Ухвала від 06.05.2025 по справі 2-2473/11

Єдиний унікальний номер № 2-2473/11

провадження 2-зз/175/16/25

УХВАЛА

06 травня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

при секретарі Кульпіній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Слобожанське заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (Акціонерного товариства) комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНКПП: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 )та філії Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство Верус у Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходилася на розгляді вище вказана справа.

21 жовтня 2010 року суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області була постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах заявлених позовних вимог 14032,41 дол. США, що за курсом складає 110971,1 грн.: на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію,здійснювати його відчуження.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_2 ) заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором № VIW3AD40316167 від 27.11.2008 року у розмірі 110771.17 гривень, витрати за надання юридичних послуг та витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права в розмірі 500,00 гривень, а всього 111271,17 гривень. Стягнуто з філії ТОВ Українське Фінансове Агентство Верусу Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає : АДРЕСА_2 ) солідарно 200 грн. заборгованість за договором поруки № 154 від 12.02.2009 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає : АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1109 гривень 71 копійок та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 гривень. В решті позову відмовлено.

ОСОБА_1 23 квітня 2024 року звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 21 жовтня 2010 року по цій справі.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".

Частиною 1 стаття 158 ЦПК Українипередбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Заявники у своїй заяві до суд просили суд розглядати за їх відсутності зазнане вище питання.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахуваням зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи і заяви та оцінивши обставини справ, а також надані та добуті докази, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_2 ) заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором № VIW3AD40316167 від 27.11.2008 року у розмірі 110771.17 гривень, витрати за надання юридичних послуг та витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права в розмірі 500,00 гривень, а всього 111271,17 гривень. Стягнуто з філії ТОВ Українське Фінансове Агентство Верусу Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає : АДРЕСА_2 ) солідарно 200 грн. заборгованість за договором поруки № 154 від 12.02.2009 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає : АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1109 гривень 71 копійок та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 гривень. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Тобто з урахуванням зазначеного існує обов`язок боржника, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний останніми чи іншою особою, також слід звернути увагу, що зазначені заходи забезпечення позову були вжиті саме з метою виконання рішення суду, однак у заяві не було зазначено та на підтвердження не надано відповідних доказів, що це рішення виконано добровільно чи в примусовому порядку чи інше, крім того до заяви не було надано належних та допустимих доказів, що заборгованість перед позивачем на час подання цієї заяви відсутня.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява є немотивованою та необґрунтованою та така, що не підлягає задоволенню.

Крім того враховуючи вищевикладене та зазначене не може суд прийняти до уваги можливі наполягання заявника на його заяві, оскільки останнє спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджено, в зв`язку з чим на даний час відсутні передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (Акціонерного товариства) комерційного банку ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (РНКПП: НОМЕР_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 )та філії Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство Верус у Дніпропетровському районі м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 06 травня 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко