Рішення

від 18.01.2011 по справі 25/247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/247

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.01.11 р.                                                                                    Справа № 25/247                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.  Горлівка Донецької області

до відповідача державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” м. Горлівка Донецької області

про  стягнення   305136грн.47коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. –  юрисконсульт (довіреність № 124-11 „Д” від 30.12.2010);

від відповідача: Ющенко М.В. – юрист (довіреність № 31 від 17.01.2011)          

Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” м. Горлівка Донецької області про  стягнення   305136грн.47коп., у тому числі пеня в сумі 272093грн.06коп., індекс інфляції в сумі  30296грн.27коп., 3% річних в сумі   2747грн.14коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002, додаткову угоду № б/н від 04.01.2006 до договору  про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002, додаткову угоду від 28.05.2010 до договору  про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002, Додаток № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору  про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002, довіреність № 1 від 04.01.2010, акти прийняття-передавання товарної продукції за травень 2010р., за червень 2010р., за липень 2010р., за серпень 2010р., за вересень 2010р., за жовтень 2010р., рахунки за активну електроенергію № 11/261 від 20.05.2010 за травень 2010р., № 11/261 від 21.06.2010 за червень 2010р., № 11/261 від 20.07.2010 за липень 2010р., № 11/261 від 20.08.2010 за серпень 2010р., № 11/261 від 20.09.2010 за вересень 2010р.,  № 11/261 від 20.10.2010 за жовтень 2010р., рахунки за реактивну електроенергію № 11/261 від 20.05.2010 за травень 2010р., № 11/261 від 21.06.2010 за червень 2010р., № 11/261 від 20.07.2010 за липень 2010р., № 11/261 від 20.08.2010 за серпень 2010р., № 11/261 від 20.09.2010 за вересень 2010р., № 11/261 від 20.10.2010 за жовтень 2010р., позовну заяву (вих. № 03юр-11081/10 від 23.09.2010) на суму 1004567,97грн.,  розрахунок ціни позову, банківські виписки в підтвердження оплати основної заборгованості, платіжні доручення в підтвердження оплати основної заборгованості.

17.01.2011 позивач через канцелярію господарського суду подав клопотання (вих. № 03юр-118/11 від 17.01.2011), в якому просив суд залучити до матеріалів справи копію рішення господарського суду Донецької області від 19.10.2010 по справі № 38/202, копію свідоцтва про державну реєстрацію ВАТ „Донецькобленерго”.

Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив його, перелічені документи долучив до матеріалів справи.

В запереченнях на позовну заяву (вих. № 34 від 17.01.2011) відповідач, з посиланням на ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, просив в позовних вимогах про стягнення пені відмовити.

Розглянувши матеріали справи,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

26.11.2002  між  ВАТ „Донецькобленерго” в особі Центральних  електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та  державним підприємством гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 261, відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії зобов'язався надавати Споживачу послуги з постачання електричної енергії, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість.

04.01.2006 Сторони підписали додаткову угоду до договору  про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002, якою внесли зміни в основний договір.

Додатковою угодою від 28.05.2010 до договору  про постачання електричної енергії № 261 від 26.11.2002 термін дії основного договору було продовжено до 31.12.2010.

На виконання умов зазначеного договору  позивач протягом  травня - жовтня 2010р. поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

Про факт постачання електроенергії та, відповідно, про її прийняття свідчать акти прийняття-передавання товарної продукції за травень 2010р., за червень 2010р., за липень 2010р., за серпень 2010р., за вересень 2010р., за жовтень 2010р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки на оплату:

-          рахунки за активну електроенергію № 11/261 від 20.05.2010 за травень 2010р., № 11/261 від 21.06.2010 за червень 2010р., № 11/261 від 20.07.2010 за липень 2010р., № 11/261 від 20.08.2010 за серпень 2010р., № 11/261 від 20.09.2010 за вересень 2010р.,  № 11/261 від 20.10.2010 за жовтень 2010р.,

-          рахунки за реактивну електроенергію № 11/261 від 20.05.2010 за травень 2010р., № 11/261 від 21.06.2010 за червень 2010р., № 11/261 від 20.07.2010 за липень 2010р., № 11/261 від 20.08.2010 за серпень 2010р., № 11/261 від 20.09.2010 за вересень 2010р., № 11/261 від 20.10.2010 за жовтень 2010р.

Виставлені рахунки на оплату були отримані відповідачем, про що свідчать відмітки про отримання на цих рахунках з зазначенням дати отримання (отримано Барановою Г.В., яка діяла на підставі довіреності № 1 від 04.01.2010).

Згідно п. 3 Додатку № 5 „Порядок розрахунку за електроенергію” до  договору  про постачання електричної енергії № 261  від 26.11.2002 оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За приписами ч. 1, 2  ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується  надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого  оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими  ресурсами через  приєднану  мережу  застосовуються  загальні  положення  про купівлю-продаж,  положення про  договір  поставки,  якщо  інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В свою чергу, за     договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)  відпускає  електричну  енергію, пару,  гарячу  і  перегріту  воду  (далі  -  енергію)  споживачеві (абоненту),  який  зобов'язаний  оплатити  прийняту   енергію   та дотримуватися  передбаченого  договором режиму її використання,  а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного  обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила),  закріплено, постачальник електроенергії наділений правом  своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією відповідач зобов'язання по оплаті  електроенергії, спожитої протягом травня – жовтня 2010р.,  в установлені договором строки не виконав, борг за  електроенергію оплачував несвоєчасно.

Заборгованість за електроенергію, спожиту протягом  травня  – липня 2010р., розглядалася в справі № 38/202.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.10.2010 по справі № 38/202, залишеним без змін апеляційною інстанцією, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до державного підприємства гідрогеологічного захисту “Шахта 2- БІС” м. Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту протягом травня – липня 2010р. активну електроенергію у розмірі 592 865,58грн., заборгованості за спожиту протягом травня – липня 2010р. реактивну  електроенергію  у  розмірі 12 523,87грн., 3% річних у розмірі 3 254,19грн., пені у розмірі 395 924,33грн., були задоволені частково; в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 592 865,58грн. та заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 12 523,87грн. провадження  по справі № 38/202 було припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору; стягнуто з ДП гідрогеологічного захисту “Шахта 2-БІС” м. Горлівка на користь ВАТ „Донецькобленерго” 3%  річних в сумі  3 254,19грн., пеню в сумі 18 542,27грн., витрати по сплаті  державного  мита в сумі 6 271,86грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 147,34грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначеним рішенням господарського суду був встановлений факт несвоєчасності оплати за електричну енергію за договором № 261  від 26.11.2002, поставлену протягом періоду  травень – липень 2010р.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, як вбачається з розрахунку ціни позову, наданого позивачем, та документів, наданих сторонами в підтвердження здійснення оплати за поставлену електроенергію, відповідач несвоєчасно розрахувався за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом серпня – жовтня 2010р.

Відповідач проти порушення з його боку строків оплати за електроенергію не заперечує.

Враховуючи несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач, з посиланням на  приписи ст. 625 Цивільного кодексу, нарахував відповідачу індекс інфляції та 3% річних.

Індекс інфляції розрахований наступним чином: по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом травня – липня 2010р., індекс інфляції розрахований за серпень – вересень 2010р.; по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом серпня 2010р., індекс інфляції розрахований за  вересень 2010р.

Три відсотки  річних розраховані:

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  травня 2010р., 3% річних нараховані за період з 01.09.2010 по 04.10.2010 (за 34 дня) на суму заборгованості  207142,44грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  червня 2010р., 3% річних нараховані за період з 01.09.2010 по 04.10.2010 (за 34 дня) на суму заборгованості  206004,09грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  липня 2010р., 3% річних нараховані за період з 01.09.2010 по 04.10.2010 (за 34 дня) на суму заборгованості  192242,92грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  серпня 2010р., 3% річних нараховані за період з 31.08.2010 по 04.10.2010 (за 35 днів) на суму заборгованості  188803,48грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  вересня 2010р., 3% річних нараховані за період з 28.09.2010 по 29.10.2010 (за 32 дня) на суму заборгованості  183398,53грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  жовтня 2010р., 3% річних нараховані за період з 28.10.2010 по 29.10.2010 (за 2 дня) на суму заборгованості  181731,33грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму  заборгованості законодавчо закріплено, суд перевірив розміри індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині вимог про стягнення індексу інфляції та про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення 3% річних, оскільки позивачем при підрахуванні загальної суми 3% річних допущена арифметична помилка, а саме: в результаті підсумовування сум 3% річних виходить сума 2747грн.13коп., а не 2747грн.14коп., як вказав позивач.

Таким чином, задоволенню підлягає індекс інфляції в сумі 30296грн.27коп. та 3% річних у розмірі 2747грн.13коп.

В частині стягнення 3% річних в сумі 0,01грн. відмовити у зв'язку з арифметичною помилкою, допущенною позивачем при розрахунку.

Окрім стягнення індексу інфляції та 3% річних, позивач, з посиланням на п.  4.2.1. договору та на ЗУ „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, нарахував відповідачу  пеню в розмірі  1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати:

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  травня 2010р., пеня нарахована за період з 01.09.2010 по 04.09.2010 (за 4 дня) на суму заборгованості  207142,44грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  червня 2010р., пеня нарахована за період з 01.09.2010 по 04.10.2010 (за 34 дня) на суму заборгованості  206004,09грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  липня 2010р., пеня нарахована за період з 01.09.2010 по 04.10.2010 (за 34 дня) на суму заборгованості  192242,92грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  серпня 2010р., пеня нарахована за період з 31.08.2010 по 04.10.2010 (за 35 днів) на суму заборгованості  188803,48грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  вересня 2010р., пеня нарахована за період з 28.09.2010 по 29.10.2010 (за 32 дня) на суму заборгованості  183398,53грн.;

по заборгованості за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом  жовтня 2010р., пеня нарахована за період з 28.10.2010 по 29.10.2010 (за 2 дня) на суму заборгованості  181731,33грн.

Відповідно до розрахунку розмір пені становить 272093грн.06коп.

Вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, у тому числі  неустойкою.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.  

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

   Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.   

   Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

  Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

   Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

   Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

          Проаналізувавши  спірні відносини, вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд вважає, що в даному випадку нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання повинно здійснюватись у відповідності з положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, враховуючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлений граничний розмір відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

    З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають лише частковому задоволенню в розмірі 11554грн.64коп. за наступним арифметичним розрахунком суду:

- облікова ставка НБУ у період з 31.08.2010 по 29.10.2010 – 7,75%

  207142,44грн.*7,75%*2*4дня/365днів * 100% = 351,86грн.;

  206004,09грн.*7,75%*2*34дня/365днів*100% = 2974,36грн.;

192242,92грн.*7,75%*2*34дня/365днів * 100% = 2775,67грн.;

188803,48грн.*7,75%*2*35днів/365днів * 100% = 2806,19грн.;

183398,53грн.*7,75%*2*32дня/365днів * 100% = 2492,21грн.;

181731,33грн.*7,75%*2*2дня/365днів * 100% = 154,35грн.

Арифметичне складення зазначених сум становить належну до стягнення суму пені  11554грн.64коп.

В частині стягнення пені в сумі  260538грн.42коп. відмовити за безпідставністю нарахування.

Посилання позивача на ЗУ „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, як на підставу нарахування пені у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Закон України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” є спеціальним законом.

Позивач не довів суду правомірність застосування положень даного Закону у відношеннях, які склалися між сторонами у справі в процесі виконання договору про постачання електричної енергії, та не вказав законних підстав для застосування цього Закону у спірних відносинах.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищевикладеного,  згідно ст. ст.  509, 526,  530, 546,  548, 551, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 230, 231, 232, 343, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, Правил користування електричною енергією, затверджених  постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України  02.08.1996  за № 417/1442 (із змінами),    керуючись ст. ст.  22, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”  м. Горлівка Донецької області до державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” м. Горлівка Донецької області про  стягнення   305136грн.47коп., у тому числі пеня в сумі 272093грн.06коп., індекс інфляції в сумі  30296грн.27коп., 3% річних в сумі   2747грн.14коп., задовольнити частково в сумі 44598грн.04коп., у тому числі пеня в сумі 11554грн.64коп., індекс інфляції в сумі  30296грн.27коп., 3% річних в сумі   2747грн.13коп.

В частині стягнення пені в сумі  260538грн.42коп. відмовити за безпідставністю нарахування.

В частині стягнення 3% річних в сумі 0,01грн. відмовити у зв'язку з арифметичною помилкою, допущенною позивачем при розрахунку.

Стягнути з державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (84635, м. Горлівка Донецької області, вул. Вознесенського, б. 5Г, код ЄДРПОУ 31402430) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; п/р № 26003306551560 в ЦГО ПАТ ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00130903) пеню в сумі 11554грн.64коп., індекс інфляції в сумі  30296грн.27коп., 3% річних в сумі   2747грн.13коп.

Стягнути з державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2 – БІС” (84635, м. Горлівка Донецької області, вул. Вознесенського, б. 5Г, код ЄДРПОУ 31402430) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі  446грн.11коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 34грн.50коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 18.01.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 20.01.2011р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3  примірники:

1  прим. –позивачу;

1 прим. –відповідачу;

1 прим. –до справи