Ухвала

від 11.01.2011 по справі 3/196/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/196/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"11" січня 2011 р.Справа №  3/196/09

За скаргою (стягувач)          Державного підприємства “Сільськогосподарське

підприємство Новобузького виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (103)”

                    55644,  Миколаївська область, Новобузький район,

          с. Богомази

(за участю):           Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, 54036, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 10,

Суб'єкт оскарження:          Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, м.Миколаїв, вул. Кірова, 238;

Боржник(відповідач)          : Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський завод будівельної кераміки»

54007,  м. Миколаїв, вул. Казарського, 3,

ПРО: скарга на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції   в порядку ст. 1212 ГПК України.

Представники:

Від стягувача (скаржник): представник не з'явився;

Від органу ДВС: Кравченко А.Ю., дов. № 51955 від 10.12.2010р.;

Від боржника (відповідач):  представник не з'явився;

Від прокуратури: не з'явився.

          Стягувач 02.12.10 р. звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області від 30.11.2009 р. по справі № 3/196/09.

          Скарга Новобузького виправного центру мотивована тим, що незважаючи на сплив шестимісячного строку встановленого ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», борг з боржника на користь стягувача так і не стягнуто. Скаржник вбачає бездіяльність державного виконавця, оскільки 31.08.10 р. з метою виконання виконавчих документів –наказу господарського суду Миколаївської області від 30.11.09 р. по справі № 3/196/09 виконавцем було здійснено вихід за місцезнаходження  розташування нерухомого майна боржника для його опису й арешту, але вказаний захід проведено не було.

03.12.10 р. суддею Коваль С.М. було прийнято зазначену скаргу до розгляду, призначено судове засідання на 13.12.10 р. та зобов'язано скаржника надати суду докази надсилання скарги органу ДВС та боржнику.

08.12.10 р. розпорядженням заступника голови господарського суду Миколаївської області у зв'язку з відпусткою суді Коваля С.М. справу № 3/196/09 було передано суді Смородіновій О.Г. для подальшого розгляду.

13.12.10 р. від Ленінського відділу ДВС надійшло клопотання перенести розгляд справи, оскільки відділом не було отримано скаргу, а отже не було можливості підготуватись до розгляду справи по суті.

13.12.10 р. господарський суд Миколаївської області по наслідкам проведеного засідання прийняв ухвалу, якою розгляд справи відклав, наступне засідання призначив на 11.01.11 р.

          Цією ухвалою суд зобов'язав учасників здійснити відповідні дії, зокрема –скаржник повинен був надати суду: копію довідки  про включення  до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та  фізичних осіб-підприємців України із  зазначенням керівника та юридичної адреси станом на час розгляду скарги; документальні докази які підтверджують повноваження особи, яка підписала скаргу № 103/14-3086 від 26.11.2010р.; надати докази, які свідчать про надсилання  копії скарги Ленінському відділу Державної виконавчої служби та боржнику по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю “Миколаївський завод будівельної кераміки”; крім того, відповідно до правил ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, заявнику слід письмово визначитись з вимогою (прохальна частина скарги) яку суд повинен розглядати, при цьому  звернути увагу на те, що господарськими  судами розглядаються справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність саме органів державної виконавчої служби, а не посадових осіб державної виконавчої служби.

          05.01.11 р. підприємство скерувало до суду докази виконання вимог ухвали від 13.12.10 року.

Також, 05.01.11 р. від скаржника надійшла заява про уточнення прохальної частини скарги, а саме, скаржник просить суд: зобов'язати Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції вчинити у виконавчому провадженні № 16806116 виконавчі дії щодо опису, арешту і реалізації нерухомого майна ТОВ «Миколаївський завод будівельної кераміки»- нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Казарського, 3А/3, м. Миколаїв.

Представник Ленінського відділу ДВС в судовому засіданні 11.01.11 р. підтвердив надходження копії скарги та просить суд відмовити в її задоволенні, оскільки з метою встановлення майнового стану боржника та у відповідності зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем були направлені запити до ДПІ Ленінського району м. Миколаєва, КП ММБТІ, ДАІ, ДЗК та інспекції Держтехнагляду. Згідно відповідей на запити ДАІ, ДЗК та  інспекції Держтехнагляду у боржника відсутнє будь-яке рухоме майно та земельні ділянки. Відповіддю КП ММБТІ повідомило Ленінський ВДВС, що за боржником зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 3А/3, але коли державним виконавцем було здійснено вихід за вищевказаною адресою для здійснення виконавчих дій, то представник боржника надав договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, З А/3.

Представники скаржника та стягувача з невідомих причин в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України  скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються   господарським судом, про  час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач,  боржник  чи  прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали судової справи та виконавчого провадження, проаналізувавши обставини на які посилається скаржник, вислухавши представника Ленінського відділу ДВС,  суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з причин її необґрунтованості та пропущення заявником строку подання скарги на бездіяльність ДВС по даній справі.

Так, матеріали судової справи № 3/196/09 свідчать, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.10.09 р. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський завод будівельної кераміки”(54007 м. Миколаїв, вул. Казарського, 3, код ЄДРПОУ 325443163) на користь Державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство Новобузького виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (103)”(55644,  Миколаївська область, Новобузький район, с. Богомази, код ЄДРПОУ 08680566)  було стягнуто 27 289,70 грн. боргу, 272,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.11.2009 року на виконання рішення суду по справі № 3/196/09 господарським судом Миколаївської області був виданий відповідний наказ.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 15.01.2010 р. Ленінським відділом ДВС Миколаївського міського управління юстиції  відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, та надано боржнику 7 днів для добровільного виконання рішення.

Після спливу строку на добровільне виконання рішення суду державним виконавцем 10.05.10 р. було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень по примусовому виконанню наказу № 3/196/09 виданого 30.11.2009 року та наказу № 15/272/09 виданих господарським судом Миколаївської області в одне зведене виконавче провадження.

З метою перевірки майнового стану боржника, в рамках зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем у відповідності з вимогами ст. 5 Закону були направлені запити до Державної податкової інспекції у Ленінському районі, ММБТІ, ТС ДАІ, ДЗК та інспекції Держтехнагляду.

Матеріали виконавчого провадження містять в собі відповіді на вищезазначені запити.  

22.04.10 р. постановою державний виконавець наклав арешт на рахунки боржника.

Виставлені платіжні вимоги, були повернуті без виконання в зв'язку з відсутністю грошових коштів, що належать боржнику та містяться на рахунках відповідно до ст. 59 Закону.

26.08.10 р. державний виконавець постановою залучив працівника міліції для забезпечення порядку щодо примусового виконання наказу № 3/196/09 виданого 30.11.09 р. та постановив, що проведення виконання рішення суду відбудеться о 10-00 год., 31.08.10 р. за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, 3-А/3.

31.08.2010 року державним виконавцем було здійснено вихід за місцем розташування майна боржника з метою опису й арешту вищевказаного майна. При цьому, як стверджує державний виконавець та підтверджується актом від 31.08.10 р., провести опис й арешт майна виявилось неможливим в зв'язку з тим, що, представником боржника було надано договір купівлі-продажу від 01.03.2010 р. та витяг з Державного реєстру правочинів від 01.03.2010 року, згідно якого нежитлові   приміщення   належні   ТОВ   «Миколаївський  завод  будівельної  кераміки» були продані ТОВ «Каннон».

Таким  чином,   вищевказані  нежитлові  приміщення,  за  адресою:  м.  Миколаїв,  вул. Казарського, 3 А/3 фактично були продані боржником іншій юридичній особі до встановлення державним виконавцем факту наявності такого майна.

16.12.10 р. держаним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно з правилами ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані відповідними особами протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли цим особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

          Зі скарги вбачається, що 31.08.10 р. державним виконавцем було здійснено вихід за місцем розташування нерухомого майна боржника –нежитлових приміщень по вул. Казарського, 3 А/3 в м. Миколаєві з метою його опису й арешту, але вказаний захід ним проведено не було, отже бездіяльність органу дії якого оскаржуються за твердженням скаржника відбулась саме - 31.08.10 року.

          Скаржник же звернувся до суду з вищевказаною скаргою лише 02.12.2010 року, тобто після спливу десятиденного строку.  Тому, заявою за № 103/14-3087 від 26.11.10 р. скаржник просить суд визнати причину пропуску строку для подання скарги поважною, зазначаючи, що про дію державного виконавця яка мала бути вчинена 31.08.10 р. стягувачу стало відомо з листа прокуратури Ленінського району м. Миколаєва від 04.11.10 р. № 4740.

          Вказана причина визнана судом необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки звернення стягувача до прокуратури щодо невиконання наказу господарського суду Миколаївської області (бездіяльність органу ДВС) датовано 29.09.10 р., скарга ж на підставі ст. 121-2 ГПК України була подана до суду 02.12.10 року.

          Крім того, матеріали виконавчого провадження надані державним виконавцем в судовому засіданні для огляду судом, свідчать, про ознайомлення представника стягувача (скаржника) з матеріалами виконавчого провадження 13.10.2010 р. та 24.11.10 р., тобто саме після подій, які скаржник висуває в якості оскарження бездіяльності державної виконавчої служби.

          Відповідно до частин 1 та 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»сторони та  інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження,  робити  з  них виписки,  знімати  копії, подавати додаткові матеріали,  заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і  письмові пояснення в процесі виконавчих дій,  висловлювати свої доводи,  міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження,  у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань,  доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження,   заявляти   відводи  у  випадках,  передбачених  цим Законом,  оскаржувати дії (бездіяльність) державного  виконавця  з питань  виконавчого  провадження  та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Особи, які   беруть   участь   у   виконавчому   провадженні, зобов'язані  сумлінно  користуватися  усіма  наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

          З наведеного вбачається, що, стягувач просить суд визнати бездіяльність органу ДВС, при цьому десятиденний строк для подання відповідної скарги до суду визначений нормами процесуального законодавства, скаржник пропустив без поважних причин, що є причиною для відмови в задоволенні відповідної скарги.

Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя О.Г. Смородінова