Рішення

від 06.12.2010 по справі 8/142-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/142-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р.                                                                  Справа № 8/142-10

  Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Автомагістраль», ідентифікаційний код: 31481658, місцезнаходження: 07351, Київська обл.,  Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Леніна, 68,

до відповідача: приватне підприємство «Модус-С», ідентифікаційний код: 23154289, місцезнаходження: 08024, Київська обл., Макарівський р-н, с. Небелиця, вул. Леніна, 2-А,

про стягнення 103612,28 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Святогор Є.А., який діє на підставі довіреності від 24.12.2010 року, та           Корзаченко В.М., який діє на підставі довіреності від 09.09.2010 року;

від відповідача: Ганенко Р.А., який діє на підставі довіреності від 12.11.2010 року, та           Коваленко О.Л., який діє на підставі довіреності від 12.11.2010 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне підприємство «Автомагістраль»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Модус-С»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду від 09.01.2009 року за № 09/01-09 (далі за текстом: Договір) у сумі 175212,00 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч двісті дванадцять гривень 00 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору підряду від 09.01.2009 року за № 09/01-09 не здійснив оплату виконаних Позивачем робіт із благоустрою майданчика заправочної станції, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість за Договором у сумі 103612,28 грн., яка включає в себе станом на 05.12.2010 року основний борг у сумі 76463,44 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), пеню у сумі 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційні нарахування у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.), 3-ри проценти річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2010 року порушено провадження у справі №8/142-10 та призначено останню до розгляду на 29.10.2010 року.

29.10.2010 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, будучи при цьому повідомленими про день і час розгляд справи. Вимог ухвали суду від 21.10.2010 року не виконали. У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2010 року розгляд справи відкладено на 15.11.2010 року.

15.11.2010 року через канцелярію суду надійшла заява Позивача, яка зареєстрована за вхідним номером 13945, в якій він уточняв позовні вимоги та суму заборгованості  Відповідача за Договором.  

В судове засідання 15.11.2010 року з'явилися представники Позивача та Відповідача, які виконали вимоги ухвал суду від 21.10.2010 року та від 29.10.2010 року. Позивач дав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити повністю, після чого в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вважав, що договірні зобов'язання ним в частині здійснення розрахунків без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості виконаних Позивачем підрядних робіт виконуються належним чином, внаслідок чого на думку Відповідача провадження у справі можливо припинити. В задоволенні заяви Відповідача про припинення провадження у справі відмовлено ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010 року розгляд справи відкладено на 26.11.2010 року.

25.11.2010 року через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача про зупинення розгляду справи № 8/142-10, яка зареєстрована за вхідним № 14890. Своє клопотання Відповідач мотивує тим, що ним оскаржено до господарського суду Київської області Договір підряду від 09.01.2009 року за № 09/01-09.

26.11.2010 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який просив позов задовольнити у повному обсязі та в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі відмовити через те, що ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 року повернуто без розгляду позовну заяву Відповідача про визнання Договору підряду від 09.01.2009 року за № 09/01-09 недійсним. Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 року в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. Представник Відповідача в судове засідання 26.11.2010 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 року розгляд справи відкладено на 06.12.2010 року.

В судове засідання 06.12.2010 року з'явилися представники Позивача та Відповідача. Позивач дав пояснення по справі, позов підтримав і просив задовольнити в повному обсязі та надав суду заяву про уточнення позовних вимог в частині суми заборгованості через те, що Відповідач частину основного боргу у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.) з часу подання позову до суду сплатив в добровільному порядку, в зв'язку з чим Позивач в цій частині просив провадження у справі припинити та суд визнав дану заяву обґрунтованою, внаслідок чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету спору. Відповідач проти позову заперечив в повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити повністю. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 06.12.2010 року.   

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Цей же Кодекс у ч.1 ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

09.01.2009 року між приватним підприємством «Автомагістраль»(надалі за текстом: Виконавець або Позивач) та приватним підприємством «Модус-С»(надалі за текстом: Замовник або Відповідач), з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст. 202 Цивільного кодексу України, було укладено договір підряду за № 09/01-09 про виконання робіт по благоустрою майданчика заправочної станції (п. 1.1. Договору). За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Вартість робіт та порядок розрахунків визначено розділом 2 Договору від 09.01.2009 року за № 09/01-09, зокрема п. 2.1. Договору визначає, що вартість робіт за договором становить 175212,00 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч двісті дванадцять гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 2.3. Договору, перегляд договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Крім того, згідно п. 9.1. Договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного закінчення розрахунків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний    прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у

подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо  після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з

приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути  призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків,  коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного  зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу  призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника  від  прийняття  виконаної  роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Господарський кодекс України в ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Згідно п.п. 3.1., 6.1., 6.2. Договору розрахунки з виконавцем за виконані роботи замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В) на протязі 5 днів з моменту підписання вказаних актів. Акти за формою №КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) надаються виконавцем замовнику не пізніше передостаннього числа звітнього місяця, яким є лютий 2009 року. Замовник протягом двох днів або підписує акти або надає виконавцеві вмотивовану відмову з переліком виявлених недоліків та строків їх усунення.

Судом також встановлено, що на виконання вимог Договору Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України виконав, а Відповідач прийняв підрядні роботи за січень-лютий 2009 року на суму 175212,00 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч двісті дванадцять гривень 00 коп.), що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, яка підписана Позивачем та Відповідачем на виконання вимог п.п. 6.1., 6.2.  Договору, ст. 853 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості виконаних підрядних робіт з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем виконаних робіт у обсягах та вартістю, визначених в цій довідці, копія якої знаходиться в матеріалах справи та достовірність якої Відповідач не заперечує. Тобто, підписана Відповідачем з дотриманням вимог ст. 853 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України довідка про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3 без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаної Позивачем роботи свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Актом звірки розрахунків, поясненнями Позивача та Відповідача, які вони дали в судових засіданнях 15.11.2010 року та 06.12.2010 року, і письмовим відзивом Відповідача на позов підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 6.1., 6.2. Договору частково оплатив виконані Позивачем роботи у сумі 98748,56 грн. (дев'яносто вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень 56 коп.), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 05.12.2010 року за Договором наявна заборгованість у сумі 76463,44 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 44 коп.).

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного  виконання Позивачем за вищевказаним Договором підрядних робіт з дотриманням всіх вимог будівельних норм та стандартів

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 76463,44 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 44 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 05.12.2010 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено

договором.

Відповідач при розгляді справи не довів суду за допомогою належних та допустимих доказів порушення Позивачем (Підрядником) його прав, як Замовника, в ході виконання Договору, зокрема допущення Позивачем недоліків роботи під час їх виконання.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором  станом на 05.12.2010 року складає 76463,44 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 44 коп.). Проте, в судовому засіданні 06.12.2010 року Позивач надав суду заяву, яку підтвердив Відповідач, в якості доказу часткової сплати Відповідачем основної заборгованості на загальну суму 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.).

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача частини основної заборгованості у сумі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, в зв'язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена сума основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку.

Таким чином, станом на 06.12.2010 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.).

Доказів повної оплати Відповідачем виконаних Позивачем підрядних робіт за Договором  суду не надано.

Станом на 06.12.2010 року основна заборгованість за Договором у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.) Відповідачем не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за договором підряду від 09.01.2009 року за № 09/01-09 у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі  15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційні нарахування у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.) та 3-ри проценти річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.7.4. Договору, при простроченні платежу і остаточного розрахунку за виконанні роботи Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання  чи  порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по не оплаті виконаних Позивачем підрядних робіт станом на 05.12.2010 року у сумі 76463,44 грн. (сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить  2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору.

Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем заборгованості за Договором, керуючись п. 7.4. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема Договору від 09.01.2009 року за № 09/01-09, довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, яка підписана Позивачем і Відповідачем без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості виконаних підрядних робіт, та письмового відзиву Відповідача на позов, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем за виключенням добровільної сплати частини основного боргу у сумі 14000,00 (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.).

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором від 09.01.2009 року за № 09/01-09 станом на 06.12.2010 року складає  89612,28 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 28 коп.).

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати виконаних за Договором підрядних робіт у сумі 89612,28 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 28 коп.), яка складається станом на 06.12.2010 року з основного боргу у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), пені у сумі 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.).  

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений, в зв'язку з чим вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів у сумі 89612,28 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 28 коп.), яка складається станом на 06.12.2010 року з основного боргу у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), пені у сумі 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.) і 3-х процентів річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.          

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі №8/142-10 в частині стягнення з приватного підприємства «Модус-С»на користь приватного підприємства «Автомагістраль»суми основного боргу за Договором від 09.01.2009 року за № 09/01-09 на загальну суму 14000 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.), - припинити.

2.          Позов приватного підприємства «Автомагістраль»щодо стягнення з приватного підприємства «Модус-С»суми основного боргу, в якій провадження у справі №8/142-10 не припинено, пені, інфляційних нарахувань, 3-х процентів річних та господарських витрат, - задовольнити повністю.

3.          Стягнути з приватного підприємства «Модус-С», ідентифікаційний код: 23154289, місцезнаходження: 08024, Київська обл., Макарівський р-н, с. Небелиця, вул. Леніна, 2-А, на користь приватного підприємства «Автомагістраль», ідентифікаційний код: 31481658, місцезнаходження: 07351, Київська обл.,  Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Леніна, 68, основний борг за Договором від 09.01.2009 року за № 09/01-09 у сумі 62463,44 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 44 коп.), пеню у сумі 15697,70 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 70 коп.), інфляційні нарахування у сумі 8985,65 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 65 коп.), 3-и проценти річних у сумі 2465,49 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 49 коп.), державне мито у сумі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 10.12.2010 року

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.