Рішення

від 07.12.2010 по справі 9/199-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке ш осе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 грудня 2010 р. Сп рава 9/199-10

за позовом : Вінницьког о обласного краєзнавчого муз ею, код ЄДРПОУ 02226197 (вул. Соборна , 19, м. Вінниця, 21000 )

до : Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, реєстраційн ий НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 21000)

до: Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2, реєстраційний НОМЕР_2 (АДРЕСА_2, 21000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача: Вінницька міська рада (21050, вул. Соборна, 59, м. Вінниця)

про стягнення боргу 26 695,66 грн. за договором оренди приміще ння

Головуючий суддя Балта к О.О.

Секретар судового засідан ня Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Домбровський М .В.- представник за довірені стю;

відповідача-1:Желіховський В.М.- представник за довірен істю;

відповідача-2: ОСОБА_6- пр едставник за довіреністю;

третя особа на стороні пози вача (Вінницька міська ра да): Левчишин С.О.- представ ник за

довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласн им краєзнавчим музеєм заявле но позов до фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_1 та фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 26 695,66 грн. боргу за договором оренди приміще ння, з них 20180, 64 грн.- основного бо ргу, 5307,49 грн.- інфляційних втрат , 1207, 53 грн.- 3% річних.

Ухвалою господарського су ду Вінницької області від 07.10.20 10 року, за згаданим позовом, по рушено провадження у справі №9/199-10 та призначено її до розгл яду в судовому засіданні на 26. 10.2010 року.

Починаючи з цієї дати розгл яд справи №9/199-10 ухвалами суду в ід 26.10.2010р., 16.11.2010р., 02.12.2010р неодноразов о відкладався. Причиною таки х відкладень стало, то не вико нання сторонами вимог суду щ одо забезпечення явки в судо ві засідання уповноважених п редставників, то не надання в итребуваних попередніми ухв алами суду доказів в підтвер дження або спростування заяв лених позовних вимог.

Так, ухвалою суду від 16.11.2010 рок у за клопотанням представник а позивача - Домбровського М.В. залучено до участі в спр аві №9/199-10 третю особу, яка не зая вляє самостійних вимог на пр едмет спору на стороні позив ача Вінницьку міську рад у.

В судове засідання 07.12.2010 року з"явилися представники стор ін, третьої особи і надали поя снення по суті спору. Зокрема , представник позивача - Дом бровський М.В. позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і, однак представники відпов ідачів проти заявлених позив ачем вимог заперечували та з вернули увагу суду на їх абсо лютне не визнання.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали справи № 9/199-10, пе ревіривши доводи учасників п роцесу доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, пов ного і об'єктивного з"ясуванн я в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом, судом вст ановлено наступне.

20 червня 1997 року між Вінниц ьким обласним краєзнавчим музеєм і адвокатською конто рою в особі адвоката ОСОБА_ 1 та адвоката ОСОБА_2 був укладений безстроковий дого вір оренди нежитлового примі щення, із змінами і доповненн ями від 01.10.2000р. та від 28.10.2005р.

Згідно п.1.1 даного договору "М узей" здає "А.К." в орендне корис тування нежитлове приміщенн я, яке знаходиться в споруді В одонапірної вежі за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 20 д ля використання під офіс. Від повідно до п.3.1 угоди від 28.10.2005р., я кою внесено зміни і доповнен ня до вищезазначеного догово ру розмір орендної плати скл ав 21 грн. за кв.м. площі на місяц ь, без урахування комунальни х послуг. За згодою сторін дог овором встановлюється місяч на плата за комунальні послу ги та оренду обладнання з роз рахунку діючих у місті Вінни ці розцінок (згідно рішень мі ськвиконкому): за опалення пр иміщення - 53,91грн; за електроене ргію - 49,28 грн; всього - 103,19 грн.

Позивач в позовній заяві за значає, що сума заборгованос ті відповідачів по сплаті ор ендної плати за користування приміщенням за період з 01.05.2008р. по 01.05.2010р. складає в розмірі 9028,56 г рн, в тому числі борг по оплаті послуг за охорону приміщенн я в розмірі 11152, 08 грн., загалом - 20180 ,64 грн.

Разом з тим, судом встановле но, що на виконання умов дого вору оренди нежитлового прим іщення від 20.06.1997р., із змінами і д оповненнями від 01.10.2000р. та від 28.1 0.2005р. відповідачі за період з 20 08р. по 2009р. здійснили оплату за о ренду на суму 11767,50 грн., що підтв ерджується банківськими кви танціями (а.с. 60-65). Зазначена су ма свідчить про те, що її розмі р значно перевищує розмір су ми заявленої до стягнення за оренду нежитлового приміщен ня.

Крім того, договором оренди нежитлового приміщення від 20.06.1997р. із змінами і доповненням и від 01.10.2000р. та від 28.10.2005р. не перед бачено умови про надання пос луг у вигляді охорони орендо ваного приміщення та оплати за неї.

В свою чергу, в процесі розг ляду справи № 9/199-10 судом з"ясова но, що господарським судом Ві нницької області розглядала ся справа №2/159-09 за позовом Вико навчого комітету Вінницьк ої міської ради до Вінницьк ого обласного краєзнавчого м узею та фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитловог о приміщення, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Коз ицького, 20 від 20.06.1997р. із змінами і доповненнями від 01.10.2000р. та ві д 28.10.2005р. недійсним. За даним поз овом господарський суд виніс рішення від 25.11.2009р., яким згадан ий договір визнав недійсним.

Однак, постановою Житомирс ького апеляційного господар ського суду від 08.06.2010р. вказане рішення господарського суду Вінницької області змінено та викладено в такій редакці ї: визнати договір оренди неж итлового приміщення, розташо ваного за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 20 від 20.06.1997р. із з мінами від 01.10.2000р. та від 28.10.2005р., ук ладеного між Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм і суб"єктами підприємницько ї діяльності ОСОБА_1 та О СОБА_2 недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст. 48 Цивільного ко дексу УРСР в редакції від 1963р. т а постанови Пленуму Верховно го Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах пр о визнання угод недійсними", я кі діяли на момент укладення договору оренди нежитлового приміщення від 20.06.1997 року, вста новлено, що недійсною є та уго да, яка не відповідає вимогам закону, а також й іншим актам, виданих органами державної влади і управління в межах на даної компетенції. При недій сній угоді кожна із сторін зо бов"язана повернути другій с тороні все одержане за угодо ю, а при неможливості поверну ти одержане в натурі (у разі вт рати, псування, значного знос у майна, істотної його зміни т а ін.) - відшкодувати його варт ість в грошах, якщо інші наслі дки недійсності угоди не пер едбачені законом. Відповідно до ст.59 ЦК УРСР угода визнана н едійсною, вважається недійсн ою з моменту її укладення.

Разом з тим, згідно із п.4 Прик інцевих та Перехідних положе нь ЦК України у редакції від 01 .01.2004 року, він застосовується д о цивільних відносин, що вини кли після набрання ним чинно сті. Щодо цивільних відносин , які виникли до набрання чинн ості ЦК України, положення ць ого кодексу застосовуються д о тих прав і обов"язків, що вин икли або продовжують існуват и після набрання ним чинност і.

Так, згідно із ч.1 ст.236 чинного ЦК України правочин визнани й судом недійсним вважається недійсним з моменту його вчи нення. Підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені ч.1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.216 ЦК Укр аїни недійсний правочин не с творює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його н едійсністю. У разі недійснос ті правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другі й стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливо сті такого повернення, зокре ма тоді, коли одержане поляга є у користуванні майном, вико наній роботі, наданій послуз і, - відшкодувати вартість тог о, що одержано, за цінами, які і снують на момент відшкодуван ня. Якщо у зв"язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі зав дано збитків та моральної шк оди, вони підлягають відшкод уванню винною стороною.

Зважаючи на наведене, суд зв ертає увагу на те, що угоди виз нані в установленому законом порядку недійсними, не пород жують будь-яких бажаних для с торін результатів, прав та об ов"язків, а лише можуть тягнут и за собою правові наслідки у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших ф ормах, передбачених законом. Тому, в даному випадку, суд вв ажає, що законні підстави для задоволення позову відсутні , так як недійсний договір не м оже тягнути за собою тих насл ідків на які посилається поз ивач, як на предмет своїх позо вних вимог.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що поз овні вимоги Вінницького обла сного краєзнавчого музею до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2 про стягн ення 26 695,66 грн. боргу за договор ом оренди нежитлового приміщ ення є необгрунтованими та т акими, що заявлені безпідста вно. За таких обставин, у задов оленні позову слід відмовити .

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського проце суального кодексу України, с уд-

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 07 грудня 20 10 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи