Адміністративна справа
№ 2а-2142/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009р. Шевченківсь кий районний суд м. Києва в скл аді:
головуючого - судді: О.М. Гане чко
при секретарі: В.В. Шевченко
розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом ОС ОБА_1 до Управління пенс ійного фонду України у Шевче нківському районі м. Києва пр о визнання бездіяльності про типравною та зобов' язання н арахувати і виплатити недопл ачену державну соціальну над бавку як дитині війни, -
встановив:
В травні 2009 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевче нківського районного суду м. Києва з вказаним адміністра тивним позовом до відповідач а Управління пенсійного фонду України у Шевченківсь кому районі м. Києва про понов лення пропущеного строку для звернення до суду за захисто м порушених прав з 01 січня 2006р. п о теперішній час; визнання ві дмови відповідача щодо нарах ування і виплати несплаченої позивачу державної соціальн ої допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01 січня 2006р. по теперішній час незакон ною; зобов' язати відповідач а протягом п' яти календарни х днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахуват и позивачу до виплати та випл атити у повному обсязі недоп лачену позивачу, як дитині ві йни щомісячну державну соціа льну 30 % надбавку, що передбаче на ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» починаючи з 01 січня 2006р. по 31 гру дня 2008р. загальною сумою 3891, 9 грн ., проіндексувавши її з урахув анням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.
Свої позовні вимоги позива чка обгрунтовувала тим, що є « дитиною війни», відповідно д о ст. 1 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» і має право на пільги, передба чені цим Законом. Зокрема, пос илаючись на ст. 6 цього Закону, позивачка зазначила, що вона має право на отримання щоміс ячної доплати до пенсії у роз мірі 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому позивачка на голошувала, що зупинення дії та внесення змін відповідно до зазначеної ст. 6 визнане рі шеннями Конституційного Суд у України від 09 липня 2007р., 22 трав ня 2008 р. неконституційними. Крі м того, позивачка просила суд , поновити пропущений нею стр ок звернення до адміністрати вного суду, оскільки про свої порушені права вона дізнала ся з газети «Києве мій». Також позивачка наголошувала, що з верталася до відповідача в п озасудовому порядку, проте в ідповідачем їй безпідставно було відмовлено, а тому позив ачка вимушена була звернутис я до суду за захистом своїх по рушених прав, оскільки безді яльність відповідача грубо п орушила її законні права, поз бавила права отримувати щомі сячну доплату до пенсії в нал ежному розмірі, що свідчить п ро нехтування правами громад ян з боку відповідача.
В судовому засіданні позив ачка позовні вимоги підтрима ла, з підстав викладених в поз ові, просила суд його задовол ьнити.
Відповідач в судове засіда ння не з' явився, заперечень на позов не направив. Про день і час розгляду справи повідо млений належним чином. Тому с уд вважає за можливе слухати справу у його відсутність.
Суд, заслухавши дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підляга є частковому задоволенню з н аступних підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» дитиною війни є осо ба, яка є громадянином Україн и та якій на час закінчення (2 в ересня 1945 р.) Другої світової ві йни було менше 18 років.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судо м, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку у відп овідача і отримує пенсію за в іком. На момент звернення поз ивачки до суду з вказаним поз овом, нарахування їй доплати до пенсії в розмірі 30 % від міні мальної пенсії за віком відп овідачем не здійснено.
Позивачка є дитиною війни в розумінні вищенаведеної нор ми ст. 1 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , а відтак, на неї повністю роз повсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбач ені Законом України «Про соц іальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищ ення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбаче но ст. 6 зазначеного Закону.
Разом з тим судом встановле но, що з 01 січня 2008 р. позивачка о тримувала підвищення у розмі рі надбавки, встановленої дл я учасників війни враховуючи механізм реалізації положен ь ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» врегульований шляхом внесен ня змін до Закону України «Пр о державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади, їх посадові особи зо бов' язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України .
Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи кер ується принципом верховенст ва права, відповідно до якого зокрема людина, її права та св ободи визнаються найвищими ц інностями та визначають зміс т і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує прин цип верховенства права з ура хуванням судової практики Єв ропейського Суду з питань за хисту прав людини.
Відповідно до ст. 46 Конститу ції України громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у разі повної, частково ї або тимчасової втрати прац ездатності, втрати годувальн ика, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ст арості та в інших випадках, пе редбачених законом.
Таким чином, щомісячна допл ата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезп ечення громадян, які відпові дно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є форм ою реалізації конституційно го права громадян, які є дітьм и війни, на соціальний захист .
Разом з тим, згідно ст. 7 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни» фінансове забезпечення державних соці альних гарантій здійснюєтьс я за рахунок Державного бюдж ету України, а не за рахунок бю джету Пенсійного фонду Украї ни. За умови відсутності у дер жавному бюджеті коштів на ви плату щомісячних надбавок ді тям війни це створює ситуаці ю правової невизначеності ст осовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання ріше нь та застосування практики Європейського суду з прав лю дини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та осново положних свобод і практику Є вропейського суду з прав люд ини, як джерело права.
Як зазначено в рішенні Євро пейського суду з прав людини «Кечко проти України» Європ ейський Суд з прав людини кон статував, що не приймає аргум ент Уряду щодо бюджетних аси гнувань, оскільки органи дер жавної влади не можуть посил атись на відсутність коштів як на причину невиконання св оїх зобов' язань.
Суд вважає необхідним зазн ачити, що посилання органами державної влади на відсутні сть коштів, як на причину неви конання своїх зобов' язань с удом не приймається до уваги , оскільки реалізація особою права, яке пов' язане з отрим анням бюджетних коштів і баз ується на спеціальних та чин них на час виникнення спірни х правовідносин нормативно-п равових актів національного законодавства, не може бути п оставлено у залежність від б юджетних асигнувань, відсутн ість яких не може бути підста вою для порушення прав грома дян на соціальний захист, в то му числі й на отримання надба вки до пенсії, яка прямо перед бачена законом.
Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пен сії або щомісячне довічне гр ошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 % мінімальної пе нсії за віком.
Правовідносини, що виникаю ть у процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Європейського суд у у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Offic e) принцип юридичної визначен ості означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу пок ладатися на зобов' язання, в зяті державою, навіть якщо та кі зобов' язання містяться у законодавчому акті, який заг алом не має автоматичної пря мої дії. Така дія зазначеного принципу пов' язана з іншим принципом - відповідальност і держави, який полягає у тому , що держава не може посилатис я на власне порушення зобов' язань для запобігання відпов ідальності. При цьому, якщо де ржава чи орган публічної вла ди схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей в ійни, така держава чи орган вв ажатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відст уплять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізи чних осіб без завчасного пов ідомлення про зміни в такій п олітиці чи поведінці, оскіль ки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави д ля виникнення обгрунтованих сподівань у фізичних осіб ст осовно додержання державою ч и органом публічної влади та кої політики чи поведінки.
Відповідно до ст. 22 Конститу ції України конституційні пр ава і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних зако нів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих пр ав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конс титуційного Суду України від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утриман ня) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визнач ають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її іс нування і розвитку. Обсяг пра в людини - це кількісні показн ики відповідних можливостей , які характеризують його мно жинність, величину, інтенсив ність і ступінь прояву та вир ажені у певних одиницях вимі ру.
Звуження змісту прав і своб од означає зменшення ознак, з містовних характеристик мож ливостей людини, які відобра жаються відповідними правам и та свободами, тобто якісних характеристик права. Звужен ня обсягу прав і свобод - це зм еншення кола суб' єктів, роз міру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-як их інших кількісно вимірюван их показників використання п рав і свобод, тобто їх кількіс ної характеристики.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділен а державою певним правовим с татусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрем а право на отримання надбавк и до пенсії.
Наділивши дітей війни зазн аченою соціальною гарантією , держава таким чином взяла на себе публічне зобов' язання забезпечити належний матері альний рівень осіб, які є діть ми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певн ий правовий зв' язок у визна ченій сфері життєдіяльності , який характеризується наяв ністю зобов' язання держави забезпечити соціальний захи ст дітей війни.
Частиною 3 ст. 46 Конституції У країни встановлено, що пенсі ї, інші види соціальних випла т та допомоги, що є основним дж ерелом існування, мають забе зпечувати рівень життя, не ни жчий від прожиткового мініму му, встановленого законом. Ін шими словами, пенсії та інші в иди соціальних виплат що є єд иним джерелом існування не м ожуть бути нижче від прожитк ового мінімуму, який встанов люється законом.
Статтею 2 Закону України «Пр о прожитковий мінімум» визна чено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінім альної заробітної плати та м інімальної пенсії за віком, в изначення розмірів соціальн ої допомоги, допомоги сім' я м з дітьми, допомоги по безроб іттю, а також стипендій та інш их соціальних виплат виходяч и з вимог Конституції Україн и та законів України; формува ння Державного бюджету Украї ни та місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування» мінімальний розмі р пенсії за віком за наявност і у чоловіків 25, а у жінок - 20 рокі в страхового стажу встановлю ється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність, визначено го законом. При цьому ч.3 ст. 28 ць ого Закону передбачено, що мі німальний розмір пенсії за в іком, встановлений абз. 1 ч. 1 ціє ї статті, застосовується вик лючно для визначення розмірі в пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в кон тексті положень ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування», суд вважає за можл иве застосувати для визначен ня розміру щомісячної доплат и до мінімальної пенсії за ві ком розмір прожиткового міні муму, оскільки в даному випад ку мінімальний розмір пенсії за віком використовується л ише як коефіцієнт для визнач ення розміру щомісячної допл ати до пенсії, що на думку суду , не суперечить вимогам ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальн ообов' язкове державне пенс ійне страхування».
Поряд з цим, ч. 1 ст. 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет Украї ни на 2008 рік та про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України» від 28 грудня 2007р. ви кладена в новій редакції: діт ям війни (крім тих, на яких пош ирюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту») до пенсії або щомісячн ого довічного грошового утри мання чи державної соціально ї допомоги, що виплачується з амість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавк и, встановленої для учасникі в війни. Відповідно до п. 2 Прик інцевих положень Закону Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», набирає чинності з 01 с ічня 2008р.
Відповідно до ст. 152 Конститу ції України закони та інші пр авові акти, які за рішенням Ко нституційного Суду України в изнаються неконституційним и, втрачають чинність з дня ух валення Конституційним Судо м України рішення про їх неко нституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. у с праві № 1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про с оціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відпові дають Конституції України (є неконституційними), положен ня Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », з урахуванням ст. 111 цього Зак ону.
Відповідно до п. 41 розділу II « Внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» Зако ну України «Про Державний бю джет України на 2008 рік та про вн есення змін до деяких законо давчих актів України» від 28 гр удня 2007 p., який набрав чинності 01 січня 2008 p., текст ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Зако ну України «Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту») до пенсії аб о щомісячного грошового утри мання чи державної соціально ї допомоги, що виплачується з амість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавк и, встановленої для учасникі в війни. Проте рішенням Конст итуційного Суду України № 10-рп /2008 від 22 травня 2008 р. у справі № 1-28/20 08 було визнано таким, що не від повідає Конституції України (є неконституційним) положен ня п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих акті в України» Закону України «П ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін д о деяких законодавчих актів України». Положення п. 41 розді лу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2008 рік та п ро внесення змін до деяких за конодавчих актів України», я кі визнані неконституційним и, втратили чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність пр и розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв' язк у з правовідносинами, що вини кли внаслідок дії неконститу ційного акта. Оскільки дія ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» в ред акції, яка передбачає виплат у дітям війни підвищення у ро змірі 30 % мінімальної пенсії з а віком, була відновлена з 22 тр авня 2008р., а позивачці у 2008 р. підв ищення до пенсії виплачувало ся у розмірі 10 % прожиткового м інімуму для осіб, які втратил и працездатність, то суд прих одить до висновку про частко ве задоволення позовних вимо г про зобов' язання відповід ача провести нарахування поз ивачці державної соціальної допомоги, як дитині війни у ро змірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни», за період з 2 2 травня до 31 грудня 2008 р., при цьо му при нарахуванні відповіда чем повинні бути враховані в ищезазначені щомісячні випл ати у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність.
За таких обставин, надбавка , передбачена ст. 6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» (в редакції від 22 т равня 2008 p.), підлягає виплаті у п еріод з 22 травня до 31 грудня 2008 p., з врахуванням вже здійснених виплат.
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України; 2) з використанням пов новаження з метою, з якою це по вноваження надано; 3) обгрунто вано, тобто з урахуванням усі х обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчине ння дії); 4) безсторонньо (неупе реджено); 5) добросовісно; 6) розс удливо; 7) з дотриманням принци пу рівності перед законом, за побігаючи несправедливій ди скримінації; 8) пропорційно, зо крема з дотриманням необхідн ого балансу між будь-якими не сприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осо би і цілями, на досягнення яки х спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття р ішення; 10) своєчасно, тобто про тягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС Ук раїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та зап еречення, крім випадків, вста новлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов' я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.
Відповідачем не було надан о суду беззаперечних доказів в обгрунтування правомірнос ті своєї бездіяльності.
Разом з тим, відповідно до в имог ст. 99 КАС України адмініс тративний позов може бути по дано в межах строку зверненн я до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністр ативного суду за захистом пр ав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інш е, обчислюється з дня, коли осо ба дізналася або повинна бул а дізнатися про порушення св оїх прав, свобод чи інтересів .
У відповідності з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку з вернення до адміністративно го суду є підставою для відмо ви у задоволенні адміністрат ивного позову за умови, якщо н а цьому наполягає одна із сто рін.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до суду 29 травня 2009 р. За таких о бставин позивачкою порушено строк звернення до адмініст ративного суду, визначеного КАС України, щодо вимог про зо бов' язання перерахувати та виплатити пенсію з врахуван ням доплати в розмірі 30 % мінім альної пенсії за віком відпо відно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2006 р. д о 30 травня 2008 р. Доводи позивачк и, що про порушене право вона д овідалася лише з газети «Киє ве мій» судом не можуть бути п рийнятті до уваги, оскільки З акони України та вищенаведен і Рішення Конституційного Су ду України офіційно оприлюдн юються в друкованих засобах масової інформації, та виход ять на всій території Україн и.
Таким чином, суд дійшов висн овку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обг рунтованими та відповідно та кими, що підлягають задоволе нню частково з врахуванням р ічного строку звернення до с уду з позовом за захистом пра в, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС У країни якщо судове рішення у хвалене на користь сторони, я ка не є суб' єктом владних по вноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету Україн и (або відповідного місцевог о бюджету, якщо іншою стороно ю був орган місцевого самовр ядування, його посадова чи сл ужбова особа), а тому з Державн ого бюджету України на корис ть позивача підлягає стягнен ню витрати зі сплати судовог о збору у розмірі 3, 4 грн., витра ти позивачки за послуги банк у у розмірі 2, 0 грн. в розумінні ст. 87 КАС України не відносять ся до судових витрат, а тому не підлягають задоволенню
Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 9 4, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України; ст. с т. 3, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України ; ст. 6, 7 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни»; ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування»; ст. 17 За кону України «Про виконання рішень та застосування практ ики Європейського суду з пра в людини», суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійног о фонду України у Шевченківс ькому районі м. Києва про визн ання бездіяльності протипра вною та зобов' язання нараху вати і виплатити недоплачену державну соціальну надбавку як дитині війни - задовольнит и частково.
Визнати бездіяльність Уп равління пенсійного фонду України в Шевченківському р айоні м. Києва щодо відмови в н арахуванні ОСОБА_1 щоміся чної державної соціальної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», за пе ріод з 30 травня 2008 року до 31 груд ня 2008 року - протиправною.
Зобов' язати Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Ки єва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державн у соціальну 30 % надбавку до пен сії як дитині війни, у відпові дності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 30 травня 2008 р оку до 31 грудня 2008 року, з урахув анням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 судовий збір у розмірі 03 /т ри/ грн. 40 коп.
В задоволенні решти частин и заявлених вимог - відмовити .
Постанова може бути оскарж ена до Київського апеляційно го адміністративного суду че рез Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання за яви про апеляційне оскарженн я постанови суду першої інст анції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. А пеляційна скарга на постанов у суду першої інстанції пода ється протягом двадцяти днів після подання заяви про апел яційне оскарження. Апеляційн а скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, я кщо скарга подається у строк , встановлений для подання за яви про апеляційне оскарженн я.
Постанова суду набирає зак онної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апе ляційному порядку, якщо пост анову суду не скасовано.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2009 |
Оприлюднено | 28.02.2011 |
Номер документу | 13914663 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шевченківський районний суд міста Києва
Ганечко О.М.
Адміністративне
Кам’янобрідський районний суд м. Луганська
Родіонов Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні