Рішення

від 08.02.2011 по справі 16/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/180-10     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 16/180-10     

      Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув позов Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав - Хмельницьктепломережа», м. Переяслав - Хмельницький

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян», м. Переяслав - Хмельницький

про стягнення 22 264,63 грн.  

                                             за участю представників сторін:

від позивача: Соловей М.Т. –довіреність № 1 від 04.01.2011р. –юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився.

                                                   Обставини справи:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Переяслав - Хмельницьктепломережа»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 1611 від 22.12.2010 року (Вх. № суду 5901 від 23.12.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 17 892,10 грн., 3 350,26 грн. інфляційних, 1 022,27 грн. 3% річних, а всього 22 264,63 грн. та судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 143 від 01.10.2006р.

Відповідно до ухвали від 27.12.2010р. порушено провадження у справі № 16/180-10 та призначено її розгляд на 25.01.2011р. о 10 год. 30 хв.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 25.01.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 27.12.2010р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 27.12.2010р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 08.02.2011р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 08.02.2011р. представник позивача позовні вимоги у розмірі          22 264,63 грн. підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, представник позивача надав заяву № 104 від 07.02.2011р. про уточнення суми судових витрат в якій просить, крім витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача ще 31,13 грн. витрат на оплату інформації щодо знаходження відповідача у ЄДРПОУ.

Відповідач в судове засідання 08.02.2011р. не з'явився, вимоги п. 3 ухвали від 27.12.2010р. про порушення провадження у справі та п. 3 ухвали від 25.01.2011р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 27.12.2010р. про порушення провадження (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 29.12.2010р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні) та ухвалою від 25.01.2011р. (у справі є повідомлення про вручення, згідно якого 01.02.2011р. відповідачем була отримана ухвала суду, про що свідчить підпис на повідомленні). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.    

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                      встановив:

Між Комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав - Хмельницьктепломережа»(Теплопостачальна організація далі - позивач) та Приватним підприємством «Швейна фабрика «Гаян»(Споживач далі - відповідач) 01.10.2006р. укладено Договір № 143 (далі –Договір).

Відповідно до листа ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»вих. № 331 від 20.06.2008р., зазначено, що ПП «Швейна фабрика «Гаян»змінило організаційно –правову форму на ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»і ТОВ «Швейна фабрика «Гаян»є правонаступником всіх прав та обов'язків ПП «Швейна фабрика «Гаян».

Відповідно до  п. 1. Договору, позивач бере на себе зобов'язання постачити відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором та у відповідності до «Правил користування тепловою енергією»та «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України».

Згідно п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору і максимальних теплових навантажень у вигляді гарячої води на такі потреби (максимальне годинне навантаження), а саме: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону 0,3084 Гкал/год.

        Відповідно до п. 7.3. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 7.4. Договору).

        Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 01.10.2006р. та діє до 31.12.2006р. Припинення дії договору не звільняє відповідача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 11.3. Договору).

        Згідно п. 11.5. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін. Договір діє в частині проведення розрахунків за теплопостачання –до повного їх здійснення (п. 11.6. Договору).

        На виконання договору № 143 від 01.10.2006р. позивач надав відповідачу теплову енергію всього на суму 70 163,30 грн., що підтверджується рахунками –фактури: № 599 від 21.11.2008р. на суму 11 207,00 грн.; № 777 від 16.12.2008р. на суму 19 652,10 грн.; № 86 від 21.01.2009р. на суму 19 652,10 грн.; № 183 від 20.02.2009р. на суму 19 652,10 грн., які були виставлені відповідачу для оплати наданих послуг (копії в матеріалах справи).

      Виставлені позивачем рахунки відповідач частково сплачував, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за 2008 –2009 роки. Всього відповідач сплатив 45 979,17 грн.

        Отже, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду складає 17 892,10 грн. (70 163,30 грн. - 45 979,17 грн. часткова оплата - 6 292,03 грн. переплата = 17 892,10 грн.).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

      Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.   

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманих послуг (постачання теплової енергії) за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 17 892,10 грн. за листопад –грудень 2008р., лютий 2009р.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач, двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Отже, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 17 892,10 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги теплопостачання на підставі договору № 143 від 01.10.2006р. у сумі 17 892,10 грн. за період листопад –грудень 2008 р., лютий 2009 р. підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 3 350,26 грн. за період з листопада 2008 р. по листопад 2010 р. включно та 3% річних в розмірі 1 022,27 грн. за період з листопада 2008 р. по листопад 2010 р. включно на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у розмірі: 17 892,10 грн. основної заборгованості,  3 350,26 грн. інфляційних та 1 022,27 грн. 3% річних.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме: державне мито у розмірі 222,65 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та покласти на відповідача витрати на оплату інформації щодо знаходження відповідача у ЄДРПОУ у розмірі 31,13 грн., а всього 471,78 грн.

         Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

         Отже, статтею 44 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що до складу судових витрат входять витрати на оплату інформації щодо знаходження відповідача у ЄДРПОУ, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави покладати на відповідача зазначені витрати на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Гаян»(08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 32, код ЄДРПОУ 05502769) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав - Хмельницьктепломережа»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 33, р/р 26008686134817 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 20598264) 17 892 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 10 коп. основної заборгованості, 3 350 (три тисячі триста п'ятдесят) грн. 26 коп. інфляційних, 1 022 (одна тисяча двадцять дві) грн. 27 коп. 3% річних, а також 222 (двісті двадцять дві) грн. 65 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                Христенко О. О.