Вирок

від 01.04.2010 по справі 11-177

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року 01 квітня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Безверхого О.М.

суддів Гончарова М.В., Лантушенка Ю.Ф.

з участю прокурора Кононової Л.Ф.

засудженого - ОСОБА_1

адвоката - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2010 року, яким :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше судимий:

- 13.02.2008 року за ст. 309 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 05.05.2009 року за ст. 309 ч.2 КК України до виправних робіт строком на 2 роки з утриманням 20% заробітку;

засуджений :

за ст. 198 КК України у вигляді арешту на строк один місяць;

за ст. 389 ч.2 КК України у вигляді арешту на строк два місяці.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому призначено покарання у вигляді арешту на строк два місяці.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ковпаківського райсуду м. Суми від 05 травня 2009 року у вигляді одного місяця арешту та остаточно призначено покарання у вигляді арешту на строк три місяці.

Змінено запобіжний захід ОСОБА_1 та взято під варту з залу суду.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів при слідуючих обставинах.

Так, 16 червня 2009 року о 16 годині 39 хвилин ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового слідства особою( кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження), зайшов до будівлі ТОВ « Контакт Техно», розташованого за адресою м. Суми, вул. Воровського, 20, з метою зустрітися з особистих справ зі знайомим ОСОБА_3, який є директором ПП « KONARD»та орендує приміщення на другому поверсі цієї будівлі. ОСОБА_1 не маючи на меті протиправне заволодіння чужим майном і не створюючи умови для цього іншим особам, почав обходити робочі кабінети, що розташовані на першому поверсі, так як не знав конкретно, де розташований кабінет ОСОБА_3 Невстановлена в ході досудового слідства особа, яка була з ОСОБА_1, проникла через відкриті двері одного із приміщень кабінету та вчинила крадіжку ноутбука «Асус», вартістю 2600 грн., що належав ОСОБА_4 При виході з кабінету невстановлена особа сказала ОСОБА_1, що потрібно уходити і останній розумівши та усвідомлюючи , що відбулась крадіжка чужого майна та злякавшись, що злочин можливо буде викрито та у вчиненні можуть запідозрити його разом з цією особою покинув вказану будівлю і в подальшому викрадений ноутбук був схований на одній із автостоянок в м. Суми.

17 червня 2009 року, близько 8 години ОСОБА_1 за домовленістю із невстановленою під час досудового слідства особою, з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, з метою збуту викраденого майна продали ноутбук знайомій раніше людині за 750 грн., які потім поділили між собою порівну. При цьому вони не ставили його до відома та не повідомляли про те, що цей ноутбук є предметом, що здобутий злочинним шляхом.

Вироком Ковпаківського райсуду м. Суми від 05 травня 2009 року ОСОБА_1 був засуджений за ст. 390 ч.2, 69 КК України до двох років виправних робіт з відрахуванням з заробітку 20 % на користь держави. 17 червня 2009 року ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді виправних робіт , був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Однак, з 31 серпня 2009 року ОСОБА_1, порушуючи умови та порядок відбування покарання у вигляді виправних робіт, з метою ухилення від відбуття виправних робіт, умисно, без поважних причин перестав ходити на роботу і звільнився з ПП «ОСОБА_5», де працював до цього автослюсарем, мотивуючи тим, що вказана робота шкодить здоровю та тим, що його не влаштовує виплата заробітної плати, умисно не поставивши до відома про це рішення КВІ.

Усього ОСОБА_1 відбув 2 місяці 14 днів покарання у вигляді виправних робіт і не відбутий строк складає 1 рік 9 місяців 16 днів виправних робіт.

У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у звязку з неправильним застосуванням судом кримінального закону і мякістю призначеного покарання. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ст. 198 КК України у вигляді 1 року обмеження волі; за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 1 року 3 місяців обмеження волі, а згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання 1 рік 3 місяців обмеження волі. На підставі ч. 4 ст.71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків приєднати до нового покарання частково невідбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2009 року у вигляді 3 місяців обмеження волі і остаточно визначити до відбування 1 рік 6 місяців обмеження волі.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти скасування вироку суду, міркування прокурора Кононової Л.Ф. на підтримку прокурорської апеляції, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи вказаної апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні за встановлених обставин злочинних діянь, кваліфікованих за ст.ст. 198, 389 ч.2 КК України, й підтверджених наведеними доказами у вироку, не оспорюються в апеляції прокурора і під сумнів не ставляться.

Однак, доводи апеляції прокурора про незаконність вироку в частині призначення покарання є цілком обґрунтованими.

Як вбачається зі справи, суд спочатку при призначенні покарання ОСОБА_1 за злочини, передбачені ст.ст. 198, 389 ч.2 КК України, за які санкціями цих статей передбачені альтернативні види покарань, без достатніх законних підстав вирішив йому призначити найбільш мяке за градацією покарання у виді арешту, не врахувавши, що він був вже двічі судимий, а рецидив злочинів є обставиною, що обтяжує покарання, а також, що вчинив ці нові злочини він в період відбуття покарання за попереднім вироком.

Крім того, суд при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків вочевидь порушив вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, в якій чітко зазначено, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

У вироку суду було вірно зазначено, що у ОСОБА_1 за попереднім вироком суду від 5 травня 2009 року невідбуте покарання у виді виправних робіт складає 1 рік 9 місяців 16 днів. А тому суд повинен був врахувати те, що згідно положень ст. 72 КК України у перерахунку це становило більше 7 місяців арешту.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів при наявності підстав для скасування вироку суду першої інстанції, вважає за необхідне при цьому постановити новий вирок апеляційного суду в частині призначення засудженому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі з урахуванням того мотивування, що наведене як судом першої інстанції, так і апеляційним судом

Керуючись ст.ст. 362, 365 367, 371, 372, 378 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

ЗАСУДИЛА :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 лютого 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання скасувати.

Постановити новий вирок апеляційного суду, яким призначити засудженому ОСОБА_1 покарання:

- за ст. 198 КК України 1 рік обмеження волі;

- за ст. 389 ч.2 КК України 1 рік 3 місяці обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити йому 1 рік 3 місяці обмеження волі.

Відповідно до ст.ст. 71,72 КК України за сукупністю вироків до цього призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 5 травня 2009 року у виді трьох місяців обмеження волі і остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування 1 рік 6 місяців обмеження волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття до установи відбування покарання та постановки його на облік у виправному центрі, зарахувавши йому також у цей строк і строк перебування під вартою з 2 лютого 2010 року по день прибуття до виправного центру у співвідношенні відповідно до ст. 72 КК України, що одному дню позбавлення волі ( тримання під вартою) відповідають два дні обмеження волі.

Речовий доказ у справі ноутбук «Асус» ( а.с. 22-23) повернути законному володільцю потерпілому ОСОБА_4

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку, - до Верховного Суду України через Апеляційний суд Сумської області.

СУДДІ:

Безверхий О.М. Гончаров М.В. Лантушенко Ю.Ф.