Постанова

від 18.02.2011 по справі 7/168-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/168-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2011 року                                    Справа №  7/168-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Темкіжева І.Х. (доповідач),

суддів:  Тищик І.В., Науменко І.М.,

при секретарі судового засідання: Пасічник К.О.,

за участю представників сторін:       

від позивача: Скобелєва С.Г., представник, довіреність № 14/28-06 від 10.01.2011 р.;

від відповідача-1: Лободзінський Р.С., представник, довіреність № 10 від 05.01.2011 р.;

від відповідача-2: Цибульська Т.М., представник, довіреність № 03 від 04.01.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”,                            м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16.12.2010 р. у справі № 7/168-10

за позовом  міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”,  м. Дніпропетровськ

до відповідача 1:  військової частини А 4615, м. Дніпропетровськ                           відповідача 2: квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська,                               м. Дніпропетровськ

про стягнення 58066, 87 грн.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 р. Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал», м. Дніпропетровськ (надалі –МКВП «Дніпроводоканал»)  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до військової частини А 4615, м. Дніпропетровськ та Квартирно-експлуатаційного відділу  м. Дніпропетровська (надалі –КЕВ м. Дніпропетровська) про солідарне стягнення  з відповідачів, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 26.10.2010 р., 58066,87 грн. заборгованості по оплаті послуг за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення № 5092 від 03.10.2002 р. та договором поруки № 174 від 26.04.2010 р. за період з 10.07.2009 р. по 10.02.2010 р., включаючи інфляційні витрати та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов‘язання з 10.07.2009 р. по     03.11.2010 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від     16.12.2010 р. у справі № 7/168-10 (суддя Коваль Л.А.) у задоволенні позовних вимог МКВП «Дніпроводоканал» відмовлено в повному обсязі на підставі         ст.ст.526, 625, ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, п. 9.6. та п. 12.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у спірних правовідносинах договорами поруки від      16.03.2006 р. № 3ж/28-06  та від 26.04.2010 р. № 174 не встановлено строку дії поруки у розумінні ч.4 ст.559 Цивільногог кодексу України. Отже, вимоги позивача до відповідача-2 за заявлений період не відповідають нормам законодавства. Крім того, станом на жовтень 2010 р. КЕВ м. Дніпропетровська була проведена оплата всіх нарахованих позивачем сум протягом 2006-2010 років.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, яке вважає прийнятим місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010 р. у справі № 7/168-10 скасувати в частині відмови в солідарному стягненні з військової частини А 4615 та Квартирно-експлуатаційного відділу  м. Дніпропетровська заборгованості за надані послуги в сумі 36163, 97 грн., з яких 31900 грн. –сума основного боргу, 3233, 58 грн. –інфляційні витрати та 1030, 39 грн. –3% річних.  

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на положення        ст.ст. 251, 252, 253, ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України,  п. 4.1 договору поруки № 174, п.п. 9.1, 9.2 договору № 5092 про надання послуг водопостачання та водовідведення, відповідно до яких строк дії договору поруки визначений в межах дії договору № 5092, тому, передбачені законом підстави для припинення зобов'язання відповідача-2 за договором поруки відсутні. Судом не надано жодної правової оцінки акту звірки за послуги водопостачання та водовідведення від 05.10.2010 р. № 194674, згідно якому військова частина А 4615 погодилась  із сумою заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню станом на 30.09.2010 р. в розмірі 72259, 85 грн. Крім того, в порушення вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом зазначено підставою для відмови в задоволенні позовних вимог МКВП «Дніпроводоканал»недоведеність вимог позивача щодо нарахування плати за надані послуги у квітні 2004 р., тоді як предметом позовної заяви є стягнення  з відповідачів заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за період червень 2009-січень 2010 років.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу  КЕВ м. Дніпропетровська проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2010 р. прийнятим з цілковитим дотриманням норм матеріального та процесуального права, повним  і всеобічним розглядом всіх обставин справи в їх сукупності, отже таким, що має бути залишеним без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 р. у справі  № 7/168-10 апеляційну скаргу МКВП «Дніпроводоканал»прийнято до розгляду, розгляд призначено у судовому   засіданні    на 28.01.2011 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2011 р. у справі  № 7/168-10 розгляд справи відкладено на 18.02.2011 р.

У судовому засіданні 18.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що  апеляційна скарга міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал»не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.10.2002 р. між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого відповідно до статуту, затвердженого наказом комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради від 12.08.2003р. № 137-кв, зареєстровано виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів та перереєстровано останнім 14.08.2003р., є Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", та військовою частиною А 4615  укладено договір про надання послуг водопостачання та водовідведення № 5092 (т.1, а.с.14-15).

Пунктом  2.7 вказаного договору передбачено об'єм послуг водопостачання та водовідведення, які водоканал зобов'язався надати військовій частині А 4615.

Згідно з п. 5.1  договору розрахунки за надані послуги повинні здійснюватися у відповідності з чинним законодавством на підставі рахунків по затвердженим відповідним органом тарифам. Розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення –один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплатити надані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 9.1. зазначеного договору строк дії останнього в частині надання послуг водопостачання і водовідведення встановлений до       03.10.2003 р., а  в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості

Пунктом 9.2 договору пердбачено, що якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про наміри внести в нього зміни, доповнення або відмовитися від договору, він продовжує свою дію на наступний рік.

Отже, на час судового вирішення спору дія вказаного договору не припинена, що не спростовується матеріалами справи та відповідно сторонами не заперечується.

16.03.2006р. між МКВП "Дніпроводоканал", як кредитором (постачальником), КЕВ м. Дніпропетровська, як поручителем, та військовою частиною А 4615, як боржником, укладено договір поруки № 3ж/28-06  згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань боржником за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення № 5092 від 03.10.2002р., укладеним між кредитором і боржником ( т. 1 а.с.112).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 зазначеного договору поруки кредитор зобов'язується повідомити поручителя про невиконання зобов'язань боржником по розрахункам за спожиті послуги. При невиконанні боржником зобов'язань по оплаті спожитих послуг поручитель зобов'язується протягом 7-ми днів з дня отримання повідомлення виконати ці зобов'язання перед кредитором у відповідності до порядку розрахунків, установленого договором.

Грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів на відповідний поточний рахунок кредитора (п. 2.3 договору).      

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, а також інших умов, передбачених основним договором (п. 4.2 договору).

Відповідно до пунктів 4.8, 4.9 дія вказаного договору поруки встановлена до 31.12.2006р. У випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором.

26.04.2010 р. між КЕВ м. Дніпропетровська, як поручителем, МКВП "Дніпроводоканал", як кредитором, та військовою частиною А 4615, як боржником, укладено договір поруки № 174, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов'язку щодо сплати за надані послуги водопостачання і водовідведення за договором № 5092 від 10.01.2006р., укладеним між кредитором (в основному договорі - водоканал) та боржником (в основному договорі - абонент) (т.1, а.с. 37).

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, у тому числі щодо сплати основного боргу, плати перевищення договірних лімітів використання води та скид стоків, а також сплати за перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, процентів, неустойки, відшкодування збитків, та виконання інших грошових зобов'язань, що виходять із умов основного договору.

У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п. 1.1. договору поруки № 174, кредитор звертається з письмовою вимогою  до поручителя про виконання цього обов'язку (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.3 зазначеного договору моментом сплати суми боргу поручителем є дата зарахування такої суми на рахунок кредитора.

У випадку порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.1 договору поруки ).

Відповідно до п. 4.1 договору поруки № 174 термін дії останнього встановлений  в межах дії основного договору.

Під час розгляду справи, на підставі пояснень представників сторін, судом встановлено, що обидва договори поруки -  № 3ж/28-06 від 16.03.2006 р.   та № 174 від 26.04.2010 р.  –укладені на виконання єдиного договору № 5092 про надання послуг водопостачання та водовідведення від 03.10.2002 р., причому в договорі поруки № 174 від 26.04.2010 р. вказано, що порука застосовується з 10.01.2006 р. (п.1.2 договору). Зазначене також підтверджується платіжними дорученнями на перерахування коштів за надання послуг водопостачання та водовідведення за 2007-2010 роки, в яких є посилання саме на ці періоди як підставу погашення заборгованості військової частини А 4615 відповідачем-2 (т.1, а.с.127-147).

Матеріалами справи підтверджується, що споживання військовою частиною А 4615 послуг водопостачання та водовідведення протягом 2009–2010 років відбувалось за встановленими нормами (т.1, а.с. 16 –27).  

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов‘язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов‘язання  боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов‘язання, а також після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється,  якщо  кредитор  протягом шести  місяців  від   дня настання  строку  виконання  основного  зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналіз положень вищезазначених договорів поруки, а саме: пунктів 4.8, 4.9 договору № 3ж/28-06 від 16.03.2006 р. та пункту 4.1 договору № 174 від 26.04.2010 р., дозволяє стверджувати про те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про невизначеність строку дії зазначених договорів поруки, оскільки термін дії останніх встановлений в межах дії основного договору № 5092 від 03.10.2002 р., а строком в розумінні                  ст. 251 Цивільного кодексу України є певний період у часі, зі спливом якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Отже, з урахуванням умов договорів поруки і основного договору вираховується час дії договору поруки. Зазначене підтвердили і самі сторони у справі, наполягаючи на тому, що до укладання договору поруки   № 174 від 26.04.2010 р. діяла порука за договором № 3ж/28-06 від 16.03.2006 р.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо безпідставності віднесення позивачем сплачених відповідачем-2 грошових сум за послуги водопостачання та водовідведення протягом 2010 р. в рахунок заборгованості військової частини А 4615 за надані послуги у квітні 2004 р., оскільки зарахував їх за період, за який відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України вийшов строк позовної давності. Таке зарахування було можливе лише за умови прямої вказівки платника, що платежі зараховуються саме за 2004 рік.

Крім того, акт звірки за послуги водопостачання та водовідведення          № 194674 від 05.10.2010 р. (т.1, а.с. 50) не приймається судом апеляційної інстанції як належний доказ обґрунтування вимог скаржника, оскільки зазначений акт містить підписи лише МКВП "Дніпроводоканал" та військової частини А 4615, тобто складений без участі КЕВ м. Дніпропетровська як поручителя за договором № 5092 від 03.10.2002 р., тоді як акт звірки водопостачання та водовідведення № 169281 від 28.04.2010 р. (т.1, а.с.125-126), з приміткою про непогодження відповідачем-1 з нарахованим у квітні місяці 2004 р. боргом у сумі 31900, 50 грн., містить відповідний підпис КЕВ               м. Дніпропетровська та вказівку на відповідні числа, місяці 2004 р. Зі змісту акту звірки № 194674 від 05.10.2010 р. неможливо встановити за які періоди проведена звірка розрахунків, тому судом першої інстанції правомірно взято до уваги як підставу для прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог лише акт звірки № 169281 від 28.04.2010 р.

Судом також не приймаються до уваги посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу, оскільки, згідно приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд оцінив усі докази у справі у їх сукупності та врахував оплату відповідачем-2 всіх нарахованих позивачем сум протягом 2006-2010 років станом на  жовтень   2010 р.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, адже, частково помилкові висновки не призвели до прийняття неправильного рішення по суті.

Керуючись ст. ст. 101 –103, 105  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

           П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  16.12.2010 р. у справі № 7/168-10 залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від       16.12.2010 р. у справі    № 7/168-10   залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                             І.Х. Темкіжев

Судді                                                                                                      І.В. Тищик

                                                                                                         І.М. Науменко