Постанова

від 27.01.2011 по справі 16/180-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/180-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 16/180-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Сидоренка М.В.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №83 від 27.01.2011р.)

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Колібабчук О.А., довіреність                                                                                       

від відповідача - Костенко О.В., довіреність  

від третьої особи –не з'явився,                                                                                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”

на рішення господарського суду Херсонської області від 14 грудня 2010 року

у справі №16/180-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Транзіт Інвест”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова група „Євробетон”

про витребування заставного майна,

встановив:

24.11.2010р. господарським судом Херсонської області було порушене провадження у справі №16/180-10 за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” (далі-позивач)  до ТОВ „Агро-Транзіт Інвест” (далі-відповідач),  третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –ТОВ „Промислово-фінансова група „Євробетон” про витребування майна та задоволення за рахунок предмета застави вимоги банка у розмірі 255226,00 грн. по кредитному договору №010/04-02/2486 від 17.09.2007р.

26.11.2010р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої він просив витребувати у ТОВ „Агро-Транзіт-Інвест” на користь АТ „Райффайзен Банк Аваль” заставне майно.

          У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при відчудженні транспортних засобів, а саме навантажувача, реєстрацію (зняття з обліку та постановка на облік) зміни власника здійснювала Інспекція Державного технічного нагляду Бєлозерського району Херсонської області, яка при здійсненні операції щодо зняття з обліку та постановки на облік не повідомила щодо наявності заборон, арештів, прав третіх осіб. Таким чином відповідач не був повідомлений ні Інспекцією, ні третьою особою (ТОВ „Промислово фінансова група „Євробетон”), що предмет купівлі-продажу перебуває у заставі.

          У запереченнях на позовну заяву третя особа також не визнала позов, зазначивши, що позивач (Банк) безпідставно звернувся з  вимогою про витребування заставного майна, оскільки підставою для витребування майна з чужого володіння є право власності на дане майно або право володіння ним у особи, яка витребує майно. У позивача (Банка) право власності або володіння заставленим майном відсутнє, а тому позивач має право тільки на звернення стягнення на заставне майно, а не на його витребування.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2010р. у справі №16/180-10 (суддя Немченко Л.М.) в задоволені позовних вимог відмовлено з тих підстав, що:

          по-перше, позивач не набув права власності або володіння майном, про витребування якого заявлений позов;

          по-друге, позивач не довів належними доказами свою вимогу щодо задоволення за рахунок застави вимоги банку у розмірі 255226грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права щодо регулювання спірних взаємовідносин між сторонами по справі.

Скаржник вважає, що його право на витребування  майна у відповідача  врегульоване ст.ст.660,661ЦК України  та ст.9 Закону України „Про заставу”.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

          Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов кредитного договору №010/04-02/2486 від 17.09.2009р. із додатковою угодою до нього № 010/04-02/2486/1 від 26.02.2010р. (надалі - кредитний договір) ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” було надано ТОВ „Промислово фінансова група” „Євробетон”  кредит у розмірі 437934,00 грн., кінцевий строк погашення якого 12.09.2010р.

          З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором  був укладений договір застави основних засобів від 18.09.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., та зареєстрований в реєстрі за №2930, відповідно до якого ТОВ „Промислово фінансова група „Євробетон” передало в заставу Банку належні йому основні засоби, а саме: навантажувач Manitou BF MLT731 з ковшем CBA 2000 S3 L 2450 2005 року випуску, заводський номер 1210211, державний реєстраційний номер 05410ВТ, зареєстрований Білозерською ІДТН України в Херсонській області 25 грудня 2008 року, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11 заставною вартістю 255226 грн.    

          21.09.2009р. відповідний запис був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Термін дії обтяження встановлений до 21.09.2014р.

          При цьому заставне майно заставодержателю не передавалось, а залишилось у володінні і користуванні заставодавця.

10.02.2010р. ТОВ „Промислово фінансова група „Євробетон” вказане заставне майно знято з реєстрації в Інспекції Держтехнагляду Білозерського району з метою його реалізації .

На підставі договору купівлі-продажу №974745 через Українську товарну біржу ТОВ „Промислово фінансова група  „Євробетон” 10.02.2010р. продало ТОВ „Агро-Транзіт-Івест” навантажувач Manitou BF MLT731 з ковшем CBA 2000 S3 L 2450 2005 року випуску без погодження із заставодержателем..

Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача  суттєво порушують його права, як заставодержателя, звернувся до господарського суду за захистом порушеного права шляхом витребування у відповідача заставного майна, посилаючись на ст.ст.2,15,23,27,58,173,174,199 ГПК України, ст.ст.3.30,32,109,118,119,213,586 ЦПК України, ЗУ „Про заставу”, ЗУ „Про захист прав кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст.526,586,590,660 ЦК України.

          Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що посилання позивача на процесуальні норми Цивільного процесуального кодексу України у господарському судочинстві безпідставні. Також безпідставним є посилання позивача на неіснуючі норми Господарського процесуального кодексу, а саме ст.173,174,199.

          Відповідно до ст. 17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставним майном, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Згідно зі статтею 586 ЦК України заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передати його іншій особі або іншим чином розпорядитись ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом або договором.

          Пунктом 2.9. договору застави основних засобів від 18.09.2009 року обмежене право заставодавця на розпорядження предметом застави та передбачено, що реалізація предмета застави можлива тільки за згодою заставодержателя.

          Позивач спосіб захисту свого порушеного права визначив  з урахуванням ст.660 ЦК України.

Зазначена стаття передбачає, що якщо третя сторона на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі.

          Однак, вказана стаття не може обґрунтовувати позовні вимоги позивача щодо витребування заставного майна у покупця, оскільки вона регулює правовідносини, в першу чергу, між покупцем та продавцем та забезпечує захист інтересів покупця.

Позов про витребування майна - це віндикаційний позов, власника, або титульного володільця майна, який фактично цим майном не володіє до особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Регулюються такі правовідносини ст.387 ЦК України.

До моменту укладання договору купівлі - продажу від 10.02.2010р., позивач не набув  права власності або володіння заставним майном.

          Закон України „Про заставу” надає заставодержателю право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно буде не виконано.

Позивач, вважаючи, що порушене його право, як заставодержателя, звернувшись до суду з віндикаційним позовом, неправильно обрав спосіб захисту свого порушеного права.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, при винесенні рішення повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією оцінюються, як такі що не відповідають вимогам законодавства.

Підстав для скасування рішення не вбачається.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

          постановив :

          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 14 грудня 2010 року по справі 16/180-10 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Будішевська Л.О.          

          Судді                                                                                Мишкіна М.А.

                                                                                          Сидоренко М.В.

Повний текст постанови підписаний 02 лютого 2011 року.