Вирок

від 21.10.2008 по справі 1-98/2008

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-98/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2008 року Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Кузій Н.С., Будз М.В.,

за участю прокурора Миронова В.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, несудимого

за ч.1 ст.129 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 14 квітня 2008 року біля 18 год.30 хв., будучи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись у М.Тернополі, з метою наздогнати автобус, який виконував рейс Тернопіль-Гвардійськ і яким він хотів доїхати до свого місця проживання у АДРЕСА_1, домовився із потерпілим ОСОБА_3 про надання останнім послуги по його перевезенню автомобілем потерпілого марки ВАЗ-21013, д.н.з. НОМЕР_1, визначивши вартість послуги у 200 доларів США.

Цього ж дня біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_3, керуючи вказаним автомобілем, у салоні якого знаходився ОСОБА_2, зупинив автомобіль біля автобусної станції села Золотники Теребовлянського району, де за словами підсудного мав знаходитись автобус.

Виявивши відсутність автобуса, ОСОБА_3 зрозумів, що у ОСОБА_2 не було наміру наздогнати автобус, висловив йому своє незадоволення і наполягав на проведенні розрахунку за надані послуги по перевезенню.

У відповідь на висловлену потерпілим недовіру, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на погрозу вбивством. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 витягнув із кишені штанів ножа, направив його в ділянку шиї потерпілого, крикнувши до нього «Я тебе заріжу». При висловленні цієї погрози потерпілий ОСОБА_3 сприйняв її як реальну, як таку, що може бути виконана ОСОБА_2 і він буде позбавлений життя, якщо і надалі висловлюватиме йому недовіру у проведенні оплати за послуги по перевезенню.

Побоюючись за здійснення ОСОБА_2 погрози вбивством, ОСОБА_3, притиснувши підсудного до сидіння автомобіля, схопив руку, в якій останній тримав ніж та відчинив дверку вказаного транспортного засобу, внаслідок чого вони обидва випали із його салону. Знаходячись на вулиці, ОСОБА_2 продовжував погрожувати ОСОБА_3 ножем, направляючи його в ділянку живота та грудей. Усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю, ОСОБА_3 зловив за руку підсудного, відібрав у нього ніж та викинув його, поваливши останнього на землю. Після цього, ОСОБА_2 припинив свої злочинні дії.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та суду показав, що 14 квітня 2008 року у м.Тернополі він зустрівся із своїм знайомим по імені ОСОБА_4, з яким вживав алкогольні напої.

Біля 16 год. на автостанції у м.Тернополі придбав квиток на автобус «Тернопіль-Гвардійськ» із часом відправлення 18.20 год. з метою доїхати до свого місця проживання в АДРЕСА_1. Однак, на вказаний рейс запізнився, після чого вирішив піти у парк «Топільче». Проходячи по вулиці в напрямку Тернопільського ставу, він побачив водія таксі ОСОБА_3, якому запропонував наздогнати автобус за рейсом«Тернопіль-Гвардійськ». Крім того, він запропонував ОСОБА_3 оплатити за проїзд у таксі 200 грн., на що останній погодився. На автостанції села Золотники Теребовлянського району потерпілий висловив йому недовіру у тому, що він дійсно бажає наздогнати автобус та у тому, що він не зможе оплатити за проїзд. В той час у нього виник умисел на вчинення стосовно потерпілого погрози вбивством. З цією метою, він витягнув із кишені штанів ножа та направив його в сторону потерпілого, висловлюючи слова наступного змісту «Я тебе заріжу». Висловлюючи вказану погрозу, він бажав, щоб потерпілий сприйняв її реально та боявся за своє життя. Підтвердив, що потерпілий відчинив передню дверку автомобіля зі сторони пасажира і вони обидвоє випали із салону автомобіля. Знаходячись на вулиці, він продовжував розмахувати перед потерпілим ножем, погрожуючи йому таким чином позбавити останнього життя. Однак, потерпілий зловив його за руку, витягнув ножа, повалив його на землю, після чого він припинив свої злочинні дії.

У погрозі вбивством, при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, підсудний повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч. 1 ст. 129 КК України як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є те, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп"яніння.

Аналізуючи в сукупності вказані обставини, що пом"якшують та обтяжують ОСОБА_2 покарання, враховуючи особу підсудного, який не працює, хворіє хронічним алкоголізмом, не вжив жодних заходів до відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді арешту. При цьому, судом враховано, що ОСОБА_2 не судимий, скарги на його поведінку за місцем проживання відсутні.

Потерпілим ОСОБА_3 пред'явлено цивільний позов про стягнення з підсудного майнової шкоди, а саме понесених витрат у зв"язку із пошкодженням керма, двох сидінь автомобіля, вартості неоплаченого проїзду з м.Тернополя у с Золотники Теребовлянського району, вартості проїзду у м.Теребовля, с.Золотники у зв"язку із розслідуванням кримінальної справи, у розмірі 2830 грн., та моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Підсудний ОСОБА_2 позов визнав частково, вказавши, що він не працює, проживає із батьками, які є пенсіонерами та потребують стороннього догляду, однак згідний відшкодувати потерпілому майнову шкоду у розмірі 980 грн., яка підтверджена документально, та той розмір моральної шкоди, який буде визначено судом.

Враховуючи наведене і те, що внаслідок вчинення злочину потерпілий поніс витрати на відновлення пошкоджених керма та сидінь до автомобіля (товарний чек від 07.08.2008 року), йому спричинено моральні переживання, душевні страждання у зв"язку із порушенням його права на життя і здоров"я, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід задоволити частково. Зокрема, із підсудного в користь потерпілого слід стягнути майнову шкоду у розмірі 980 грн. (вартість пошкодженого майна) та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 129 КК України 4 (чотири) місяці арешту.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволити частково, стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 980 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області 186 грн. 60 коп. за проведення експертизи холодної зброї, отримувач коштів НДКЕЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 (за експертизу холодної зброї № 13/51/08 від 07.05.2008 року).

Речові докази у справі: ніж сірого кольору з металічною ручкою, який зберігається у кімнаті речових доказів Теребовлянського РВ Управління МВС України у Тернопільській області, знищити.

На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.