Рішення

від 30.01.2008 по справі 14/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/361

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

                                                  30.01.08                                                                                                         Справа № 14/361

За позовом: Кооперативу “Автомобіліст”, м.Дрогобич Львівської області

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”, м.Трускавець Львівської області

про стягнення   42 289,13 грн

                                                                                                        Суддя  Кітаєва С.Б.

                                Секретар: Митник Ю.О.

Представники:

від позивача:  Леськів С.М. –представник  ( довіреність № 03 від 21.01.2008 р).

від відповідача:  Грицко А.В. –представник ( довіреність № 410 від 29.10.2007 р).

   Суть спору: Позов заявлено  Кооперативом “Автомобіліст”, м.Дрогобич, до закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”, м.Трускавець, про стягнення 42 289,13 грн. боргу та відшкодування судових витрат по справі.   

    Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2007 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  22.01.2008 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні зазначені в ухвалі.

      Ухвала про порушення провадження у справі  отримана позивачем 27.12.2007 року , що підтверджується наявним у справі повідомленням № 2483680 про вручення рекомендованого поштового відправлення, а відповідачем –15.01.2008 року, що підтверджується повідомленням № 2483698 про вручення рекомендованого поштового відправлення (далі –  поштове повідомлення).

      Представником відповідача  подано в судовому засіданні 22.01.2008 року клопотання без номера і дати ( клопотання зареєстроване в канцелярії суду 22.01.08 р за вх. номером 1365)  про відкладення розгляду справи “з метою урегулювання спору по справі за позовом кооперативу “Автомобіліст” до ЗАТ “Карпатський дім” про стягнення 42 289,13 грн шляхом укладення мирової угоди  та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи № 14/361 “. В судовому засіданні 22.01.2008 року суд надав можливість представнику відповідача ознайомитись з матеріалами судової справи, що підтверджується записом представника відповідача на зазначеному клопотанні.

     Оскільки відповідач не виконав  вимог ухвали про порушення провадження у справі, не надав суду обґрунтованого відзиву на позовну заяву, документів, які витребовував суд (в тому числі і платіжних доручень, по яких відповідач проводив розрахунок з позивачем за автотранспортні послуги), а також для надання можливості сторонам вирішити питання про урегулювання спору по справі шляхом укладення мирової угоди, в засіданні 22.01.2008 року було оголошено перерву до 30.01.2008 року до  10 год.30 хв., про що  представникам сторін доведено до відома під розписку ( запис на обкладинці судової справи).

   В продовженому судовому засіданні 30.01.2008 року представник відповідача подав клопотання ( без номера і дати ) , яке зареєстроване в канцелярії суду 30.01.2008 року за вхідним номером 2127, про  здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання судом задоволено.

      Представники сторін ознайомленні з правами  та обов”язками, передбаченими ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про відвід складу суду, відповідно до ст.20 ГПК, від сторін не поступали.

     В продовженому судовому засіданні 30.01.2008 року з”ясовано, що сторони  не врегулювали спір по справі  шляхом укладення мирової угоди, відтак, відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

     Представник позивача, з підстав наведених у позовній заяві просить позов задоволити. Стверджує, що на виконання умов Договору № 7 від 03 січня 2007 року , який був укладений між ним і відповідачем по справі ( ЗАТ “Карпатський дім”),  протягом січня –серпня 2007 року кооперативом “Автомобіліст” були надані ЗАТ “Карпатський дім” автотранспортні послуги на загальну суму 118 108,27 грн, що підтверджується Актами виконаних робіт,  які підписані як позивачем так і відповідачем  та завірені гербовими печатками кооперативу та товариства. Позивач  зазначає, що у відповідності до п.5 зазначеного Договору, розрахунки за надані автопослуги проводяться замовником попередньою оплатою згідно пред”явлених документів; що позивач пред”являв, а відповідач приймав  рахунки на оплату наданих  автотранспортних послуг, однак розрахунки ЗАТ “Карпатський дім” проводив несвоєчасно і не у повному обсязі: в загальному відповідачем перераховано позивачу  в рахунок розрахунків за надані автопослуги 75 809,14 грн , що підтверджується доданими до справи банківськими  виписками за січень-серпень 2007 року. Відтак, сума боргу на момент звернення з позовною заявою до суду складає 42 289,13 грн. Позивач повідомив, що надсилав відповідачу претензія за № 12 від 14 вересня 2007 року з вимогою про проведення повного розрахунку за надані автопослуги, однак відповіді від ЗАТ “Карпатський дім” не отримав, кошти від товариства на рахунок кооперативу в сумі, що становить ціну позову, не надійшли ( претензія та докази її надіслання відповідачу знаходяться в матеріалах судової справи).  

      30 січня 2008 року в канцелярії суду поступив від  представника відповідача відзив  на позовну заяву ( без номера і дати) , який зареєстрований за вхідним номером 2126. У відзиві  ( попри те, що у клопотанні  за вх. № 1365 від 22.01.07 р представник відповідача просив надати можливість урегулювати спір по справі шляхом укладення мирової угоди)  ЗАТ “Карпатський дім” заперечує  позовні вимоги повністю, просить у позові відмовити.  Відповідач у відзиві не заперечує, що 03 січня 2007 року між кооперативом “Автомобіліст” та ЗАТ “Карпатський дім” укладено договір про надання автопослуг. Однак з вказаними у позовній заяві вимогами не погоджується, виходячи з наступного :  Відповідно до ч.2 ст.509, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема, є договори. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ( ч.1 ст.638 ЦК України), а відповідно до ст..610 ЦК України  порушенням зобов”язання є його невиконання або  виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання). Відповідач  стверджує, що  “ ні в п.1 розділу 2 , ні в п.2 розділу 3 Договору не вказано те, що ЗАТ “Карпатський дім” зобов”язаний здійснювати оплату за  автопослуги; що в п.5 Договору говориться про те, що розрахунки за автопослуги проводяться попередньою оплатою або  взаєморозрахунком згідно пред”явлених документів, але не вказано яких саме документів, в які терміни, в якій формі ( готівкою, безготівковій) та ким здійснюються ці розрахунки, а також те, що ЗАМОВНИК зобов”язаний проводити оплату на підставі акту виконаних робіт та рахунків”.  Далі у відзиві, відповідач інформує про те , що з червня 2007 року ЗАТ “Карпатський дім” знаходиться у складному фінансовому становищі, про що неодноразово повідомлявся позивач.  У відзиві відповідач звертає увагу на те, що  кооператив “Автомобіліст” ( позивач) не тільки не вживав передбачених чинним законодавством дій щодо повернення заборгованості ( поскільки замовником попередня оплата проводилась згідно пред”явлених документів несвоєчасно і не у повному обсязі) але і продовжував надавати послуги. Згідно до п.1 ст.614 ЦК України, особа яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності). Окрім того згідно ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов”язання. ЗАТ “Карпатський дім” не порушувало своїх зобов”язань. Товариство пред”являло вантажі для перевезення; своїми силами і засобами, проводило навантаження-розвантаження автомашин; забезпечувало дотримання правил техніки безпеки на будівельних майданчиках і в місцях навантаження-розвантаження автомашин тобто належним чином виконувало зобов”язання, відповідно до вимог ст..526 ЦК України, умов Договору від 03 січня 2007 року про надання автопослуг, - стверджує відповідач у відзиві.

    На думку відповідача все вищенаведене свідчить “про дотримання відповідачем вимог ст.526 ЦК Українита відсутність вини ЗАТ “Карпатський дім” так як зобов”язань, які передбачені Договором від 03 січня 2007 року про надання автопослуг  і не виконувались товариством, не має”.

      При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

     03 січня 2007 року  було укладено Договір № 7 про надання автопослуг між кооперативом “Автомобіліст” ( надалі –Перевізник)  в особі голови кооперативу Рєзніка О.А., що діє на підставі Статуту з однієї сторони та ЗАТ “Карпатський дім” ( надалі –Замовник) , в особі директора Романич  В.Т., що діє на підставі Статуту з другої сторони.

      За умовами Договору  ( п.1) Перевізник зобов”язувався приймати, а Замовник пред”являти вантаж для перевезення. Сума вартості наданих автопослуг визначена сторонами в сумі 150 000 грн. ( п.2 Договору). Як зазначено в п.3 Договору –ціни і вартість автопослуг встановлюються перевізником на момент підписання договору.

   Як вбачається з  погоджених Сторонами “Умов перевезень” Перевізник зобов”язаний забезпечити подачу технічно-справного автотранспорту Замовнику у вказаний час та забезпечити виконання водіями планових змінних завдань по перевезенню вантажів, а Замовник зобов”язаний : своїми силами і засобами проводити навантаження –розвантаження автомашин; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки  на будівельних майданчиках  і в місцях навантаження-розвантваження автомашин.  

   В Договорі сторонами погоджено Порядок проведення розрахунків за автопослуги . Відповідно до п.5 зазначеного розділу Договору розрахунки за автопослуги проводяться попередньою оплатою або взаєморозрахунком згідно пред”явлених документів.

     У розділі Договору “ Відповідальність сторін. Строк дії договору, юридичні адреси” сторони обумовили, що у всіх інших питаннях, неврегульованих даним договором, сторони керуються Цивільним Кодексом України та іншими законодавчими актами України. Термін дії Договору встановлюється з дня його підписання до 31 грудня 2007 року.

     Відповідно до Актів виконаних робіт  , наявних у справі, кооперативом “Автомобіліст” протягом січня-серпня 2007 року надано автотранспорті послуги ЗАТ “Карпатський дім” на загальну суму 118 108,27 грн, зокрема : за січень 2007 року на суму 17 434,80 грн; за лютий 2007 р на суму 3 898,20 грн; за березень 2007 р на суму 19 674,07 грн; за травень 2007 р на суму 20 707,20 грн; за червень 2007 р на суму 21 055,20 грн; за червень 2007 р на суму 2 073,60 грн; за липень 2007 р на суму 9 859,20 грн; за липень 2007 р на суму 12 864,00 грн; за серпень 2007 р на суму 10 542,00 грн. Акти виконаних робіт підписані  головою кооперативу  “Автомобіліст” Рєзнік О.А. і директором ЗАТ “Карпатський дім” Романич В.Т. та скріплені печатками кооперативу та товариства. Як вбачається із тексту Актів, додатком до кожного з них був рахунок на оплату наданих послуг (рахунки додаються позивачем до матеріалів справи).  Виписки з банківських документів підтверджують  часткову оплату  відповідачем наданих  автопослуг. При цьому в  графах платіжних доручень “призначення платежу”, перераховуючи позивачу кошти відповідач посилався саме на рахунки позивача. Відтак, по наявних в справі виписках з банківських документів, поданих кооперативом “Автомобіліст”, на рахунок позивача  в рахунок часткової оплати наданих автопослуг поступило від відповідача , ЗАТ “Карпатський дім”, 42 289,13 грн.  Факт отримання відповідачем від позивача автопослуг на суму 118 108,27 грн, не заперечує відповідач у відзиві, а його представник в судовому засіданні.

Окрім того, відповідач у відзиві а його представник в засіданні не заперечували цільове призначення перерахованих коштів в сумі 42 289,13 грн.

    Усні доводи  представника відповідача про те, що  товариством перераховано позивачу кошти в більшій сумі за надані авто послуги ( ніж  75 819,14 грн) судом до уваги не приймаються, оскільки  наведене відповідач не підтвердив належними доказами  (платіжними дорученнями), які витребовував  у нього суд, а позивач поступлення коштів від відповідача на іншу, ніж 75 819,14 грн. суму, заперечує.

     У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

     За змістом ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права  та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів; інших юридичних фактів.

     Згідно ст.629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ( ч.4 ст.631 ЦК України).

    Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язавння або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України)

     Згідно з ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

   Відповідно до ст..526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст..526 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

     Як вбачається з матеріалів справи,  доводів відповідача, факт укладення Договору № 7 від 03 січня 2007 року між кооперативом “Автомобіліст” та ЗАТ ”Карпатський дім” про надання автопослуг   відповідач не заперечує.  Крім того, сторони підписали акти виконаних робіт по наданих автопослугах, відповідачем були здійснені частково платежі за надані авто послуги на підставі рахунків позивача. Таким чином, оцінка поданих сторонами доказів у загальному підсумку не дає підстав вважати, що між сторонами відсутні відносини зобов”язального характеру, з мотивів, які вказує відповідач у відзиві, зокрема, через те, що в п.5 Договору  не вказується  конкретний перелік документів, які мали б подаватись позивачем відповідачу для оплати та терміни здійснення  оплати.    

      Відповідно до ст..530 ЦК України , якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ( ч.1 ст.530).

      Відповідно до ч.2 зазначеної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

    Матеріали справи свідчать про те, що кооператив “Автомобіліст”  звертався до ЗАТ “Карпатський дім” з претензією за № 12 від 14.09.2007 року (  претензія була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення  18.09.2007 року  і отримана відповідачем 20.09.2007 року, що підтверджується поштовою квитанцією за № 466 та  повідомленням № 466 про вручення рекомендованого поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи). В зазначеній претензії позивач вимагав від відповідача здійснення повного розрахунку за надані автопослуги  та перерахування  на його рахунок на протязі 15 днів  боргу в сумі 42 289,13 грн і попереджував останнього, що у випадку не перерахування коштів, матеріали будуть передані в суд для примусового стягнення заборгованості та судових витрат. Надсилався відповідачу і примірник Акту звірки взаємних розрахунків для узгодження суми боргу станом на 19.10.2007 року,  однак, ЗАТ “Карпатський дім”, як вбачається із запису на  Акті, від підписання акту відмовився, при цьому не вказав причини такої відмови і не навів у акті своєї позиції  по розрахунках. Вимога позивача про перерахування 42 289,13 грн. залишена відповідачем без розгляду та задоволення, що спричинило до звернення кооперативу з позовом до суду.  Слід відзначити, що  відповідач не відмовляється від  тих обставин, що позивачем йому було надано авто послуг у спірному періоді в загальному на суму 118108,27 грн, не заперечує, що перерахував  позивачу кошти в сумі  75 819,14 грн в рахунок часткового розрахунку за отримані автопослуги ( при цьому, відповідач не надав суду доказів про те, що  звертався до позивача з вимогою повернути  кошти в сумі 75 819,14 грн, як помилково перераховані); у відзиві  відповідач сам підтвердив, що ним , як замовником автопослуг, виконувались зобов”язання по умовах перевезень.

    Таким чином, строк (термін) виконання зобов”язання відповідачем по сплаті 42 289,13 грн, був визначений позивачем у заявленій вимозі.  В ході розгляду справи відповідачем, у відповідності до ст.ст.4-3,33 ГПК України не подано суду жодного  належного доказу погашення вказаної заборгованості .

   Щодо твердження відповідача про те, що умовами договору не передбачено проводити розрахунок за надані автопослуги на підставі актів виконаних робіт та рахунків позивача, то слід відзначити, що у п.5 Договору сторони і не наводили конкретного переліку документів, які повинен був надавати для здійснення оплати позивач ( чи переліку документів,  на підставі яких відповідач  не повинен був здійснювати розрахунок з позивачем), а дії відповідача  навпаки свідчать про те, що  рахунки, які пред”являв позивач на підставі погодженої в актах вартості виконаних робіт по наданих автопослугах приймались останнім до виконання.

    По своїй правовій природі даний договір є оплатним; досягнення сторонами згоди щодо суми вартості наданих автопослуг (часткова оплата наданих  автопослуг відповідачем)  тому є підтвердженням. Договір двосторонній,  автопослуги надавались  позивачем відповідачу (що не заперечувалось останнім), відтак безпідставним є заперечення відповідача на даний позов з тих підстав, що у договорі не вказано, ким повинні здійснюватись розрахунки ( дії відповідача по перерахуванню коштів на рахунок позивача свідчать про те, що такі питання в товариства не виникали на момент проведення часткової оплати).

    Окрім того, суд  в ході розгляду справи прийшов до висновку, що бажання відповідача укласти з позивачем мирову угоду підтверджує той факт, що він фактично визнає свою заборгованість перед кооперативом “Автомобіліст” –позивачем по справі.

   Щодо заперечень відповідача на позов через “скрутне фінансове становище”, то слід відзначити, що відсутність у боржника необхідних коштів не розглядається як неможливість виконання зобов”язання. ( ст.617 ЦК України).

     Відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, за змістом названої статті, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє , суд відмовляє у задоволенні позову.

       Станом на час прийняття рішення у даній справі таке порушення судом  встановлено.        

    Відповідачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

      Позов підлягає задоволенню повністю.

     Судові витрати покладаються на відповідача.

      Щодо Заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог  на 518,75 грн. інфляційних нарахувань та 295,44 грн.  та 3 % річних в сумі 295,44 грн. Розглянувши дану заяву в судовому засіданні, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд прийшов до висновку про відмову позивачу у задоволенні  зазначеної заяви . При цьому суд виходив з наступного.

    Під збільшенням розміру позовних вимог ( частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою,  яку було заявлено у позовній заяві.  На наведене вказує і Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 02.06.2006 р № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році). Збільшення розміру позовних вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.                   

     На підставі наведеного, матеріалів справи, керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,49,81, 82,84,85 ГПК України, суд,-

                                                                 В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

       2.           Стягнути  з закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”, Львівська область, м.Трускавець, вул.Дрогобицька, буд.7 ( р/р 260097281 в ЛОД АППБ “Аваль”, МФО 325570, код ЗКПО  32037555) на користь кооперативу “Автомобіліст”, Львівська область, м.Дрогобич, вул..П.Орлика, 24 ( р/р 26001301480022 в Дрогобицькій філії АКБ “Національний кредит”, МФО 385361, код ЗКПО 22408167) 42 289,13 грн боргу,  422,89 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.  Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                                                               Кітаєва С. Б.