Вирок

від 11.11.2010 по справі 1-102

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-102/2010 р.

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2010 року Теребовлянський районний суд в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

із участю прокурора Цимбалюка О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, Тернопільської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, директора КП «Медобори», раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудній ОСОБА_1 впродовж 2002-2003 років, будучи директором КП Микулинецька фабрика «Медобори», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно, не перерахував до бюджету до 01 січня 2004 року джерела виплати доходу суми прибуткового податку з громадян, справляння якого передбачалось Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого спричинив державі тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 11662 грн. 99 коп..

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 дав показання, що він є директором КП Микулинецька фабрика «Медобори» та впродовж 2002-2003 років не перерахував до бюджету до 01 січня 2004 року джерела виплати доходу суми прибуткового податку з громадян, справляння якого передбачалось Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого спричинив державі матеріальну шкоду.

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і що його дії кваліфіковано правильно за цією статтею, за ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

При призначенні покарання, як заходу примусу, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, відповідно до статтей 50, 65 КК України, суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, його позитивну характеристику по місцю проживання, обставини, які помякшують покаранння - визнання вини, щире каяття, відшкодування завданого збитку, приходить до висновку, що підсудньому ОСОБА_1. слід призначити покарання, застосувавши ст. 69 КК України до основної та додаткової міри покарання, та перейти до іншого, більш мякого виду без призначення додаткового покарання.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, у виді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн. без позбавлення права обіймати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та господарсько-адміністративними функціями.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід підписку про невиїзд з постійного місця проживання, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом пятнадцяти діб.

Головуючий