Постанова

від 02.02.2011 по справі 8/23-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/23-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р.                                                           Справа № 8/23-10  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М. ,  суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Новак Р.А.,             

розглянувши у відкритому судовму засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут», №8/23-10 від 24.12.2010р.

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.12.2010р. у справі №8/23-10

за позовом                   Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»             

         м. Калинівка Вінницької області                                  

до відповідача:                     Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» м.Київ

про визнання недійсним договору застави майнових прав №100.2.3.-01/185з-08

      від 01 липня 2010 року

за участю представників сторін:

від позивача -                 не з'явився;

від відповідача -            Жванко Л.М., представник (довір.№773/11.5.2 від 20.08.2010р.),

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Вінницької області (суддя Грабик В.В.) у справі №8/23-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»(надалі –ВАТ «Вінніфрут») до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(надалі –ПАТ «ВТБ Банк») про визнання недійсним договору застави майнових прав №100.2.3.-01/185з-08 від 01 липня 2010р. – виніс 07 грудня 2010р. ухвалу про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.(арк.справи 55).

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Вінницької області 07 грудня 2010 року, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що дана ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.(арк.справи 62-63).

Скаржник вважає:

-          безпідставним та необгрунтованим твердження, що договір застави не є господарським договором, а лише цивільним, оскільки господарський договір є різновидом цивільно-правової угоди.

-     що судом при винесенні ухвали було порушено вимоги ч.3 ст.17 ГПК України, а саме - справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Справу було прийнято господарським судом Вінницької області до свого провадження 15.11.2010р. з дотриманням правил підсудності, тому справа повинна бути розглянута господарським судом Вінницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №8/23-10 від 17.01. 2011р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлені ухвалою у встановленому порядку.

Позивач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач через канцелярію Рівненського апеляційного суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що не згоден з апеляційною скаргою Позивача, вважає оскаржену ухвалу законною, обґрунтованою, та такою, що винесена у відповідності до вимог законодавства України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржену ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

При цьому, судова колегія виходить із наступного:

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підпри-ємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач надав клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду м.Києва на підставі ст.15 ч.2 ГПК України. Дане клопотання мотивоване тим, що ч.1 ст.15 ГПК України застосовується при виникненні спорів при укладанні, зміні, розірванні та визнання недійсними лише господарських договорів, а в даній ситуації договір застави є цивільно-правовим. Відповідач вважав, що в даному випадку вирішуючи питання підсудності слід виходити з приписів ч.2 ст.15 ГПК, а тому справа підля-гає направленню за підсудністю до господарського суду м.Києва  за місцезнаходженням від-повідача.

Згідно ч.1 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. 

В силу ч.1 ст.17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.  

Такі ж висновки, викладені і в рекомендаціях Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 року №04-5/120.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до цілком правомірного висновку про передачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів до господарського суду м. Києва за підсудністю.  

          З огляду на викладене в сукупності - доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судовою колегією апеляційного суду не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 15, 17, 33, 43, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Вінніфрут»на ухвалу госпо-дарського суду Вінницької області від 07.12.2010р. у справі №8/23-10 залишити без задово-лення, а ухвалу – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в каса-ційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу передати за підсудністю до господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.