Рішення

від 14.12.2010 по справі 3/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/321

14.12.10

За позовом   Київської природоохоронної  прокуратури в інтересах держави в особі

                      Київської міської ради

До                  Комунального підприємства «Плесо»(далі відповідач 1)

                      Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач 2)

Про                визнання договору № 82 від 06.05.2010 недійсним та зобов‘язання повернути

                      земельну ділянку

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури     Пилипенко Т.А. –помічник прокурора, посвідчення № 139 від 20.07.2010

Від позивача            Гусько А.Б. –по дов. № 225-КР-1059 від 15.10.2010

Від відповідача 1    не з‘явився

Від відповідача 2    не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:          

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про :

- визнання договору № 82 про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду міста Києва за адресою: АДРЕСА_2, укладений 06 травня 2010 року між Комунальним підприємством «Плесо»та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, недійсним;

- про зобов‘язання Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 7700 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 Київській міській раді, привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Спірний договір укладений з порушенням вимог законодавства України про оренду землі. Згідно ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування належить до повноважень Київської міської ради, яка відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності. Згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Зазначені повноваження у галузі земельних відносин Київська міська рада Комунальному підприємству «Плесо»не делегувала і останнє не є власником або розпорядником земельних ділянок, тому не може надавати її в оренду. Спірний договір передбачає оренду земельної ділянки площею 7 700 кв. м., а отже відповідач 1 самовільно передав у тимчасове користування відповідачу 2 згідно спірного договору земельну ділянку площею 7 700 кв. м. Таким чином, спірний договір суперечить законодавству України, а тому на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний недійсним, земельна ділянка, яку займає відповідач 2, повинна бути звільнена та передана розпоряднику вказаної земельної ділянки –Київській міській раді.

Представник прокуратури в судовому засіданні 14.12.2010 позовні вимоги підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2010 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Відповідач 1 в судове засідання 14.12.2010 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.11.2010 та ухвалі від 25.11.2010 не виконав.

Відповідач 2 в судове засідання 14.12.2010 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.11.2010 та ухвалі від 25.11.2010 не виконав.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві, а саме відповідачу 1 за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 32, відповідачу 2 за адресами : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, зона відпочинку «Наталка».

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідачів суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.05.2010 між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(підприємство, відповідач 1) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (партнер, відповідач 2) був укладений договір № 82 про розробку, проектування та впорядження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва (далі - договір).

За умовами цього договору відповідач 1 закріплює за відповідачем 2 об‘єкт благоустрою для розробки, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку території, а також для пайової участі у необхідних для виконання договору заходах, в тому числі для розміщення на ній тимчасових, гідротехнічних, технологічних, рекреаційних та інших споруд або обладнання, за умови надання погодження підприємством (п. 2.3. договору).

Партнер використовуючи рекреаційне обладнання та споруди в межах об‘єкту благоустрою надає послуги населенню рекреаційного, оздоровчого та розважального характеру п. 2.4. договору).

Згідно п. 3.7. договору відповідач 1 закріплює за відповідачем 2 об‘єкт благоустрою, на якому відповідач 2 впроваджує програми з благоустрою та розвитку території згідно додатків до цього договору, здійснює заходи благоустрою та приймає у цих заходах пайову участь.

Відповідно до п. 2.8. договору місце розташування об‘єкту благоустрою, загальна площа визначеної та прилеглої території, форма та порядок оплати встановлюється в додатку № 2 до цього договору.

Договором визначено, що об‘єкт благоустрою це –разом взяті визначена та прилегла території, які закріплюються підприємством за партнером в межах прибережної смуги, смуги відведення та гідротехнічних споруд для розробки, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку території.

Згідно додатку № 2 до договору місце розташування об‘єкту благоустрою : м. Київ, Оболонський район, зона відпочинку «Наталка». Загальна площа об‘єкту території яка закріплюється за відповідачем 2 для здійснення заходів благоустрою складає 7 700 кв. м. Загальна площа визначеної території, яка закріплюється за відповідачем 2 виключно для виконання програми з благоустрою та розвитку території становить 1 000 кв. м. Загальна площа прилеглої території до визначеної території, яка закріплюється за відповідачем 2 становить 6 700 кв. м.

Відповідно до п. 4.1. договору розміри та форма оплати пайової участі у заходах благоустрою закріпленої за відповідачем 2 прилеглої території встановлюється в додатку № 2 до цього договору та сплачується відповідачем 2 до 10 числа місяця наступного за звітним. При нарахуванні до сплати відповідачу 2пайової участі враховується офіційний індекс інфляції.

Згідно п. 6 додатку № 2 розмір грошової суми пайової участі (з ПДВ) відповідача 2 у заходах благоустрою прилеглої території станом на дату укладення договору становить в період з 15.05.2010 по 30.09.2010 - 4 000 грн., а в період з 01.10.2010 по 30.04.2011 –2 000 грн.

Рішенням Київської міської ради № 38/1093 від 22.01.2009 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо», яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Пунктом 6 вказаного рішення передбачено, що якщо розміщення плавзасобів на водних об'єктах та тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право до затвердження зазначених вище схем укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення КП «Плесо»угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 111 від 04.02.2009 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо»водних об‘єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва»вирішено вжити заходів щодо закріплення за комунальним підприємством «Плесо»на праві господарського відання внутрішніх водних об‘єктів, гідротехнічних споруд та оформлення земель водного фонду м. Києва.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»доручено:

2.1. В установленому законодавством порядку подати до Київської міської ради клопотання про передачу в користування земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, зазначені в п. 1 цього розпорядження.

2.2. Забезпечити розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та їх погодження в установленому порядку.

2.3. Після затвердження проектів землеустрою звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням про виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Згідно з п. 3 зазначеного розпорядження Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за зверненнями КП «Плесо»забезпечити організацію робіт із встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками.

Відповідно до п. 4. розпорядження № 111 від 04.02.2009 підприємствам, установам та організаціям виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати, а КП «Плесо»взяти на баланс внутрішні водні об'єкти та гідротехнічні споруди згідно з додатком.

Як вбачається з додатку до розпорядження № 111 від 04.02.2009 до переліку внутрішніх водних об‘єктів та гідротехнічних споруд, що передаються на баланс КП «Плесо»входить затока р. Дніпро «Наталка»у Оболонському районі міста Києва.

Отже, згідно вказаного розпорядження Комунальному підприємству «Плесо»не передавались в користування земельні ділянки на яких розташовані об‘єкти, які за цим розпорядженням КП «Плесо»отримало на баланс.

Докази того, що КП «Плесо»в установленому законодавством порядку отримало документи, що посвідчують право користування земельними ділянками на яких розміщенні ці об‘єкти у КП «Плесо»відсутні.

Доказів того, що відповідач 2 має документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 7 700 кв. м. в тому числі на умовах оренди згідно вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п‘ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як встановлено судом, між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір № 82 від 06.05.2010 про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва, відповідно до якого відповідач 1 передав відповідачу 2 територію площею 7 700 кв. м., при цьому відповідач 2 має сплачувати відповідачу 1 щомісячно в період з 15.05.2010 по 30.09.2010 - 4 000 грн., а в період з 01.10.2010 по 30.04.2011 –2 000 грн. та утримувати об‘єкт благоустрою в належному стані.

З наведеного вбачається, що фактично між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в Оболонському районі м. Києва, зона відпочинку «Наталка», загальною площею 7 700 кв. м.

Згідно із ст. 125 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.   

Як встановлено судом, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою в Оболонському районі м. Києва, затока р. Дніпро зона відпочинку «Наталка», загальною площею 7 700 кв. м. у відповідачів відсутні.  

Між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір № 82 від 06.05.2010, відповідно до якого відповідач 1 передав відповідачу 2 земельну ділянку площею 7 700 кв. м. в Оболонському районі м. Києва, зона відпочинку «Наталка», загальною площею 7 700 кв. м. для здійснення благоустрою території.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка за адресою Оболонський район м. Києва, затока р. Дніпро зона відпочинку «Наталка», знаходиться у комунальній власності м. Києва.                                                  

Київською міською державною адміністрацією було надано дозвіл на оформлення відповідачем 1 земельних ділянок на яких розташовані внутрішні водні об‘єкти та гідротехнічні споруди у користування. Таким чином, відповідач 1 не мав права до отримання відповідного правовстановлюючого документа використовувати земельну ділянку та без згоди позивача укладати спірний договір та передавати частину цієї земельної ділянки відповідачу 2 у платне користування.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури про визнання договору № 82 від 06.05.2010 недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов‘язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пункт 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства №№ 1349/05 та 1350/05 від 02.12.2010 проведеної Головним управлінням земельних ресурсів, встановлено, що за адресою Оболонський район м. Києва, затока р. Дніпро зона відпочинку «Наталка»встановлений відповідачем 2 торговий павільйон орієнтовано площею 24 кв. м. станом на 02.12.2010 демонтовано, проте залишається  розміщеним павільйон орієнтованою площею 72 кв. м. торговельна діяльність якого не проводиться.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані прокуратурою докази свідчать про відсутність предмету спору в частині зобов’язання відповідача 2 звільнити земельну ділянку площею 24 кв. м., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Інших належних та допустимих доказів в підтвердження зайняття відповідачем 2 земельної ділянки площею 7 604 кв. м. (7 700 –24 –72 = 7 604) не подано, тому за недоведеністю в частині позовних вимог про зобов‘язання повернути земельну ділянку площею 7 604 кв. м. в позові слід відмовити.

Враховуючи те, що власником земельної ділянки за адресою Оболонський район м. Києва, урочище «Наталка»р. Дніпро є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада, та матеріалами справи підтверджується знаходження на цій земельній ділянці споруди встановленої відповідачем 2, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокуратури про зобов‘язання відповідача 2 повернути земельну ділянку площею 72 кв. м. саме Київській міській раді привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та  споруд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надали.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів порівну в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір № 82 від 06.05.2010 про розробку, проектування та впорядження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва, укладений між Комунальним підприємством по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1.    

3. Зобов’язати Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) повернути земельну ділянку площею 72 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 Київській міській раді (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883143), привівши її у попередній стан, придатний для використання, звільнивши від будівель та споруд.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов‘язання Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 24 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 припинити.

5. В частині позовних вимог про зобов‘язання Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 7 604 кв. м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 в позові відмовити.

6. Стягнути з Комунального підприємства «Плесо»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 7, код 23505151) до Державного бюджету України державне мито в сумі  42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України державне мито в сумі  42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 15.12.2010.