Рішення

від 20.12.2010 по справі 14/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.10                                                                                 Справа № 14/327.

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат”,    м. Рубіжне Луганської області

до І - го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймонтхім”,              м. Сєвєродонецьк Луганської області

ІІ - го відповідача Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Кремінна Луганської області

про стягнення 74595,94 грн.

                                                                  Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача -  представник не прибув;

від І-го відповідача –Бродська К.О., довіреність від 15.11.2010 № 1/11;

від ІІ-го відповідача –Головченко А.О., довіреність від 15.08.2010, Панков В.Б., довіреність від 01.09.2010 № 10.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу стягнути солідарно з відповідачів збитків в розмірі 74595,94 грн., спричинених поривом електричних кабелів.

Відповідачі відзивами на позовну заяву проти позову заперечують.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Договору на роботи по демонтажу від 10.08.2010р., укладеному між Кремінським виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарством та ТОВ "Даймонтхім", ТОВ "Даймонтхім" прийняло на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу лівого напірного каналізаційного колектору БХО-1ВАТ "Краситель", який має 100% зносу та який не експлуатується, від м. Кремінна до БХО -1 "Краситель" м. Рубіжне, довжиною біля 9 км, діаметром 520 мм, на підставі рішення Виконавчого комітету Кремінської міської ради від 30.07.2010р. № 259.

Відповідно до п. 3.2.1. вищевказаного договору від 10.08.2010р., Кремінське виробниче      управління      водопровідно          каналізаційного господарства зобов'язувалось провести узгодження на виконання земельних робіт: узгодити із іншими організаціями, які мають інженерні мережі на даному земельному у частку.

На відрізку, на якому проводились вказані роботи, знаходяться діючі підземні комунікації відкритого акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат»(надалі - Позивач), а саме два кабелі високої потужності 6 кВт кожний, що прокладені поперек водоводу безпосередньо над трубою.

Вказані кабелі 15.09.2010   відповідачем   1   було   розірвано при проведенні робіт по викопуванню труб.

Сума спричинених збитків на думку позивача склала 74595,94 грн. які він просить стягнути з відповідачів.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов є необґрунтований, безпідставний і у задоволенні його слід відмовити з наступних підстав.

Позивач стверджує, що належним чином погодив прокладення кабелю з усіма організаціями у тому числі Рубіжанським ВУВКГ.

Але жодних доказів цих тверджень, у тому числі на вимогу суду, не надав.

Крім того, Позивачем порушено норми діючого законодавства та Правила прокладки силового кабелю, оскільки відповідно до п.2.3.88 Правил улаштування електроустановок затверджене Міненерго п.68 СРСР, при паралельному прокладанні відстань по горизонталі у просвіті від кабельних ліній напругою до 35 кВ і маслонаповнених кабельних ліній до трубопроводів, водопроводу, каналізації та дренажу повинно бути не менше 1 м; до газопроводів низького (0,0049 МПа), середнього (0,294 МПа) і високого тиску (більше 0,0049 МПа до 0,588 МПа) - не менше 1 м . до газопроводів високого тиску ( більше 0,588 до 1,176 МПа) - не менше 2 м.

Для маслонаповнених кабельних ліній 110-220 кВ на ділянці зближення довжиною не більше 50 м допускається зменшення відстані по горизонталі у просвіті до трубопроводів, за винятком трубопроводів з горючими рідинами і газами, до 0,5 м за умови влаштування між маслонаповненими кабелями і трубопроводом захисної стінки виключає можливість механічних ушкоджень. Паралельна прокладка кабелів над і під трубопроводами не допускається.

Також Позивачем по справі порушені умови п 2.3.85 ПУЕ - кабелі на всьому протязі повинні бути захищені від механічних пошкоджень шляхом покриття при напрузі 35 кВт і вище залізобетонними плитами товщиною не менше 50 мм; при напрузі нижче 35 кВт плитами або глиняним звичайним цеглиною в один шар поперек траси кабелів; при ритті траншеї землерийним механізмом з шириною фрези менше 250 мм, а також для одного кабелю - вздовж траси кабельної лінії . Застосування силікатної, а також глиняно-пустотілої або дірчастої цегли не допускається.

Відповідно до п.2.3.95 ПУЕ - при перетині кабельними лініями трубопроводів, в тому числі нафто і газопроводів, відстань між кабелями і трубопроводом повинно бути не менше 0,5 м. Допускається зменшення цієї відстані до 0,25 м за умови прокладання кабелю на ділянці перетину плюс не менш ніж по 2м в кожну сторону в трубах.

Позивачем не дотримано правил укладання силового кабелю а саме п.2.3.95;п2.3.85п.2.3.88 ПУЕ , оскільки вони не були захищені від механічних пошкоджень та при перетині кабельних ліній з трубопроводом не були прокладені в трубі.

Недотримання позивачем вимог законодавства щодо облаштування прокладки кабелів, погодження прокладки їх у охоронній зоні водоводу, призвело до того, що відповідачі не знали і не могли знати про наявність кабелів у місці проведення робіт до моменту виймання грунту та, відповідно, пошкодження цих кабелів. Отже, працівники відповідачів не вчиняли неправомірних дій стосовно майна позивача.

Між тим, обов'язковою умовою відповідальності за спричинення шкоди є наявність вини у діях особи, що її спричинила.

Вина у діях відповідачів відсутня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до ст.224 Господарського кодексу України.

Даною нормою визначено, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Позивачем не доведено, що відповідачі порушили господарські зобов'язання, які між ними виникли, чим спричинили йому збитки.

Також на вимогу суду позивачем не надано доказів понесення збитків на заявлену до стягнення суму.

Згідно ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів як наявності факту порушення господарського зобов'язання взагалі, так обґрунтованості суми збитків. Не доведено противоправної поведінки зі сторони відповідачів внаслідок якої спричинено ушкодження майна позивача.

Тому у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні 20.12.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 22.12.10.

Суддя                                                                                                              Є.А.Лісовицький