Рішення

від 11.01.2011 по справі 9/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          11.01.2011                                                                                 Справа №  9/150-10

          Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група морепродуктів", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м. Херсон

про стягнення 18277,72 грн.  

За участю представників сторін:

від позивача - Скірченко Д.В. - представник, довіреність від 07.06.2010р.

від відповідача - Юрченко Н.С. - юрисконсульт, довіреність № 6 від 24.11.2010р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська група морепродуктів" (позивач) 10.11.2010р. звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) заборгованість у розмірі 18277,72 грн., з якої: 10399,90 грн. - сума основного боргу, 717,59 грн. - сума інфляційних, 1160,23 грн. - сума штрафних санкцій у вигляді відсотків, 6000,00 грн. - сума витрат (збитків) за отримання юридичних послуг. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №63 від 01.01.2008р., положення ст.ст. 22, 530, 536, 612, 623, 625, 712, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 229, 231 ГК України.

          У судовому засіданні 25.11.2010р. оголошувалась перерва до 11 год. 10 хв. 20 грудня 2010р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

          Ухвалою суду від 20.12.2010р. клопотання сторін про продовження строку розгляду спору на 15 днів задоволено та продовжено строк вирішення спору по справі № 9/150-10 до 25.01.2011 року.

          У судовому засіданні 11.01.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, у судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву в якій просить долучити да матеріалів справи копії судових рішень. Дані матеріли суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник відповідача у судовому засіданні 11.01.2011р. підтримав свою правову позицію, яка викладена у відзиві на позовну заяву. Також у судовому засіданні представник відповідача подав до суду письмові пояснення по справі, які суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що 01.01.2008р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 63 (надалі - договір).                               Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу продукцію (риба та морепродукти), а відповідач прийняв на себе обов'язок приймати продукцію у власність та оплачувати її вартість.

          На виконання умов договору позивач на протязі 2008-2009 років поставляв відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 33-41)

          Відповідно до умов п. 6.1. договору та додатку №1 до договору, покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений йому товар з відстрочкою платежа у 35 календарних днів з моменту передачі такого товару.

          Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 10399,90 грн. грн.

          Між сторонами 31.03.2009р. був укладений акт зведення взаєморозрахунків, але після проведення відповідачем часткової оплати боргу, станом на 02.07.2009р.  відповідач має заборгованість перед позивачем за придбаний товар у розмірі 10399,90 грн.

          Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога щодо погашення заборгованості №20/1 від 09.03.2010р., в якій позивач з посиланням на договір поставки №63 від 01.01.2008р. вимагав перерахувати кошти за придбаний товар у розмірі 10399,90 грн., але цю вимогу відповідач залишив без відповіді та реагування.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 10399,90 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10399,90 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          За несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та ч.6 ст. 231 ГК України нараховано відповідачу суму інфляційних у розмірі 717,59 грн. та суму штрафних санкцій у вигляді відсотків річних  у розмірі 1160,23 грн.

          Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 717,59 грн. та відсотків річних в сумі 1160,23 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6000,00 грн. витрат (збитків), які позивач оплатив за отримання юридичних послуг, оскільки ст. 224 ГК України зазначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

          З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним юридичних витрат на оплату юридичних послуг у справі вбачається, що позивач  - ТОВ "Українська група морепродуктів" 11.02.2010р. уклало договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) з фізичною особою-підприємцем Скірченком Дмитром Вікторовичем №06/10 та додаткову угоду (замовлення) №4від 11.02.2010р.

          Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 6000,00 грн. витрат (збитків), які позивач оплатив за отримання юридичних послуг підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Суд відхиляє доводи відповідача щодо факту позадоговірних відносин з позивачем, оскільки поставка товару здійснювалась в календарному періоді, який охоплюється дією договору поставки №63 від 01.01.2008р.

          Матеріали справи свідчать, що інших відносин та в іншому календарному проміжутку, який би не охоплювався дією договору поставки №63 від 01.01.2008р. між сторонами не існувало. Жодних документальних доказів (документів бухгалтерського обліку, тощо) на доведення своєї правової позиції щодо позадоговірних відносин з позивачем, відповідачем суду не надано.  

          Суд вважає помилковими доводи відповідача щодо його оцінки вимоги позивача за вих. №20/1 від 09.03.2010р., оскільки за своїм змістом вона містить посилання на договір №62 від 01.01.2008р. і спрямована позивачем на врегулювання питання оплати заборгованості за даним договором, в досудовому порядку. Письмової відповіді на дану вимогу відповідач ні позивачу, ні суду, в доведення своєї позиції не надав.

          Документів, які свідчать про розірвання договору поставки, сторонами суду не надано.

          Суд також звертає увагу, що асортимент поставленої продукції охоплюється предметом договору поставки №62 від 01.01.2008р. та специфікацією до нього, тому відносини сторін є такими, що виникли на підставі даного договору.

          Аналіз поданих сторонами до суду документальних доказів свідчить про те, що господарські відносини, які виникли між сторонами, виникли саме з договору поставки №63 від 01.01.2008р. і всі дії сторін свідчать про його визнання і виконання, тому відсутність у видаткових накладних на товар підстави поставки (не заповнено сторонами дану графу), за викладених обставин не може бути свідченням того, що дані поставки були позадоговірними.  

          Приписами ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

          На відміну від галузей публічного права, у цивільному праві пріоритет у виборі моделі поведінки зазвичай має належати самим суб'єктам. І тільки у виняткових випадках, з мотивів необхідності реального забезпечення публічних інтересів, публічного порядку, у цивільно - правових нормах з'являються імперативні приписи.

          Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог щодо стягнення сум штрафних санкцій та суми за надані юридичні послуги, підлягають  відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          При вирішенні даного спору суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою платіжним дорученням  № 3930  від 06.08.2010р. сплачено 264,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, в той час, як станом на час вирішення спору в суді його розмір становить 236,00 грн., у зв'язку з чим, суд повертає позивачу надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу у сумі 28,00 грн.

          Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 182,78 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

          На підставі викладеного, ст.ст. 193, 224, 229, 231, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 692,712  ЦК України керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський оптовий торговий дім-02" (73000, м. Херсон, вул. Ілліча, 86, к. 88, р/р 260010231169 ЗАТ "Банк НРБ", МФО 320627, код ЄДРПОУ 32125630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група морепродуктів" (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 7, поверх 1, р/р 260040005112 в ПАТ Банк “Контракт” м. Київ, МФО 322465, код ЄДРПОУ 33344878) суму основного боргу у розмірі 10399,90 грн., суму інфляційних у розмірі 717,59 грн., суму відсотків річних у розмірі 1160,23 грн., суму витрат (збитків) за отримання юридичних послуг у розмірі 6000,00 грн., 182,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Українська група морепродуктів" (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 7, поверх 1, р/р 260040005112 в ПАТ Банк “Контракт” м. Київ, МФО 322465, код ЄДРПОУ 33344878) з державного бюджету 28,00 грн. надмірно сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу, які сплачені платіжним дорученням  №3930  від 06.08.2010р. Видати довідку.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                С.В. Ребриста

Дата  складення повного рішення - 14.01.2011р.