Постанова

від 23.12.2010 по справі 8/23-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/23-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" грудня 2010 р. Справа № 8/23-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І. та Разюк Г.П.,

при секретарі судового засідання: Підгурського Д.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Орехов С.А.,

від відповідача: Шкроб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго”

на рішення господарського суду Херсонської області від 11.11.2010 р.

у справі №8/23-10

за позовом Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго”

до Відділу культури і туризму Голопристанської районної державної адміністрації

про стягнення 44 987,70 грн.,

В С Т А Н О В И В:

22.09.2010 р. Комунальне підприємство «Міськтеплокомуненерго»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Відділу культури і туризму Голопристанської районної державної адміністрації (далі-відповідач) про стягнення 44 987, 70 грн..

Позов мотивований тим, що на підставі укладених між сторонами договорів №22 від 22.09.2004 р., №33а від 22.09.2004 р., №33 від 22.09.2004 р., №23 від 22.09.2004 р. на постачання теплової енергії позивач повинен поставити, а відповідач прийняти та оплатити кошти за поставлену теплову енергію. На протязі опалювальних сезонів 2009-2010 р.р. позивач свої зобов'язання за укладеними договорами з відповідачем виконував належним чином надавши при цьому теплову енергію на суму 43146, 02 грн.. Відповідач в свою чергу зобов'язання за вказаними договорами виконував не належним чином в наслідок чого станом на 01.09.2010 р. має заборгованість перед позивачем в сумі 43 146,02 грн.. Крім того позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1 841,68 грн. пені за прострочення розрахунків, та судові витрати. В процесі розгляду справи позивач заявою просив суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача на свою користь лише 43146, 02 грн. суму основного боргу, а також 449,88 грн. державного мита та 236 грн. витрати по сплаті ІТЗ.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував посилаючись при цьому на те, що повністю розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію, а акт звірки взаєморозрахунків, на який послався позивач  підписаний із запереченням-замість суми проставлено прочерк.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.11.2010 р. (суддя Остапенко Т.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є неправомірними та необґрунтованими.

Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановлено судом першої інстанції між сторонами по справі було укладено договори №22 від 22.09.2004 р., №33-а від 22.09.2004 р., №33 від 22.09.2004 р., №23 від 22.09.2004 р. про постачання теплової енергії структурним підрозділам відповідача, а саме: бібліотеці для дорослих, дитячій бібліотеці, дитячій музичній школі, районному будинку культури, за якими позивач протягом опалювального сезону 2009-2010 р.р. здійснював поставку теплової енергії.  

Відповідно до умов договорів (розділ 1) позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування в терміни, передбачені договором.

Розділом 2 договору передбачено, що початок і закінчення опалювального періоду визначається рішенням місцевих органів виконавчої влади, виходячи з погодних умов, також передбачені межі постачання теплової енергії в Гкал/рік, максимальне теплове навантаження на опалення, помісячний розподіл теплової енергії (п.п. 2.1, 2.2., 2.2.1., 2.6. Договорів). Кількість теплової енергії, спожитої споживачем, підтверджується закріплюється щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії, акт підписується енергопостачальником та споживачем. Акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для остаточних розрахунків (п.2.9 Договорів). Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором (п. 3.2.2.), постачальник - забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах. Згідно з договором, повідомляти споживача письмово чи в засобах масової інформації про зміну тарифу (п.п. 4.2.1., 4.2.2.). Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом, при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається розрахунковим способом з урахуванням середньо місячної температури зовнішнього повітря а також опалювальних приміщень згідно договору. Розділом 6 договорів встановлена ціна теплової енергії та умови її зміни. Додатковими угодами від 22.09.2009 р. №230/1-10. №233/1-10, №234/1-10 внесені зміни до договорів №33, 23, 33-а щодо вартості теплової енергії. що постачається споживачу за період опалювального сезону, відповідно до тарифів для бюджетних установ -663,10 Гкал з ПДВ, або 16,44 грн. за 1 кв.м та порядку оплати за теплову енергію (п. 1.2 Додаткових угод).

Розділом 7 Договорів узгоджений порядок розрахунків за спожиту теплову енергію. А саме: розрахунковим періодом є календарний місяць, остаточні розрахунки здійснюються згідно акта прийому-передачі теплової енергії, споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії  визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього середовища.

Пунктом 8.2.3 Договорів встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми на кожен день прострочення

На виконання договірних зобов'язань позивачем в опалювальний сезон 2009-2010 року відповідачу поставлена теплова енергія, що підтверджується копіями актів приймання-передачі робіт, актом звірки розрахунків, а відповідачем поставлена теплова енергія оплачена, що підтверджується розрахунком відповідача, копіями актів приймання-передачі робіт, копіями платіжних доручень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем відповідачу виставлений акт приймання-передачі робіт № 264 від 27.04.2010 р. на суму 43146 грн. 02 коп., в якому всупереч п.2.9 Договорів не зазначена кількість теплової енергії спожитої споживачем, а здійснений перерахунок нарахувань за теплову енергію в опалювальний період 2009-2010 р.р. по бібліотеці для дорослих, дитячій бібліотеці, музичній школі мистецтв.

Крім того, як було зазначено вище, п. 2.9 основних договорів визначено, що кількість теплової енергії, спожитої споживачем, підтверджується закріпляється щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії з урахуванням втрат теплової енергії в теплових мережах згідно розрахунку, акт підписується Енергопостачальником і Споживачем. Акти приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Слід також зауважити, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач не надав достатніх доказів того, що ним відпущений саме такий об'єм теплової енергії, який вказаний в позовній заяві, позиція позивача не обґрунтована жодними розрахунками. Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем  не  доведено,  що  перерахунок  нарахування  за теплову  енергію здійснено відповідно до п. 7.4 Договорів, коли кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього середовища. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції з трактовою п. 2.2.1 Договорів -нормативне максимальне теплове навантаження при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - «-18 град С»- це нормативна величина, яка використовується для обчислення межі річного теплового навантаження. З довідки Херсонського обласного центру з гідрометеорології вбачається, що середньомісячна температура повітря за період січень-квітень 2010 року склала:

в січні -          -3,235 град С

в лютому -          +0,12 град С

в березні -          +4,035 град С

з 1 по 10 квітня -    +10,36 град С.

В матеріалах справи відсутні формули обчислення спожитої теплової енергії, а в перерахунках нарахування за теплову енергію, відповідно до акту приймання-передачі робот № 264 від 27 квітня 2010 року не надано достовірної, підтвердженої вищеназваною формулою інформації про фактично надану теплову енергію.

Крім того, пунктом 2.2.1 Договорів передбачено, що максимальне теплове навантаження (тобто таке, яке має бути при температурі «-18 град С) з урахуванням теплових втрат в мережі розраховане на 167 діб опалювального сезону, хоча, відповідно до графіку пуску котелень КП «Міськтеплокомуненерго»та Рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради про закінчення опалювального сезону 2009-2010 року, опалювальний сезон 2009-1010 року тривав тільки 162 доби. Відповідно до пункту 27 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 3.10.2007 року, якщо фактична температура зовнішнього середовища повітря нижче зазначеної в нормативних документах, то збільшення споживання теплової енергії понад обсяг, визначений для теплопостачання об'єкта, не вважається порушенням договору. А якщо фактична температура зовнішнього середовища повітря вище зазначеної в нормативних документах, то проводиться перерахунок плати за теплоносій у бік зменшення. Незважаючи на те, що в нашій місцевості зими зазвичай теплі, позивач жодного разу не проводив перерахунків плати за теплоносій у бік зменшення. Крім того, позивач ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не вказав, яка ж температура зовнішнього середовища зазначена в нормативних документах.

Таким чином, ні в позовній заяві до суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі позивач не надав жодного доказу того, що ним надані послуги в об'ємі більшому, ніж передбачено Договорами з Додатковими угодами і сплачені нами згідно актів виконаних робіт.

Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове рішення” (з наступними змінами та доповненнями), рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова  кваліфікація  відносин сторін,  виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення”.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

На думку судової колегії, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав для скасування цього рішення, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового  рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній скарзі,  судова колегія не встановила  будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст. 104 ГПК України, правових підстав для скасування рішення місцевого суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И ЛА:

         Рішення господарського суду Херсонської області від 11 листопада 2010 року  у справі №8/23-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Міськтеплокомуненерго”  –без задоволення.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

             Головуючий суддя                                                         П.Ф. Мацюра

            Судді                                                                               Е.І. Андрєєва

                                                                                                     Г.П. Разюк