Вирок

від 29.01.2008 по справі 1-31/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-31/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 29 січня 2008 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Каліновської В.С. за участі секретаря Лунь О.В. прокурора Воробія О.П. 3ахисника ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2 представника потерпілої- адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Здолбунів Рівненської області, гр. України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, несудимого, мешканця АДРЕСА_1, -

- у вчиненні злочину, передбаченого cm. 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, 22 липня 2003 року, приблизно в 09 год., знаходячись в підїзді будинку АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, в ході конфлікту, умисно наніс декілька ударів кулаками по обличчю гр. ОСОБА_2 Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись в приміщенні роздягальні дитячого закладу № 10, наніс потерпілій удар кулаком по обличчю і штовхнув її, від чого остання впала та вдарилась головою в дверці шафи, чим спричинив їй тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоровя.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому не визнав.

Вина підсудного підтверджується повністю зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 22 липня 2003 року, приблизно в 9 год., в підїзді будинку, в якому вона проживає, на першому поверсі звернулась до свого сусіда -ОСОБА_4, з питанням, чому його син постійно ображає її доньку в садочку. Підсудний у відповідь на це наніс їй удари руками по голові та вдарив головою в стіну. Коли вони прийшли в садочок, вона попросила вихователя привести її дитину, щоб показати сліди від укусів та ударів. Підсудний почав кричати до її дочки, вона зробила йому зауваження, тоді він вдарив її декілька разів, відштовхнув, внаслідок чого вона вдарилась головою в шафу. В результаті ударів їй були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких вона неоноразово лікувалась амбулаторно та стаціонарно.

Пояснення потерпілої про обставини події обєктивно підтверджуються доказами по справі.

Підсудний суду показав, що до нього дійсно в підїзді будинку звернулась потерпіла ОСОБА_2 з метою поговорити про неналежну поведінку його сина, який за її словами ображав її доньку, при цьому вона кричала, схопила його сина ОСОБА_5 за шию. Він запропонував піти в садочок і розібратись. В роздягальню групи в садочку, вихователька привела дочку потерпілої і заперечила неналежну поведінку його сина. Тоді потерпіла почала кричати, взяла його сина за шию, він відбив її руку. Після чого потерпіла вдарила його рукою по обличчю, а він її у відповідь. Потерпіла кинулась до нього, а він її відштовхнув від себе, від чого вона впала на шафу.

Факт неприязних стосунків між підсудним і потерпілою протягом тривалого часу підтверджуються поясненнями, як потерпілої так і підсудного.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що дійсно в приміщенні роздягальні дитячого садку виникла суперечка між потерпілою і підсудним. Вона привела в роздягальню дочку потерпілої на прохання останньої, щоб оглянути її на предмет виявлення тілесних ушкоджень. Після чого потерпіла схопила сина підсудного за сорочку, підсудний відштовхнув її руку. Потім потерпіла вдарила підсудного по обличчю, він також її вдарив, а потім штовхнув на шкафчик.

Такі ж покази свідок ОСОБА_6 дала при відтворенні обстановки та обставин події, що підтверджується протоколом (а.с. 78-80).

Свідок ОСОБА_7 - сусідка, показала, що самого інциденту в підїзді не бачила. Просто потерпіла підбігла до неї і повідомила, що підсудний побив її. В підїзді вона бачила підсудного із своїм сином.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1388 від 23 липня 2004 року (а.с. 47-49) в потерпілої виявлені тілесні ушкодження: струс головного мозку, підшкірні гематоми в ділянці лівого плечового суглобу, над лівою вушною раковиною, які в подальшому ускладнились, що підтверджується неврологічною симптоматикою, як амбулаторного, так і стаціонарного лікування і відносяться до категорії середньої тяжкості. Аналогічний висновок і додаткової комісійної судовомедичної експертизи від 23 листопада 2006 року за № 58, згідно якого в потерпілої ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоровя, зокрема: ЧМТ у вигляді струсу головного мозку, який в подальшому ускладнився післятравматичним синдромом вегето-судинної дистонії та цефалгічним синдромом; підшкірні гематоми (забої) мяких тканин в ділянці лівого плечового суглобу, лівої вушної раковини. Струс головного мозку потягнув за собою виникнення окремих обєктивних ознак, вегетативних симптомів зі сторони центральної нервової системи. Дані наслідки стоять в прямому причинно-наслідковому звязку з травмою 22.07.2003 р. (а.с. 193-197).

Лікарі Луцької міської клінічної лікарні- нейрохірург ОСОБА_8 та невропатолог ОСОБА_9, які лікували потерпілу, допитані в якості свідків, підтвердили ту обставину, що в останньої наслідком черепно-мозкової травми стала вегето-судинна дистонія, а свідок ОСОБА_10 - нейрохірург Волинської обласної клінічної лікарні, допитаний також в якості свідка, підтвердив цей факт, що потерпіла дійсно зверталась до нього, як він працював в міській лікарні і при огляді в неї була виявлена черепно-мозкова травма, струс головного мозку, а також підтримав свої покази, дані в стадії досудового слідства (а.с. 205), що дана подія мала місце 22 липня 2003 року і після огляду він скерував її для проходження рентгену, в результаті чого був підтверджений даний діагноз.

Згідно протоколів відтворення обстановки та обставин події потерпіла ОСОБА_2 (а.с. 99-101) та підсудний ОСОБА_4 (а.с. 94-97) на місці розповіли та показали де, коли і при яких обставинах підсудний наніс потерпілій тілесні ушкодження;

Суд розцінює покази підсудного про те, що він умисно не спричиняв потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, як намагання уникнути відповідальності за вчинене, не бере їх до уваги, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі. Крім того, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 49 від 30 грудня 2005 року (а.с. 106-111) струс головного мозку у потерпілої міг виникнути, як від удару по обличчю, так і при її поштовху з неповним падінням та ударом у відкриті двері шафи. Покази підсудного про те, що конфлікт почався з того, що потерпіла схопила його сина за шию, а він тільки захищав сина, спростовуються показами свідка ОСОБА_6 - виховательки дитячого садку і очевидця події, про те, що потерпіла взяла сина підсудного за сорочку, щоб повернути його до себе, бо він заховався за батька, як вони почали говорити на підвищених тонах, були дуже збуджені.

Оцінюючи всі зібранні і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 122 ч. 1 КК України, оскільки він умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя та здоровя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоровя;

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, суд приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 122 ч. 1 КК України - обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від покарання з випробуванням, з іспитовим строком виконанням певних обовязків згідно ст. 76 КК України.

Цивільний позов, згідно ст. ст. 1166, 23, 1167 ЦК України і ст. 328 КПК України задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного лікувально-профілактичного закладу ЛМКЛ 429 грн. матеріальних збитків (вартість лікування потерпілої в Луцькій міській клінічній лікарні), а також в користь потерпілої ОСОБА_2 1111 грн. 66 коп. матеріальних збитків(вартість лікування, підтверджена документально).Крім того, враховуючи вимоги розумності та справедливості, матеріальне становище підсудного, а також всі обставини справи, слід стягнути з підсудного в користь потерпілої ОСОБА_2 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки, на думку суду, неправомірними діями підсудного потерпілій були спричиненні моральні страждання, що заключається, зокрема, в психологічному стресі, фізичному болі, порушенні нормальних життєвих звязків. В решті позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись для реєстрації в зазначені органи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного лікувально-профілактичного закладу ЛМКЛ 429 (чотириста двісті девять) грн. матеріальних збитків, потерпілої ОСОБА_2 - 1111 грн. (одну тисячу сто одинадцять) 66 коп. матеріальних збитків та 10000 (десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.