39/123
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 39/123
24.12.07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2007 р. Справа № 39/123
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Комекспо”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Флекс”
третя особа, яка
не заявляє самостійних
вимог на предмет
спору на стороні
позивача Закрите акціонерне товариство „Будівельно-фінансова компанія
„Глобал-Естейтс”
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом
виселення з займаного приміщення
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Левченко О. В.
Від відповідача: Просянок О. В.
Від третьої особи: Юхименко М. П.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Комекспо” (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Флекс” (відповідач) про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з займаного приміщення. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 жовтня 2007 року між ЗАТ „БФК „Глобал-Естейтс” (третя особа) та ТОВ „Комекспо” (позивач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 503,68 кв.м, яке знаходиться в буд. №12 по вул. Володимирській в м. Києві. Однак, позивач позбавлений можливості користуватися вказаним приміщенням, оскільки, попередній орендар даного приміщення (відповідач) не звільняє його, і тим самим, чинить перешкоди у користуванні позивачем орендованими нежитловими приміщеннями. Позивач просить усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями шляхом виселення відповідача із займаного приміщення.
Ухвалою суду від 13.11.2007р. порушено провадження у справі № 39/123 та залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство „Будівельно-фінансова компанія „Глобал-Естейтс”. Розгляд справи призначено на 29.11.2007 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що договір оренди № 5, укладений 27.02.2001 р. між третьою особою та відповідачем не розірваний і є чинним, а тому, відповідач правомірно займає нежитлові приміщення, які знаходяться на першому поверсі будинку №12 по вул. Володимирській в м. Києві.
Третя особа позовні вимоги позивача підтримує та зазначає, що зобов'язання, які виникли між третьою особою та відповідачем за договором оренди № 5 від 27.02.2001 р., припинені внаслідок односторонньої відмови орендодавця від договору, починаючи з 30.09.2007р. про, що відповідачу було відомо. Третя особа надала відзив на позовну заяву, в якому просила задовольнити позовні вимоги позивача.
Ухвалою суду від 29.11.2007 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України на 17.12.2007 року.
В судовому засіданні, призначеному на 17.12.2007 року оголошувалася перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України, до 24.12.2007 року.
В судовому засіданні, призначеному на 24.12.2007 р. оголошувався повний текст рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27 лютого 2001 року між Закритим акціонерним товариством „Будівельно-фінансова компанія „Глобал-Естейтс” (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Флекс” (відповідачем) було укладено договір оренди № 5.
Відповідно до умов вказаного договору, третя особа (орендодавець) передає у строкове платне користування відповідача (орендаря) нежитлові приміщення загальною площею 503,68 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд.12. Строк оренди встановлений до 28 лютого 2011 року.
Листом № 343 від 02.08.2007 р. третя особа повідомила відповідача про порушення ним п.п.3.1.2., п.п.3.1.3. та п.п.7.1.6. договору оренди. Зокрема, було зазначено, що відповідач без погодження з третьою особою здійснив зміни орендованого майна (збільшив площу приміщень, побудував другий поверх тощо), а також, не має договору страхування, наявність якого є обов'язковою за умовами договору оренди. Виходячи з положень п.п.9.1. договору оренди, третя особа повідомила відповідача про необхідність усунення вказаних порушень у 20 денний строк. В листі також було зазначено, що у разі, якщо порушення не будуть усунуті у вказаний строк, третя особа припинить договір оренди.
Відповідно до п.п.3.1.2. договору оренди № 5 від 27.02.2001 р., будь-яка пропозиція про зміни або покращення приміщення надається третьою особою відповідачу у письмовому вигляді. Зміни проводяться тільки за наявності письмової згоди третьої особи.
Згідно з п.п.7.1.6. договору, відповідач зобов'язаний укласти на весь строк оренди, а також надати третій особі до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення, договір страхування відповідальності відповідача за шкоду заподіяну життю та здоров'ю своїх клієнтів з сумою страхової відповідальності не менш 500 000,00 дол. США.
Виходячи з п.п.9.1.6. договору оренди № 5 від 27.02.2001 р., порушенням договору, є порушення будь-якої умови договору, якщо таке порушення не було усунено протягом 20 днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення третьої особи про це.
Листом № 353 від 12.09.2007р., керуючись положеннями ст.9 договору оренди, та з огляду на те, що відповідач не надав відповіді на лист № 343 від 02.08.2007 р. та не усунув порушень договору оренди, третя особа повідомила відповідача про припинення зобов'язань за договором оренди № 5 від 27.02.2001 р. з 30.09.2007р.
Відповідач зазначає, що договір оренди №5 від 27.02.2001р. не припинений у встановленому законодавством порядку та є чинним на даний час, а тому, відповідач правомірно займає нежитлові приміщення.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Статтею 598 ЦК України встановлені підстави припинення зобов‘язання, так зобов‘язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов‘язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).
Згідно з п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Виходячи з положень п.п.9.2. договору оренди № 5 від 27.02.2001 р., сторони договору передбачили можливість припинення договору орендодавцем (третьою особою) в односторонньому порядку у випадку порушення договору орендарем.
Оскільки, орендар (відповідач) порушив умови договору оренди та з огляду на те, що договором оренди № 5 від 27.02.2001 р. передбачена можливість припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, суд приходить до висновку, що зобов'язання між третьою особою та відповідачем, які виникли з договору оренди № 5 від 27.02.2001 р. припинилися з 30.09.2007 р. у зв'язку з односторонньою відмовою орендодавця (третьої особи) від договору оренди.
У відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Заперечення відповідача з того приводу, що ним здійснюється оплата за орендовані приміщення на підставі рахунків виставлених третьою особою і зазначене є підтвердженням дії договору оренди № 5 від 27.02.2001 р. судом відхиляється, оскільки здійснення розрахунків за договором оренди № 5 від 27.02.2001 р. не є предметом розгляду цієї справи. Крім того, листом № 382 від 06.12.2007 р. третя особа повідомила відповідача про відсутність правових підстав для зарахування коштів від відповідача з призначенням „за оренду офісних приміщень”, оскільки, зобов'язання за договором оренди припинені.
Зібрані у справі докази свідчать, що 10 жовтня 2007 року між третьою особою та позивачем укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого третя особа передає, а позивач приймає в тимчасове, платне користування нежилі приміщення площею 503,68 кв. м, які складаються з торгових площ, що розташовані на першому поверсі в будівлі офісного центру «Мілленіум», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12.
За твердженням позивача, що не спростовані відповідачем, з моменту укладення договору оренди від 10.10.2007 р. та на момент розгляду справи в суді, позивач не має можливості користуватися орендованими приміщеннями, оскільки дані приміщення займає відповідач, що й обумовило необхідність звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. В ході розгляду справи судом встановлено, що нежилі приміщення площею 503,68 кв.м, які складаються з торгових площ, що розташовані на першому поверсі в будівлі офісного центру «Мілленіум», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12, на момент розгляду спору займає відповідач, незважаючи на припинення дії договору оренди № 5 від 27.02.2001 р.
Листом за № 372 від 25.10.2007 р. третя особа повідомила позивача про те, що відповідач відмовляється звільняти приміщення, які передані у користування позивачу за договором оренди від 10.10.2007 р.
Відповідно до ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.133 ГК України, господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо).
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення дії, яка порушує право.
Оскільки зобов'язання за договором оренди № 5 від 27.02.2001 р., на підставі якого відповідач користувався нежитловими приміщеннями загальною площею 503,68 кв. м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 12, припинені, інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням у відповідача немає, відповідач зобов'язаний звільнити вказані приміщення.
За таких обставин, вимога позивача про виселення відповідача з нежитлових приміщень, які розташовані на першому поверсі будівлі офісного центру «Мілленіум»за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12, підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями п.п.15.1 договору оренди №5 від 27.02.2001 р., не пізніше дати закінчення або дати дострокового припинення оренди орендодавцем, орендар звільняє приміщення.
Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом виселення відповідача із займаних ним приміщень.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 34, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Флекс»(м. Київ, вул. Володимирська 12; рахунок 26004005194 в КРД Райффайзен Банк Аваль; ідентифікаційний код 31307181) усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Комекспо»(Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., селище Дослідне, вул. Наукова, 1; рахунок № 26001132593001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299; ідентифікаційний код 32280651) нежитловими приміщеннями, які розташовані на першому поверсі будівлі офісного центру «Мілленіум»за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12.
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Флекс»(м. Київ, вул. Володимирська 12; рахунок 26004005194 в КРД Райффайзен Банк Аваль; ідентифікаційний код 31307181) з нежитлових приміщень, які розташовані на першому поверсі будівлі офісного центру «Мілленіум»за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 12.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флекс»(м. Київ, вул. Володимирська, 12; рахунок 26004005194 в КРД Райффайзен Банк Аваль; ідентифікаційний код 31307181), а у разі відсутності грошових коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекспо»(Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н., селище Дослідне, вул. Наукова, 1; рахунок № 26001132593001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299; ідентифікаційний код 32280651) 85,00 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Гумега О. В
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2007 |
Оприлюднено | 16.01.2008 |
Номер документу | 1266339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні