Постанова

від 10.12.2007 по справі 11/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "10" грудня 2007 р.                                                                   Справа № 11/257

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Ніколаєва М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Зрубське” с.Зруб-Комарівці Сторожинецького  району Чернівецької області

Про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 3550,07 грн.

за участю представників:

Від позивача – Войткова З.Г. – гол. спеціаліст - юрисконсульт

Від відповідача – не з'явився  

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося з позовом до ТзОВ “Зрубське” с.Зруб-Комарівці Сторожинецького району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 3550,07 грн. з відшкодування пільгових пенсій за період з червня по вересень 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня по вересень 2007 року та довідок відповідача видані працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 12.11.2007 року відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 26.11.2007 року.

Ухвалою суду від 26.11.2007 року розгляд справи відкладено на 10.12.2007 року у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Сторожинецькому з 01.04.2000 року і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідок відповідача гр. гр. Ткачук Г.Д. та Гакман Г.І. працювали у сільськогосподарському виробництві, виховали п'ятеро і більше дітей та мають право на пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

На підставі вказаних довідок, згаданим громадянам призначено пільгові пенсії відповідно до пункту “ж ” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з червня по вересень 2007 року виплатив зазначеним громадянам пільгові пенсії у сумі 3550,07 грн., які відповідачем у повному обсязі не компенсовані, що призвело до виникнення недоїмки сумі 3550,07 грн.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених  на  оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України ”Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” N 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України» N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про   пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція), відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Згідно Постанови КМ України від 16 травня 1992 p. N 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Крім того, право на пенсію на вказаних пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання

Вище названі працівники, які працювали у сільськогосподарському виробництві, виховали п'ятеро і більше дітей, представлені позивачем на отримання ними пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Органами Пенсійного фонду призначена пенсія вище названим працівникам на пільгових умовах з урахуванням уточнюючих довідок та протоколів, які залучені до матеріалів справи.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач у повному обсязі не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень - вересень 2007 року, у зв'язку з чим з нього стягується 3550,07 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Зрубське” с.Зруб-Комарівці Сторожинецького  району Чернівецької області (код 30490787):

-           на користь Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі, м. Сторожинець вул. Лопуляка, 6 (код 21430644) 3550,07 грн. боргу по відшкодуванню пільгових пенсій.

-          в доход державного бюджету судовий збір в сумі 35,50 грн.

          Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик