Постанова

від 12.01.2011 по справі 47/378

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2011 № 47/378

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача: представ ник не з' явився;

від відповідача: представн ик не з' явився;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ВАТ "Українська с трахова компанія "Дженералі Гарант" в особі Центральної ф ілії

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 08.09.2010

у справі № 47/378 ( .....)

за позовом ВАТ "Українська страх ова компанія "Дженералі Гара нт" в особі Центральної філії

до ЗАТ "Страхова компані я "Атлант-Н"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 1395,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2010 року Відкрите акціонерне товариство „Укра їнська страхова компанія „Дж енералі Гарант” в особі Цент ральної філії звернулося до суду з позовом до Закритого а кціонерного товариства „Стр ахова компанія „Атлант-Н” пр о стягнення з останнього 1 151,00 г рн. - страхового відшкодуванн я, 3% річних у розмірі 28,78 грн., 87,48 г рн. - інфляційних нарахуван ь, 127,76 грн. -пені та судових витра т.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що від повідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 1 1 51,00 грн., право вимоги яких пози вач набув на підставі статті 27 закону України “Про страхув ання”.

Відповідачем не надано від зиву на позов.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 08.09.2010 р. у даній с праві позов задоволено част ково. Присуджено до стягненн я з відповідача в порядку рег ресу суму страхового відшкод ування у розмірі 1151,00 грн., 3% річн их в розмірі 28,78 грн., 87,48 грн. - витр ат з урахуванням індексу інф ляції, а також 92,65 грн. - витрат по сплаті державного мита, 214,38 - гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в поз ові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнят им рішенням суду, позивач зве рнувся з апеляційною скаргою , в якій просить оскаржуване р ішення змінити, задовольнивш и позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги апелянт зазна чив, що судом першої інстанці ї помилково застосовано до с пірних правовідносин положе ння ст. 38 Закону України „Про о бов' язкове страхування цив ільно-правової відповідальн ості власників транспортних засобів” та не застосовані п .37.2 ст. 37 Закону України „Про обо в' язкове страхування цивіл ьно-правової відповідальнос ті власників наземних трансп ортних засобів”.

Відповідачем не виконано в имог ухвали суду від 14.02.2010 року та не надано відзиву щодо вим ог апеляційної скарги.

Сторони не забезпечили явк у своїх представників у судо ві засідання 29.11.2010 р., 15.12.2010 р., 12.01.2011 р., про причини неявки суд не пов ідомили.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інс трукції з діловодства в госп одарських судах України, зат вердженою наказом Вищого гос подарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), пе рший, належним чином підписа ний, примірник процесуальног о документа (ухвали, рішення, п останови) залишається у спра ві; на звороті у лівому нижньо му куті цього примірника про ставляється відповідний шта мп суду з відміткою про відпр авку документа, що містить: ви хідний реєстраційний номер, загальну кількість відправл ених примірників документа, дату відправки, підпис праці вника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що ї ї оформлено відповідно до на ведених вимог названої Інстр укції, є підтвердженням нале жного надсилання копій проце суального документа сторона м та іншим учасникам судовог о процесу.

Згідно з інформаційними ли стами Вищого господарського суду України від 02.06.2006

№ 01-8/1228 "П ро деякі питання практики за стосування норм Господарськ ого процесуального кодексу У країни, порушені у доповідни х записках про роботу господ арських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питанн я практики застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пунк т 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питан ня практики застосування нор м Господарського процесуаль ного кодексу України, поруше ні у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), до повноваже нь господарських судів не ві днесено з'ясування фактичног о місцезнаходження юридични х осіб або місця проживання ф ізичних осіб - учасників судо вого процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних д ій. Тому відповідні процесуа льні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учас ників судового процесу, наяв ними в матеріалах справи.

В листі Вищого господарськ ого суду від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деяк і питання застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” роз ' яснено, що Примірники пові домлень про вручення рекомен дованої кореспонденції, пове рнуті органами зв'язку з позн ачками „адресат вибув”, „адр есат відсутній” і т. п., з ураху ванням конкретних обставин с прави можуть вважатися належ ними доказами виконання госп одарським судом обов'язку що до повідомлення учасників су дового процесу про вчинення цим судом певних процесуальн их дій.

Судовою колегією встановл ено, що сторін було належним ч ином повідомлено про час та м ісце розгляду справи, що підт верджується відповідними шт ампами суду з відмітками про відправку документів на ухв алах суду від 14.10.2010 р., 29.11.2010р., 15.12.2010 р. т а поштовими повідомленнями № 0986542 від 15.10.10, №0883775, № 0883778, 0883776 від 17.12.2010р., а також повідомленнями про по вернення поштової кореспонд енції.

За таких обставин, судова ко легія дійшла висновку про мо жливість розгляду справи за відсутності представників с торін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши зіб рані у справі докази, судова к олегія погоджується із висно вком суду першої інстанції, щ о позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступн ого.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2007 р. між ВАТ УСК “Гара нт - Авто”, як страховиком, пр авонаступником якого є позив ач - ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” , та громадянином ОСОБА_1, я к страхувальником, було укла дено договір страхування тра нспортного засобу, водія та п асажирів від нещасних випадк ів, цивільної відповідальнос ті №19-3408181, згідно умов якого об'є ктом страхування є майнові і нтереси страхувальника, пов ' язані з володінням, корист уванням і розпорядженням тр анспортним засобом марки KIA CERAT O, 2006 року випуску, реєстраційни й номер НОМЕР_1, зокрема ст раховим ризиком визначено і ДТП (п. А-І).

06.07.2007 року по вул. Вересневій, 2 4 в м. Києві сталася ДТП за учас тю транспортного засобу KIA CERATO, 2 006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1 під його керув анням та транспортного засо бу Шевролє Авео, державний но мерний знак НОМЕР_2, що нал ежить гр. ОСОБА_2 під керув анням ОСОБА_3, що підтверд жується Довідкою ВДАІ РУ ГУ М ВС України в м. Києві від 07.07.2007 ро ку.

Постановою Дарницького ра йонного суду м. Києва від 08.08.2007 р оку у справі № 3-37634/07 гр. ОСОБА_3 визнано винним у правопору шенні, передбаченому ст. 124 Код ексу України про адміністрат ивні правопорушення, і накла дено адміністративне стягне ння у вигляді штрафу.

Відповідно до Протоколу ог ляду транспортного засобу ві д 11.07.2007 року, складеного оцінюва чем ОСОБА_4, Наряду-замовл ення № НЗ-1133, матеріальний збит ок, завданий власникові авто мобіля марки KIA CERATO, 2006 року випус ку, реєстраційний номер НОМ ЕР_1 в результаті його пошко дження при ДТП складає 1 450,00 грн .

Страховим актом №77116, затвер дженого директором ЦВ Оніщен ко А.О. 17.07.2007, та розрахунку розмі ру страхового відшкодування , пошкодження транспортного засобу KIA CERATO, 2006 року випуску, реє страційний номер НОМЕР_1 в наслідок ДТП, яке сталося 06.07.2007 на вул. Вересневій, 24 в м. Києві за участю застрахованого авт омобіля, що належить гр. ОСО БА_1 під його керуванням та т ранспортного засобу Шевролє Авео, державний номерний зна к НОМЕР_2, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням ОС ОБА_3, визнано позивачем стр аховим випадком та призначен о до виплати в якості страхов ого відшкодування 1306,00 грн., які виплачені страхувальнику гр . ОСОБА_1 згідно платіжног о доручення № 5402 від 23.07.2007 року.

Згідно з полісом загальноо бов' язкового страхування ц ивільної відповідальності в ласників наземних транспорт них засобів ВВ/0967404 від 17.06.2006 р.(тип полісу-2), між відповідачем, як страховиком, та гр. ОСОБА_3 як страхувальником, було укл адено Договір загальнообов' язкового страхування цивіль ної відповідальності власни ків наземних транспортних за собів зі строком дії з 17.06.2006 р. по 16.06.2008 р., ліміт відповідальност і за заподіяну шкоду майну ст ановить 25 500,00 грн., розмір франш изи становить 255,00 грн.

10.07.2009 р. позивачем на адресу ві дповідача було направлено ре гресну вимогу № 77116 про виплату в порядку регресу страховог о відшкодування в сумі 1 406,00 грн ., направлення якої підтвердж ується повідомленням про вру чення рекомендованого відпр авлення №10263478.

Стаття 22 Цивільного кодекс у України встановлює, що особ а, якій завдано збитків у резу льтаті порушення її цивільно го права, має право на їх відшк одування.

Стаття 979 Цивільного кодекс у України визначає, що за дог овором страхування одна стор она (страховик) зобов'язуєтьс я у разі настання певної поді ї (страхового випадку) виплат ити другій стороні (страхува льникові) або іншій особі, виз наченій у договорі, грошову с уму (страхову виплату), а страх увальник зобов'язується спла чувати страхові платежі та в иконувати інші умови договор у.

Згідно зі статтею 990 Цивільн ого кодексу України страхови к здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхуваль ника (його правонаступника) а бо іншої особи, визначеної до говором, і страхового акта (ав арійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільно го кодексу України встановле но, що до страховика, який випл атив страхове відшкодування за договором майнового стра хування, у межах фактичних ви трат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша о соба, що одержала страхове ві дшкодування, має до особи, від повідальної за завдані збитк и.

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК Укра їни шкода, завдана майну юрид ичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї ї завдала.

Статтею 1187 ЦК України визнач ено, що джерелом підвищеної н ебезпеки є діяльність, пов'яз ана з використанням, зберіга нням або утриманням транспор тних засобів, механізмів та о бладнання, використанням, зб еріганням хімічних, радіоакт ивних, вибухо- і вогненебезпе чних та інших речовин, утрима нням диких звірів, службових собак та собак бійцівських п орід тощо, що створює підвище ну небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інши х осіб”.

За приписами п.2 ст.1187 ЦК Украї ни шкода, завдана джерелом пі двищеної небезпеки, відшкодо вується особою, яка на відпов ідній правовій підставі (пра во власності, інше речове пра во, договір підряду, оренди то що) володіє транспортним зас обом, механізмом, іншим об'єкт ом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону У країни "Про страхування" стра хування - це вид цивільно-прав ових відносин щодо захисту м айнових інтересів громадян т а юридичних осіб у разі наста ння певних подій (страхових в ипадків), визначених договор ом страхування або чинним за конодавством, за рахунок гро шових фондів, що формуються ш ляхом сплати громадянами та юридичними особами страхови х платежів (страхових внескі в, страхових премій) та доході в від розміщення коштів цих ф ондів.

Статтею 4 Закону України "Пр о страхування" визначено, що м айнові інтереси, які пов'язан і із володінням, користуванн ям і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з ві дшкодуванням страхувальник ом заподіяної ним шкоди особ і або її майну, а також шкоди, з аподіяної юридичній особі (с трахування відповідальност і) віднесені до об'єктів страх ування.

Абзацом 1 статті 9 Закону Укр аїни „Про страхування” встан овлено, що страхова сума - грош ова сума, в межах якої страхов ик відповідно до умов страху вання зобов'язаний провести виплату при настанні страхов ого випадку.

В абзаці 16 ст.9 Закону Україн и „Про страхування” передбач ено, що страхове відшкодуван ня - це страхова виплата, яка з дійснюється страховиком у ме жах страхової суми за догово рами майнового страхування і страхування відповідальнос ті при настанні страхового в ипадку.

Відповідно до статті 16 Зако ну України "Про страхування", д оговір страхування - це письм ова угода між страхувальнико м і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов 'язання у разі настання страх ового випадку здійснити стра хову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страху вальником, на користь якої ук ладено договір страхування ( подати допомогу, виконати по слугу тощо), а страхувальник з обов'язується сплачувати стр ахові платежі у визначені ст роки та виконувати інші умов и договору.

В силу статті 27 Закону Украї ни „Про страхування” страхо вик має право вимоги в межах й ого фактичних затрат.

В ст.12 Закону України “Про об ов' язкове страхування циві льно-правової відповідально сті власників наземних транс портних засобів” закріплено , що розмір франшизи при відшк одуванні шкоди, заподіяної м айну потерпілих, встановлюєт ься при укладанні договору о бов'язкового страхування цив ільно-правової відповідальн ості і не може перевищувати 2 в ідсотки від ліміту відповіда льності страховика, в межах я кого відшкодовується збиток , заподіяний майну потерпіли х. Страхове відшкодування за вжди зменшується на суму фра ншизи, розрахованої за прави лами цього підпункту.

Згідно з п.37.5 ст.37 Закону Украї ни “Про обов' язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів” ст рахувальником або особою, ві дповідальність якої застрах ована, потерпілому має бути к омпенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з в иплатою страховиком страхов ого відшкодування.

В Постанові Пленуму Верхов ного Суду України №6 від 27 бере зня 1992 року "Про практику розгл яду судами цивільних справ з а позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що суди, роз глядаючи позови про відшкоду вання шкоди, повинні мати на у вазі, що шкода, заподіяна майн у юридичної особи, підлягає в ідшкодуванню в повному обсяз і особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були н еправомірними, а між ними і шк одою є безпосередній причинн ий зв'язок та є вина зазначено ї особи.

Особа, яка відшкодувала шко ду, завдану іншою особою, має п раво зворотної вимоги (регре су) до винної особи у розмірі в иплаченого відшкодування, як що інший розмір не встановле ний законом (ст. 1191 ЦК України).

Учасник господарських від носин, який відшкодував збит ки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регре су (ст. 228 ГК України).

Частина 1 ст. 33 Господарськог о процесуального кодексу Ук раїни передбачає, що кожна ст орона повинна довести ті обс тавини, на які вона посилаєть ся як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Г осподарського процесуально го кодексу України обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватися іншими засобами д оказування.

Частиною 4 статті 35 Господар ського процесуального кодек су України визначено, що ріше ння суду з цивільної справи, щ о набрало законної сили, є обо в'язковим для господарського суду щодо фактів, які встанов лені судом і мають значення д ля вирішення спору.

Враховуючи викладене, судо м встановлено, що між громадя нином ОСОБА_1 як страхувал ьником, та позивачем - ВАТ УСК “Гарант -Авто”, правонаступн иком якого є ВАТ “Українська страхова компанія “Дженерал і Гарант”, як страховиком, бул о укладено договір страхуван ня транспортного засобу, вод ія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відпові дальності №19-3408181, згідно умов як ого об'єктом страхування є ма йнові інтереси страхувальни ка, пов' язані з володінням, користуванням і розпорядже нням транспортним засобом м арки KIA CERATO, 2006 року випуску, реєст раційний номер НОМЕР_1, зо крема страховим ризиком визн ачено і ДТП.

Внаслідок ДТП (зіткнення), я ке сталося 06.07.2007 року по вул. Вер есневій, 24 в м. Києві за участю т ранспортного засобу KIA CERATO, 2006 рок у випуску, реєстраційний ном ер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1 під його керуванн ям та транспортного засобу Ш евролє Авео, державний номер ний знак НОМЕР_2, що належи ть гр. ОСОБА_2 під керуванн ям ОСОБА_3 відбулось пошко дження автомобілів, а громад янина ОСОБА_3 визнано винн им у правопорушенні, передба ченому ст. 124 Кодексу України п ро адміністративні правопор ушення, що підтверджується п остановою Дарницького райо нного суду м. Києва від 08.08.2007 по с праві № 3-37634/07.

На виконання умов укладено го договору страхування №19-3408 181 та на підставі страхового а кту №77116, пошкодження транспор тного засобу марки KIA CERATO, 2006 року випуску, реєстраційний номе р НОМЕР_1, внаслідок ДТП, я ке сталося 06.07.2007 на вул. Вересне вій, 24 в м. Києві за участю застр ахованого автомобіля під кер уванням водія ОСОБА_1, що й ому належить та автомобіля Ш евролє Авео, державний номер ний знак НОМЕР_2, що належи ть гр. ОСОБА_2 під керуванн ям ОСОБА_3 визнано позивач ем страховим випадком та при значено до виплати в якості с трахового відшкодування в су мі 1306,00 грн., які виплачені страх увальнику гр. ОСОБА_1 згід но платіжного доручення № 5402 в ід 23.07.2007 року.

В свою чергу, оскільки автом обіль Шевролє Авео, державни й номерний знак НОМЕР_2, є джерелом підвищеної небезпе ки, яким під час ДТП керував во дій ОСОБА_3, цивільно-прав ова відповідальність якого з астрахована в обсязі 25 500,00 грн., у відповідача згідно з поліс ом загальнообов' язкового с трахування цивільної відпов ідальності власників наземн их транспортних засобів ВВ/0967 404 від 17.06.2006, суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу У країни, ст. 228 Господарського к одексу України набув право р егресу до відповідача щодо в ідшкодування останнім понес ених позивачем витрат у вигл яді суми виплаченого страхов ого відшкодування в розмірі 1 151,00 грн.

Отже, з матеріалів справи в бачається наявність вини осо би, цивільно-правова відпові дальність якої застрахована у відповідача, у спричиненні позивачу збитків; позивачем доведено належними та допус тимими доказами, що саме внас лідок дій особи, цивільно-пра вова відповідальність якої з астрахована у відповідача, з авдано збитків в якості втра т, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженн ям речі, а також витрат, які ос оба зробила для відновлення свого порушеного права (реал ьні збитки), а також наявний пр ичинно-наслідковий зв' язок між діями особи, цивільно-пра вова відповідальність якої з астрахована у відповідача, в ідносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазнач ених дій для позивача - понес ення реальних збитків, право на відшкодування яких позив ач має в порядку регресу на пі дставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного ко дексу України, ст. 228 Господарс ького кодексу України.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з від повідача 1 151,00 грн. в порядку рег ресу суми страхового відшкод ування є обґрунтованою та за конною, доведена позивачем н алежними та допустимими дока зами, а тому підлягає задовол енню.

Стосовно позовної вимоги щ одо стягнення з відповідача 127,76 грн. пені, яка була нарахова на позивачем на підставі п. 37.1, 37.2 статті 37 Закону України “Про обов' язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників транспортни х засобів”, судова колегія за значає наступне.

Судом встановлено, що згідн о п. 37.1. статті 37 Закону України “Про обов' язкове страхуван ня цивільно-правової відпові дальності власників транспо ртних засобів”, виплата стра хового відшкодування здійсн юється впродовж одного місяц я з дня отримання страховико м визначених у статті 35 цього Закону документів або в стро ки та в обсягах, визначених рі шенням суду.

Згідно пункту 37.2. статті 37 Зак ону України “Про обов' язков е страхування цивільно-право вої відповідальності власни ків транспортних засобів”, з а кожен день прострочення ви плати страхового відшкодува ння з вини страховика або МТС БУ особі, яка має право на отри мання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунк у подвійної облікової ставки Національного банку України , яка діє у період, за який нара ховується пеня.

Відповідно до п. 38.1. статті 38 З акону України “Про обов' язк ове страхування цивільно-пра вової відповідальності влас ників транспортних засобів” , страховик після виплати стр ахового відшкодування має пр аво подати регресний позов, з окрема, до страхувальника аб о водія забезпеченого трансп ортного засобу, який спричин ив дорожньо-транспортну приг оду.

Враховуючи викладене, пеня на підставі п. 37.1 , 37.2 статті 37 Зак ону України “Про обов' язков е страхування цивільно-право вої відповідальності власни ків транспортних засобів” сп лачується у випадку, коли стр аховик здійснює несвоєчасно виплату страхового відшкоду вання страхувальнику, тобто, у даному випадку право на пре д' явлення вимоги про стягне ння пені належало б ОСОБА_1 як страхувальнику, у випадк у, якщо б позивач - страховик , несвоєчасно виплатив страх ове відшкодування.

Таким чином, суд дійшов вис новку, що оскільки відшкодув ання шкоди в порядку регресу не є договірним зобов' язан ням саме між позивачем та від повідачем, адже воно виникло внаслідок вимог закону, зокр ема статті 38 Закону України “П ро обов' язкове страхування цивільно-правової відповіда льності власників транспорт них засобів”, яка встановлює умови звернення з регресним позовом і якою не встановлен о такого виду відповідальнос ті як стягнення пені за прост рочення виплати страхового в ідшкодування в порядку регре су, як не передбачено це і умов ами статті 1187 Цивільного коде ксу України, а тому вимога по зивача про стягнення з відпо відача 127,76 грн. пені - задоволе нню не підлягає.

Крім того, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річ них у розмірі 28,78 грн., 87,48 грн. вит рат з урахуванням індексу ін фляції.

Стаття 625 Цивільного кодекс у України встановлює, що борж ник, який прострочив виконан ня грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' я заний сплатити суму боргу з у рахуванням встановленого ін дексу інфляції за весь час пр острочення, а також три проце нти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Відповідно до п.37.2 ст.37 Закону України “Про обов' язкове с трахування цивільно-правово ї відповідальності власникі в транспортних засобів” випл ата страхового відшкодуванн я здійснюється протягом одно го місяця з дні отримання стр аховиком визначених у ст.. 35 ць ого Закону документів.

Враховуючи, що відповідач п рострочив перед позивачем ви конання зобов' язання по пов ній та своєчасній виплаті ст рахового відшкодування в пор ядку регресу, станом на день р озгляду справи в суді, у відпо відача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 1 151,00 грн., вимоги позив ача про стягнення з відповід ача, 3% річних та суми втрат з ур ахуванням індексу інфляції є законними та обґрунтованими , а отже, підлягають задоволен ню.

Згідно з доданими позиваче м до позовної заяви розрахун ків, суми втрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відпо відачем виконання зобов' яз ання по виплаті страхового в ідшкодування в порядку регре су, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на к ористь позивача складає 28,78 гр н., сума втрат з урахуванням ін дексу інфляції - 87,48 грн.

Таким чином, вимоги позивач а підлягають частковому задо воленню, а саме: в частині стяг нення з відповідача в порядк у регресу 1 151,00 грн. страхового в ідшкодування, 3% річних в сумі 28,78 грн. та суми втрат з урахува нням індексу інфляції в розм ірі 87,48 грн. Вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає .

Доводами апеляційної скар ги не спростовано зазначені вище обставини та висновки м ісцевого господарського суд у.

Враховуючи зазначене вище , судова колегія вважає, що міс цевим господарським судом по вно і всебічно з' ясовані вс і обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рі шення місцевого суду, яким по зовні вимоги задоволено част ково, відповідає чинному зак онодавству та матеріалам спр ави; колегія не вбачає підста в для задоволення апеляційно ї скарги та скасування чи змі ни оскаржуваного рішення.

Місцевим судом правильно д отримані вимоги ст.49 ГПК Украї ни щодо покладення судових в итрат на сторін пропорційно задоволеним позовним вимога м.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України , Київський апеляційний госп одарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Відкритого акціонерного т овариства „Українська страх ова компанія „Дженералі Гара нт” на рішення Господарськог о суду м. Києва від 08.09.2010 р. у спра ві № 47/378 - залишити без задово лення.

2. Рішення Господарськ ого суду м. Києва від 08.09.2010 р. у сп раві № 47/378 - залишити без змін .

3. Матеріали справи № 47/378 пове рнути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскарж ена впродовж двадцяти днів д о Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

17.01.11 (відправлено)