, 160,80 грн. –пені) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 19-ОП про організацію охорони та перепускного режиму від 03.11.04 р.

Ухвалою суду від 02.11.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/378 та призначено розгляд справи на 27.11.07 р.

Ухвалою суду від 27.11.07 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2007р., позивача зобов'язано надати суду докази про належне надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В судовому засіданні 18.12.07р. подав до суду заяву  про зменшення розміру позовних вимог на різницю нарахованої пені та уточнив розмір ціни позову ( 536,00 грн. –основний борг, 1213,94 грн. –інфляційне збільшення заборгованості , 495,98 грн. –3% річних від простроченої суми, 51,34 грн. –пеня,  ціна позову складає –2297, 26 грн.)

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах від 02.11.07 р., 27.11.07р. не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.07р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.04 р. між сторонами укладено договір № 19-ОП (далі - Договір) про організацію охорони та перепускного режиму.

Згідно п.2.1 Договору позивач зобов'язався надавати послуги щодо забезпечення охорони Об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Правди, 80-82., а відповідач згідно п.4.3.4 Договору –щомісячно оплачувати послуги, надані  позивачем.

          Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що послуги оплачуються відповідачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача, протягом 5-ти банківських днів із дня отримання відповідачем рахунку позивача та акту здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем умови Договору виконано в повному обсязі, що підтверджується актами здачі –приймання робіт за №№ 179, 195, 214 підписаними відповідачем і скріпленими його печаткою (копії додаються до позовної заяви).

Відповідно до п. 6.2.1 Договору відповідач у разі затримки оплати вартості послуг зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0.5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 5% у місяць.

Позивач згідно вимог Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі, що підтверджується актами здачі –приймання робіт за №№ 179, 195, 214, які підписані відповідачем і скріплені його печаткою

Наявність заборгованості визнається відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості від 20.11.2007р.

Отже, загальна сума послуг, наданих позивачем відповідачу складає 28836,00 грн. Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за послуги, становить 536,00 грн.

Крім вимог про стягнення суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення інфляційного збільшення заборгованості, що згідно розрахунку становить - 1213,94 грн., 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунку становить - 495,98 грн., пені, що згідно розрахунку становить –51,34 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, між сторонами  виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК  України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в стягненні з відповідача суми боргу в розмірі –536,00 грн., суми пені в розмірі 51,34 грн., суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 1233,23 грн., суми 3% річних від простроченої суми у розмірі 495,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та  керуючись ст. ст. 526, 625, 527, 610, 611, 11, 612 ЦК України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 173, 193, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф.1, ідентифікаційний код 32383481, р/р №26009042370075 в філії АКІБ «Укрсиббанк»Київське регіональне управління м. Києва, МФО 300733) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ-БЕЗПЕКА»(03124, м. Київ вул. М.Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 32587254, р/р № 26005500038401 в Солом'янській АКБ «Київ»м. Києва, МФО 300681 )536,00 грн. –основний борг, 1213,94 грн. –інфляційне збільшення заборгованості, 495,98 грн. –3% річних від простроченої суми, 51,34 грн. –пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                          Л.В. Прокопенко