Постанова

від 05.06.2009 по справі 2а-2142/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа № 2а-2142/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2009 року

Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова О.П., розглянувши у порядку

письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління

Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання дій Управління

 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі неправомірним» та зобов’язання здійснити

перерахунок соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління

 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону

України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30

 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення законів України „Про Державний бюджет

України на 2007 рік" та „Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6

Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України тому не

можуть застосовуватись. З підстав не відповідності ст. 22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11

Закону України „Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивачка просила

 суд визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по

 невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України

 „Про соціальний захист дітей війни" неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити

на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу з 22.05.2008 року по 31.12.2008

року в сумі 708, 20 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання

повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі.

На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, що

порядок пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом

Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України „Про Державний бюджет України

 на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" призупинена. Законом

України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про

 соціальний захист дітей війни". Просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з

наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус „дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 8).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року № 3235-ІV „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення

статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6

Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.

 Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги,

положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10 -рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України", закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної" державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та стягнення недоплаченої суми за період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 715, 23 грн.(481 грн. *30 % /31*10 дн.-481 грн. *10 % /31*10 дн. + 481 грн. *30 % -481 грн. * 10 % + 482 грн. *3 *30 % - 482 грн. *3 *10 % + 498 грн. *3 *30 % - 498 грн. *3*10 %).

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, , що позивачкою встановлений строк звернення до суду не пропущено і заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік не правомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 715, 23 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання • заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.