Вирок

від 02.12.2010 по справі 1-102

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1- 102/2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Уляшевій М.М.

з участю прокурора Музички Р.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Вільховець Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, українця, з освітою середньо-спеціальною, одруженого, не працюючого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 у невстановлений слідством час та місці придбав сухі коробки рослин маку із насінням - особливо небезпечний наркотичний засіб, який зберігав по місцю свого проживання в селі Саранчуки Бережанського району. В січні 2010 року, перед різдв»яними святами, він витряс із коробок маку насіння, а сухі частково подріблені рослини маку із залишками стебел 9 лютого 2010 року в с. Саранчуки Бережанського району Тернопільської області в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів збув працівнику міліції за 200 гривень.

Згідно з висновком експерта № 2-255/10 від 24.02.2010 року речовина рослинного походження світло - коричневого кольору (частково побріблені коробки рослин із залишками стебел), яка 9 лютого 2010 року в с. Саранчуки Бережанського району була вилучена у ОСОБА_2 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено - маковою соломою. Маса макової соломи в перерахунку на суху речовину становить 92,92 грами.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю, пояснив, що 9 лютого 2010 року, коли він виносив сміття, в тому числі і частково подріблені коробки рослин маку із залишками стебел, до нього звернувся незнайомий йому чоловік і попросив продати йому цю макову солому за 200 гривень, на що він і погодився.

У вчиненому він щиро розкаюється, просить суворо його не карати і вважає, що досліджувати будь-які інші докази по справі, крім його власного зізнання, немає потреби.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та про порядок їх дослідження, суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому суд з`ясував правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз`яснив підсудному, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного у скоєнні злочину і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, в якості обставин, що пом'якшують відповідальність, його щире каяття у скоєнні злочину, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, що на даний час підсудний усвідомлює суспільну небезпечність скоєного ним діяння, що за місцем проживання він характеризується позитивно, що вказаний злочин він скоїв внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, що в нього на утриманні є дружина, яка на даний час є важко хвора і потребує термінового хірургічного втручання, та двоє дітей, одна з яких є ще неповнолітньою, і з врахуванням усіх пом'якшуючих по справі обставин при відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного є можливим без реального відбування ним покарання в місцях позбавлення волі, тобто суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України і за цією статтею обрати йому покарання у виді 5 (п»ять) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши йому для цього іспитовий строк терміном в 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання чи роботи та періодично зявлятися в органи кримінально виконавчої системи для реєстрації.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 375 (триста сімдесят п»ять ) грн. 36 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області МФО - 838012, р/р 35221003000215 за проведення судово-хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2-255/10 від 24.02.2010 року.

Речові докази по справі поліетиленовий пакет із частково битими коробками рослин маку із фрагментами стебел, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бережанського РВ УМВСУ в Тернопільській області, знищити; дві банківські банкноти номіналом 50 гривень та одна банкнота номіналом 100 грн., які знаходяться на зберіганні в касі ВФЗБО УМВС в Тернопільській області, залишити у розпорядженні останньої; аудіо касету із записом проведеної оперативної закупки залишити в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення вироку до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд.

Суддя Бережанського

районного суду Тернопільської області підпис Данилів О.М.

Копія з оригіналом вірна.

В.о. голови Бережанського

районного суду Тернопільської області Шміло В.І.